Постанова

від 30.04.2015 по справі 826/773/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2015 року 15:20 № 826/773/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до Головного управління Держземагентства у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1.) з позовом до Головного управління Держземагентства у м. Києві (надалі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у м. Києві від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 «Про затвердження Інформаційних та Технологічних карток до кожної адміністративної послуги, які надаються Головним управлінням Держземагентства у місті Києві» в частині затвердження інформаційної картки адміністративної послуги «Надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем)»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держземагентства у м. Києві, оформлене листом від 16.12.2014 року № 31-26-0.21-7237/2-14, про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 щодо надання йому довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, місто Київ;

- зобов'язати Головне управління Держземагентства у м. Києві (ідентифікаційний код 38516867) на підставі поданої заяви видати ОСОБА_1 довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, місто Київ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 17.02.2015 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в оспорюваному наказі від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 відповідач в порушення вимог законодавства вимагає надання додаткових документів, що, в свою чергу, є протиправним за його змістом, унеможливлює реалізацію права позивача на отримання земельної ділянки у встановлений законом спосіб. Як наслідок, відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у видачі довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах.

У судове засідання 17.02.2015 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у вказаному судового засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на письмові заперечення, та просив суд відмовити в його задоволенні.

Суд у судовому засіданні 17.02.2015 року за згодою сторін на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2014 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся в інтересах останнього до Головного управління Держземагентства у м. Києві із листом про:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно з додатком № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;

2) надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, зазначеної в доданих графічних матеріалах (а саме - земельної ділянки, що розташована на вул. Яготинська у місті Києві).

Згідно опису вкладення у цінний лист № 0200230665647 представник позивача на адресу відповідача з метою отримання відомостей і довідки направив наступні документи:

- повідомлення від 17.11.2014 року, за підписом представника позивачам ОСОБА_4;

- заяву про надання відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно додатку № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру) відносно земельної ділянки згідно доданих графічних матеріалів, що розташована на вулиці Яготинська, 6-А місто Київ;

- копію документа, що посвідчує особу (паспорт на ім'я ОСОБА_1.);

- копію дублікату картки фізичної особи-платника податків - ОСОБА_1;

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- копію довіреності представникам ОСОБА_1 (до матеріалів позивачем додана ксерокопія з нотаріально завіреної довіреності від 04.11.2013 року, виданої ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стром до 04.11.2015 року, що завірена безпосередньо ОСОБА_4.);

- клопотання від 17.11.2014 року про надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки зазначеної на доданих графічних матеріалах, на ім'я ОСОБА_1, що підписане ОСОБА_4;

- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- копію довіреності представникам ОСОБА_1 (до матеріалів позивачем додана ксерокопія з нотаріально завіреної довіреності від 04.11.2013 року, виданої ОСОБА_4 та ОСОБА_5, стром до 04.11.2015 року, що завірена безпосередньо ОСОБА_4.).

У відповідь на звернення позивача Головне управління Держземагентства у м. Києві своїм листом від 16.12.2014 року за № 31-26-0.21-7237/2-14 проінформувало ОСОБА_4 про наступне: по першому питанню, про повернення поданих документів без розгляду, оскільки до поданої заяви на отримання відомостей з Державного земельного кадастру не було додано документу, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру, а також в заяві від 17.11.2014 року не зазначений кадастровий номер земельної ділянки щодо якої необхідно надати витяг із названого Кадастру; по другому питанню (а саме щодо надання довідки форми 6-зем), відповідач, посилаючись на інформаційну картку адміністративної послуги, затверджену наказом Головного управління Держземагенства у м. Києві від 03.07.2014 року № 2/0/13-14, довів до відома позивача необхідність надання наступних документів: копію паспорта та ідентифікаційного коду заявника; копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи); копію паспорта та ідентифікаційного номеру (у разі подання заяви уповноваженою особою); копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявності) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/користування (у випадку, якщо земельна ділянка передана до 2013 року); копію дозволу на розроблення проекту землеустрою; графічні матеріали на яких зазначено місце розташування земельної ділянки (черговий кадастровий план). Крім того відповідач запропонував представнику позивача повторно звернутися для подачі заяви щодо надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями разом із доданими до неї документами до Головного управління Держземагенства у м. Києві в дні прийому.

Не погоджуючись з обґрунтованістю та законністю такої відповіді Головного управління Держземагенства у м. Києві та вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у м. Києві від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 «Про затвердження Інформаційних та Технологічних карток до кожної адміністративної послуги, які надаються Головним управлінням Держземагентства у місті Києві» в частині затвердження інформаційної картки адміністративної послуги «Надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем)», суд зазначає наступне.

Пунктом першим Положенням про державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 445 визначено, що Державне агентство земельних ресурсів України є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Згідно п. 3 цього Положення, Держземагентство України здійснює, зокрема: землеустрій відповідно до Закону України «Про землеустрій», у тому числі забезпечує проведення державної інвентаризації земель; здійснює ведення і адміністрування державного земельного кадастру та отримує інформацію про відведення земельних ділянок; веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; створює інформаційну базу даних з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності і земельних торгів.

Відповідно до п. 3 Положення про Головне управління Держкомзему у місті Києві, затверджене наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 21.09.2012 року № 452 (надалі - Положення № 452), завданням цього Головного управління є реалізації повноважень Держземагентства України на території міста Києва.

Так, згідно з п. 8 Положення № 452, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Головного управління можуть бути скасовані Головою Держземагентства України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра, а також Міністром у разі відмови Голови Держземагентства України скасувати такий акт.

У відповідності до п. 4 Наказу Головного управління Держземагентства у м. Києві від 19.12.2014 року № 30/0/13-14, накази Головного управління Держземагентства у місті Києві від 03.07.2014 року № 4/0/13-14 «Про надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» та від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 «Про внесення змін до наказу Головного управління Держземагентства у м. Києві від 08.04.2013 № 40» визнані такими, що втратили чинність.

З аналізу наявних у справі матеріалів та наведених вище норм права, суд приходить до висновку, що спірний наказ станом на 01.01.2015 року втратив чинність на підставі Наказу Головного управління Держземагентства у місті Києві від 19.12.2014 року № 30/0/13-14, а, отже, на час звернення позивача з адміністративним позовом відсутній сам предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держземагентства у м. Києві від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 «Про затвердження Інформаційних та Технологічних карток до кожної адміністративної послуги, які надаються Головним управлінням Держземагентства у місті Києві» в частині затвердження інформаційної картки адміністративної послуги «Надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем)» не підлягають задоволенню.

В частині правомірності решти заявлених позовних вимог судом вбачається наступне.

У відповідності до абз. 2 ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування регулюються Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV (надалі - Закон № 858-IV).

Згідно ст. 50 Закону № 858-IV, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Одночасно, Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 року № 835 «Деякі питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг», а саме: додатком 3, встановлено перелік адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами на безоплатній основі. У вказаному переліку Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами передбачено надання, зокрема, довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем).

При цьому, приписами Закону України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 року № 5203-VI (надалі - Закон № 5203-VI) передбачено, що «адміністративна послуга» - це результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону (п. 1 ч. 1 ст. 1 цього Закону).

Надання адміністративних послуг здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, які регулюють суспільні відносини у відповідних сферах. Вимоги цього Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт (ч. 2, 3 ст. 3 Закону № 5203-VI).

Приписами ст. 5 Закону № 5203-VI передбачено, що виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються: 1) підстави для одержання адміністративної послуги; 2) суб'єкт надання адміністративної послуги та його повноваження щодо надання адміністративної послуги; 3) перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги; 4) платність або безоплатність надання адміністративної послуги; 5) граничний строк надання адміністративної послуги; 6) перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги.

Перелік адміністративних послуг визначається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 5203-VI, суб'єктом надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу, яку він надає відповідно до закону, затверджуються інформаційна і технологічна картки, а у разі якщо суб'єктом надання є посадова особа, - органом, якому вона підпорядковується.

Згідно ч. 2 ст. ст. 8 Закону № 5203-VI, інформаційна картка адміністративної послуги містить інформацію про: 1) суб'єкта надання адміністративної послуги та/або центр надання адміністративних послуг (найменування, місцезнаходження, режим роботи, телефон, адресу електронної пошти та веб-сайту); 2) перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання, а у разі потреби - інформацію про умови чи підстави отримання адміністративної послуги; 3) платність або безоплатність адміністративної послуги, розмір та порядок внесення плати (адміністративного збору) за платну адміністративну послугу; 4) строк надання адміністративної послуги; 5) результат надання адміністративної послуги; 6) можливі способи отримання відповіді (результату); 7) акти законодавства, що регулюють порядок та умови надання адміністративної послуги.

Інформаційна картка адміністративної послуги розміщується суб'єктом надання адміністративних послуг на його офіційному веб-сайті та у місці здійснення прийому суб'єктів звернень.

Також, ч. 1 - 4 ст. 9 Закону № 5203-VI передбачено, що адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, має право на отримання адміністративної послуги незалежно від реєстрації її місця проживання чи місця перебування, крім випадків, установлених законом. Юридична особа має право на отримання адміністративної послуги за місцезнаходженням такої особи або у випадках, передбачених законом, - за місцем провадження діяльності або місцезнаходженням відповідного об'єкта. Заява на отримання адміністративної послуги (далі - заява) подається в письмовій чи усній формі. Письмова заява може бути подана суб'єкту надання адміністративної послуги особисто, надіслана поштою або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку. Перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, визначаються законом.

Таким чином, виключно в законі, а також в інформаційній картці, визначено перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, порядок та спосіб їх подання.

Наказом Головного управління Держземагентства у м. Києві від 03.07.2014 року № 2/0/13-14 «Про внесення змін до наказу Головного управління Держземагентства у м. Києві від 08 квітня 2013 року № 40», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, внесено зміни до інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надаються Головним управлінням Держземагентства у м. Києві.

Зокрема, пунктом 9 Інформаційної картки адміністративної послуги, затвердженої вказаним вище наказом, надання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) можливо за умови подачі відповідної заяви з додатками.

Пунктом 10 Інформаційної картки визначений вичерпний перелік документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, зокрема, для фізичних осіб:

- копія паспорту та ідентифікаційного коду заявника;

- копію документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженої заявником особи);

- копія паспорта та ідентифікаційного номеру (у разі подання заяви уповноваженою особою) ;

- копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку (за наявності) або копії рішень уповноважених органів про передачу земельної ділянки у власність/користування (у випадку, якщо земельна ділянка передана до 2013 року);

- копія дозволу на розроблення проекту землеустрою;

- графічні матеріали на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.

Пунктом 12 вказаної інформаційної картки визначено, що дана послуга є безоплатною.

У той же час, процедуру та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру передбаченого Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (надалі - Порядок № 1051).

Відповідно до п. 166 зазначеного Порядку, для отримання витягу з Державного земельного кадастру, довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього заявник або уповноважена ним особа за дорученням власника земельної ділянки, або нотаріус відповідно до пункту 17 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" під час вчинення правочину щодо земельної ділянки подає Державному кадастровому реєстраторові:

1) заяву за формою згідно з додатком 42;

2) документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), або викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру, або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 цього Порядку);

3) документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача звернувся до відповідача як із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно з додатком № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру), так і з клопотанням про отримання довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) довільної форми.

За результатами розгляду звернення (повідомлення) від 17.11.2014 року, Головним управління Держземагентства у м. Києві листом від 16.12.2014 року № 31-26-0.21-7237/2-14 подані позивачем документи залишено без розгляду у зв'язку з подачею їх у неповному обсязі.

При цьому, з тексту поданої позовної заяви вбачається, що правомірність відмови відповідача в частині видачі ОСОБА_1 відомостей з Державного земельного кадастру (за формою згідно з додатком № 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру) позивачем в межах даного позову не оскаржується.

Здійснивши аналіз шляхом співставлення документів, що були направлені представником позивача відповідачу та з переліком документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, який зазначений в п. 10 Інформаційної картки, суд прийшов до висновку, що подані позивачем документи за своїм переліком не відповідають вимогам, зазначеним в п. 10 Інформаційної картки, внаслідок чого залишення заяви позивача без розгляду з цих підстав є цілком правомірним.

З урахуванням попередньо сформованих висновків судом вбачається, що позовна вимога позивач про зобов'язання Головного управління Держземагентства у м. Києві на підставі поданої заяви надати ОСОБА_1 довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) відносно земельної ділянки, що зазначена на доданих до заяви графічних матеріалах, також задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від попередньої позовної вимоги про скасування рішення відповідача.

Частиною третьою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок