Ухвала

від 07.05.2015 по справі 818/1155/15

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

07 травня 2015 р. Справа № 818/1155/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря - Михайленко О.В.,

представників позивача: Соколенка А.В., Шульги Ю.В.,

представника відповідача - Миронової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашдеталь"

про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашдеталь" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 12 829, 57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, не відшкодував позивачу у передбачений законом строк витрати на виплату та доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 за 2012 та 2013 роки у загальному розмірі 12 829, 57 грн. Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Про виявлену заборгованість позивач дізнався у березні 2015 року внаслідок виявлення помилки при її розрахунку у 2012 та 2013 роках.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити, зазначили, що строк звернення до суду позивачем не пропущений з огляду на те, що про наявність заборгованості позивачу стало відомо у березні 2015 року.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. У письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив, що особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій яким просить відшкодувати позивач, дійсно працювали у товаристві, проте не виконували повний робочий день роботи у шкідливих умовах, передбачені списком № 2, а тому не мають спеціального стажу та прав на отримання пільгової пенсії, у зв'язку із чим у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсій, призначених цим особам.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Правовідносини з приводу відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1.

Відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Поняття недоїмки визначено у частині другій статті 106 цього Закону (яка в силу пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" діє на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків) та включає в себе суми страхових внесків своєчасно не нарахованих та/або не сплачених страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, які вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В свою чергу поняття відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій розкрито у пункті 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та означає внесення підприємствами та організаціями з коштів, призначених на оплату праці до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Системний аналіз вищезазначених положень законодавства дозволяє суду дійти висновку, що страхові внески до 2011 року (тобто до введення єдиного соціального внеску) сплачувалися за працівників, які фактично працюють на підприємстві та які не вийшли на пенсію (застрахованих осіб), а відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій сплачується за осіб, для яких вже настав страховий випадок - непрацездатність у зв'язку з досягненням пільгового пенсійного віку.

Після настання страхового випадку сплата страхових внесків (або єдиного соціального внеску) за застраховану особу припиняється, натомість, якщо пенсіонер вийшов на пенсію на пільгових умовах, він втрачає статус застрахованої особи, а підприємство починає відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгової пенсії.

Отже, суд дійшов висновку, що поняття "страховий внесок" не може застосовуватися до виплат, які здійснюються щодо пенсіонерів (в тому числі пільгових пенсій), оскільки для цих осіб вже настав страховий випадок у зв'язку з досягненням пільгового пенсійного віку, призначено виплату страхового відшкодування у вигляді пенсії, а тому вони втратили статус застрахованих осіб.

Відтак, за пенсіонерів не можуть сплачуватися страхові внески, оскільки страховий випадок для них вже настав, а обчислення страхового стажу припинилося, так само як за працюючих застрахованих осіб не може сплачуватися відшкодування на виплату та доставку пільгової пенсії, оскільки для них не настав страховий випадок, а відповідно й право на вихід на пільгову пенсію.

При цьому, на відміну від страхових внесків, які нараховуються в процентному відношенні до заробітної плати працівника, підприємство відшкодовує пільгову пенсію пропорційно пільговому стажу пенсіонера на цьому підприємстві, тобто перебирає на себе зобов'язання Пенсійного фонду України з пенсійного забезпечення цих осіб.

Таким чином, поняття "страхові внески" та "відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій" розрізняються як за своїм змістом та порядком обчислення, так і за особою, за яку ці внески сплачуються - страхові внески сплачуються за працездатну особу, а пільгові пенсії відшкодовуються за пенсіонера, який отримав право на вихід на такий вид пенсії, а тому ці поняття є відмінними за своєю правовою природою та взаємовиключними.

Зазначене дає підстави для висновку, що правила частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо непоширення строків стягнення стосується лише недоїмки зі сплати страхових внесків, однак витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за своєю правовою природою не є страховими внесками, а тому й не підпадають під визначення "недоїмка" в розумінні цього Закону.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що на розглядувані правовідносини поширюються загальний строк звернення до суду, який визначений у частині другій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України та становить шість місяців з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пункт 6.4 Інструкції визначає, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Аналіз цієї норми законодавства дозволяє суду дійти висновку, що у разі, якщо підприємство до 25-го числа відповідного місяця не вносить суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з 26-го числа цього ж місяця в уповноваженого органу Пенсійного фонду України виникає право на стягнення цих витрат з підприємства. Розмір такого відшкодування визначається у відповідних розрахунках до 20 січня поточного року, або протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах не звернулось до суду із позовом про стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пільгових пенсій одразу ж після виникнення права на стягнення цих витрат через неправильне застосування законодавства про призначення пільгових пенсій, яке було виправлене лише з 01.01.2014.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що неправомірна та необґрунтована бездіяльність органу Пенсійного фонду України, як то невчасне направлення розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, неправильне обчислення суми відшкодування, не може бути підставою для поновлення позивачу пропущених строків звернення до суду, оскільки 26-го числа кожного місяця позивачу було відомо про несплату підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, однак не вжито жодних заходів з цього приводу.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з цим позовом 31 березня 2015 року. Тобто, позовні вимоги в частині стягнення пільгових пенсій за 2012 та 2013 роки заявлені з пропуском строків звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвали.

Враховуючи, що причини пропуску позивачем строку звернення до суду визнані судом неповажними, суд вважає, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашдеталь" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у загальному розмірі 12 829, 57 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 1 ст. 100, ст. ст. 155, 165, 186, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмашдеталь" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів після отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, у випадку подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили, якщо її не буде скасовано, після закінчення апеляційного розгляду.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст ухвали складений та підписаний 08.05.2015.