Постанова

від 28.04.2015 по справі 807/475/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/475/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Лумей В. Г.

за участю:

позивача: Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області , представник не з'явився,

відповідача: Мале виробничо-торгове підприємство "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю , представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Малого виробничо-торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малого виробничо-торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу.

В судове засідання позивач не з'явився та не забезпечив явку свого представника, однак в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, а відтак згідно ст. 35 КАС України сторона вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання.

У відповідності до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без на поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено підставі наявних у ній доказів.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців Мале виробничо-торгове підприємство «Лебідь» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - МВТП «Лебідь», Відповідач) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстровано за адресою: 89000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лермонтова, буд. 9А, кв.15, код ЄДРПОУ - 13589610 та перебуває на обліку в Ужгородській ОДПІ з 25.05.1994 р. (а.с. 7-9).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Станом на 10.02.2015 за Відповідачем рахується податковий борг до бюджету у розмірі 563,58 грн. в т.ч. пені в сумі 391,55 по платежу 50 13050100 «Земельний податок з юридичних осіб» (а.с 6).

Вищевказана заборгованість до бюджету виникла у зв'язку з наступним.

Відповідачем було самостійно задекларовано шляхом подання до інспекції податкової декларації №9002369056 від 27.01.2014 з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 р., відповідно до якої загальна сума задекларованого податку становить 1 127,31 грн. (помісячно: за січень 2014р. - 93,08грн, лютий - грудень 2014 р. по 93,93грн.). Дана сума була рознесена (помісячно) платіж "Земельний податок з юридичних осіб" (а.с.16).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати землю є календарний рік.

В силу п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 54 ПК України передбачено що, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Приписами Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В порушення чинного податкового законодавства Відповідачем не сплачено самостійно задекларовані ним суми по податковій декларації №9002369056 від 27.01.2014 р. з плати за землю (земельний податок та/ або оренда плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на . за липень - грудень 2014р. у розмірі 563,58 грн.

У відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України , із змінами та доповненнями, Відповідачу було проведено нарахування пені в сумі 391,55 грн., яка залишається ним не погашеною.

Згідно п. 56.11 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податку.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що діяв на момент виникнення борг), на адресу Відповідача, засобами поштового зв'язку, рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення направлялися податкові вимоги: № 1/14 (1 від 11.02.2002 р. (вручено - 08.04.2002 р.) та №2/548 від 05.06.2002р. (вручено - 25.06.2002 р.).

Відповідно до підпункту 20.1.28 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), залученим державою або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області до Малого виробничо-торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Малого виробничо-торгового підприємства "Лебідь" у формі товариства з обмеженою відповідальністю платника податків (89000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лермонтова, буд. 9А, кв.15, код ЄДРПОУ - 13589610) по платежу 50 13050100 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 955,13 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень тринадцять копійок) в т.ч. пені в сумі 391,55 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяП.П. Микуляк