ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 травня 2015 року № 826/19711/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес кейсинг"
до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення № 13381/2651-22-01 від 05.12.2014
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес кейсинг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення № 13381/10/2651-22-01 від 05.12.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, всупереч пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, виніс рішення № 13381/10/2651-22-01 від 05.12.2014 та застосував адміністративний арешт майна товариства, оскільки позивач правомірно не допустив посадових осіб Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до перевірки, так як ТОВ "Гермес кейсинг" не отримувало наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 22.01.2015 не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 (пункту 1 абзацу три пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України) звернулась до позивача листом від 17.09.2014 № 8911/10/26-51-22-01 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з наступними контрагентами: TOB "Екодит" (код ЄДРПОУ 36958313), ТOB "Оптова база "Чай-Агропродукти" (код ЄДРПОУ 30785400), ПП "Пром-Тех-Снаб" (код ЄДРПОУ 38007002).
04.12.2014 Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було прийнято наказ № 1491-П, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гермес кейсинг" з питань дотримання вимог чинного законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з TOB "Екодит" (код ЄДРПОУ 36958313), ТOB "Оптова база "Чай-Агропродукти" (код ЄДРПОУ 30785400), ПП "Пром-Тех-Снаб" (код ЄДРПОУ 38007002) за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 та виписано направлення № 1250 на її проведення.
Однак, як вбачається із позовної заяви, позивачем із посиланням на відсутність законодавством визначених підстав, а саме: неотримання товариством наказу на проведення перевірки було відмовлено посадовим особам Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску до перевірки ТОВ "Гермес кейсинг".
Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві було складено акт від 04.12.2014 № 362 про відмову від підпису посадовими особами в направленні на перевірку від 04.12.2014 № 1250 та акт недопуску посадової особи на перевірку від 04.12.2014 № 363.
В.о. начальника Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, розглянувши звернення та додані до нього матеріали управління податкового аудиту Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Гермес кейсинг" (код ЄДРПОУ 38657206), на підставі яких були з'ясовані обставини, передбачені Податковим кодексом України – недопуск до проведення позапланової виїзної документальної перевірки, що підтверджується актами відмови від підпису посадовими особами в направленні на перевірку та недопуску посадових осіб на перевірку, вирішив застосувати умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "Гермес кейсинг" (код ЄДРПОУ 38657206), що перебуває: 02140, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд 1, кв. (оф.) 289, про що прийняте відповідне рішення від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес кейсинг", не погоджуючись з рішенням від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01 про застосування адміністративного арешту платника податків, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Отже, з наведеного вбачається, що для проведення документальної позапланової виїзної перевірки керівник органу державної податкової служби приймає наказ, який має бути вручений під розписку платнику податків до початку проведення зазначеної перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з посиланням на неотримання наказу на проведення перевірки було відмовлено посадовим особам Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску до перевірки ТОВ "Гермес кейсинг".
Однак, такі доводи позивача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: актом недопуску посадової особи на перевірку від 04.12.2014 № 363, відповідно до якого посадова особа Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не мала можливості здійснити вручення копії наказу №1491-П від 04.12.2014 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред'явлення направлення за № 1250 від 04.12.2014, оскільки позивач не допустив відповідача на проведення перевірки, в той час як нормами Податкового кодексу України передбачено вручення наказу під розписку платнику податків саме перед початком проведення зазначеної перевірки.
З наведеного вбачається, що відповідач вжив всіх необхідних заходів для належного проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Гермес кейсинг", в той час як позивач відмовився від підпису в направленні на перевірку та недопустив посадових осіб податкової інспекції на перевірку.
Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Зокрема, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, а саме: платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).
Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірного рішення від 05.12.2014 № 13381/10/2651-22-01 про застосування адміністративного арешту майна платника податків була саме відмова ТОВ "Гермес кейсинг" від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2015 |
Оприлюднено | 15.05.2015 |
Номер документу | 44095237 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Огурцов О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні