Рішення

від 30.04.2015 по справі 904/930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.04.15р. Справа № 904/930/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 135 864, 05 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

від позивача: Ковальчук А.І., дов. № б/н від 24.07.2014 року, представник;

від відповідача: Шаповал О.В., дов. № 119-12/14 від 23.12.14 р.; представник.

СУТЬ СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Плюс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 106 750 грн., що складають суму заборгованості за Договором № 315 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевозку вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 18.08.2011 р., 11 186, 85 грн. - пені, 21 626, 75 грн. - інфляції, 2 794, 15 грн. - річних.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого існування заборгованості за спірним Договором не спростовує, проте, зазначає, що розрахунки надані позивачем не відповідають дійсності.

28.04.15 р. позивачем подано заяву „про зменшення розміру позовних вимог", за змістом якої останнім зменшено вимоги щодо стягнення суми основного боргу до 67 490 грн.; та збільшені вимоги щодо стягнення пені до суми 29 221, 49 грн.; інфляції грошових коштів до суми 35 618, 14 грн.; річних до суми 3 534, 42 грн.

Зазначена вище заява прийнята господарським судом до розгляду.

28.04.15 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України ).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Тек Плюс" (Експедитор; позивач) та Публічним акціонерним товариством „Дніпроважмаш" (Замовник; відповідач) укладено договір № 315 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. вище зазначеного Договору, експедитор зобов'язується за дорученням, за плату та за рахунок Замовника виконати або організувати виконання визначених Договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів (транспортно-експедиторське обслуговування), а саме: забезпечення оптимального транспортного обслуговування; пошук перевізника по заявці Замовника; укладення договору перевезення; забезпечення оптимізації руху вантажів з метою мінімального рівня витрат; оформлення, відправка та/або отримання товарно-транспортних та інших документів, необхідних для перевезення вантажів; організація перевезення та перевалки вантажів автомобільним транспортом по території України та міжнародному сполученні; страхування вантажів та відповідальності; забезпечення підготовки та додаткового обладнання транспортних засобів та вантажів у відповідності з вимогами нормативно-правових актів; проведення своєчасних розрахунків із залученими транспортними та іншими організаціями з перевезення, перевалки та зберігання зовнішньо-торгівельних вантажів; забезпечення збереженості вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; забезпечення виконання комплексу заходів по відправці вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком у пошкодженій нестандартній упаковці, в упаковці, яка не відповідає вимогам перевізників; оформлення документів та організація робіт згідно митних, карантинних і санітарних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України , за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до п. 2.1. Договору, експедитор здійснює надання послуг на підставі письмової заявки Замовника.

Згідно п. 2.7. Договору, по виконанню Заявки Експедитор без зволікання надає Замовнику акт виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 2.8., 2.9. Договору, Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт або надати мотивовану відмову від підписання протягом 3 робочих днів від дати його отримання.

Заявка вважається виконаною Експедитором по наданню звіту та передачі підтверджуючих документів Замовнику, після підписання сторонами акту виконаних робіт.

Виконуючи умови Договору, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 106 750 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 29, 34, 39, 44).

Відповідно до п. 4.2. Договору, загальна ціна Договору прирівнюється до суми всіх актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками Сторін та скріплених печатками.

Згідно п. 4.6. Договору, платежі за надані послуги здійснюються Замовником протягом 2 банківських днів по факту завантаження та отримання факсової копії рахунку від Експедитора, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора, якщо інше не обумовлено в заявці.

Відповідно до п. 4.7. Договору, датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Експедитора.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за Договором, здійснивши розрахунки частково.

Доказів виконання зобов'язання щодо оплати за надані послуги в сумі 67 490 грн., на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Як було встановлено при розгляді даної справи, про що зазначено вище, відповідачем неналежним чином виконано зобов'язання щодо здійснення розрахунків за надані позивачем послуги за актами здачі-прийняття послуг № ОУ-000018 від 18.03.2014 р.; № ОУ-0000129 від 20.03.2014 р. та № ОУ-0000192 від 07.04.2014 р., зважаючи на те, що вартість послуг за одним із вказаних актів була сплачена частково та з порушенням строків, а за двома останніми актами, вартість послуг не сплачена і на момент розгляду спору.

В результаті заборгованість в сумі 67 490 грн. визнана судом такою, що підлягає до примусового стягнення.

Проте, як вбачається із наданих позивачем розрахунків, останній безпідставно здійснює нарахування інфляції, річних та пені не лише на заборгованість, яка була предметом розгляду в даній справі (67 490 грн.), а й на ті, суми, які не були предметом дослідження при розгляді даної справи, а отже, вказані нарахування судом до уваги не приймаються, та дослідженню підлягає лише нарахування на спірну заборгованість ( 67 490 грн.).

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення річних за період з 04.03.15 р. по 28.04.15 р. в сумі 310, 64 грн. та інфляції за березень 2015 р. в сумі 7 288, 92 грн. слід визнати обгрнутованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За прострочення розрахунків за Договором, сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0, 1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення (п. 5.5.3.).

Вимоги щодо стягнення пені за загальний період з 04.03.2015 р. по 28.04.2015 р. задоволенню не підлягають, оскільки, розрахунок суми пені, позивачем здійснено без врахування положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із матеріалів справи, зобов`язання щодо оплати за надані послуги (за актами здачі-прийняття робіт) відповідач повинен був виконати в березні-квітні 2014 р., відповідно і порушення мало місце, починаючи з березня-квітня 2014 р., отже, нарахування штрафних санкцій повинно припинитись - 10.10.14 р.

Зважаючи на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення пені за вказаний у розрахунку період.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" , передбачені підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається в разі: зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 847, 16 грн., про що свідчать платіжні доручення № 3590 від 02.02.15 р. та № 3598 від 09.02.15 р.

Зважаючи на зменшення позивачем розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 129, 87грн., відповідно до ст. 7 зазначеного вище Закону підлягає поверненню останньому із державного бюджету.

Керуючись ст. 526 , 610 , 611 , 625 , 929 Цивільного кодексу України , ст.ст. 49 , 82-85 Господарського процесуального кодексу України , ст.ст. 4, 7 Закону України „Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Сухий Острів, буд. 3, п/р 26008010694800 в ПАТ „АБ „Радабанк", МФО 306500, код ЄДРПОУ 00168076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕК Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, буд. 31 Ж, оф. 703, п/р 26000060285891 в ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 36727894) 67 490 (шістдесят сім тисяч чотириста дев'яносто гривень) основного боргу, 7 288, 92 грн. (сім тисяч двісті вісімдесят вісім гривень) 92 коп. інфляції, 310, 64 грн. (триста десять гривень) 64 коп. річних, 1 501, 79 грн. (одна тисяча п'ятсот одна гривня) 79 коп. судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ТЕК Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Благоєва, буд. 31 Ж, оф. 703, п/р 26000060285891 в ПАТ КБ „Приватбанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 36727894) із державного бюджету 129 (сто двадцять дев'ять гривень) 87 коп. сплаченого судового збору, платіжними дорученнями № 3590 від 02.02.15 р., № 3598 від 09.02.15 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено: 05.05.15 р.

Суддя І.Ф. Мельниченко