Рішення

від 22.04.2015 по справі 908/1255/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/54/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015 Справа № 908/1255/15-г

за позовом: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-В)

до відповідача: Фермерського господарства "Агро Успіх" (70021, Запорізька область, Вільнянський район, м. Солоне, вул. Леніна, буд. 25)

про стягнення 151500 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Заставська О.М., довіреність № 77 від 24.03.2015 р.;

від відповідача - Кіхтенко В.О., довіреність № б/н від 07.04.2015 р.;

Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Агро Успіх" 151500,00 грн. заборгованості за договором надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 41 від 25.12.2008р., в т.ч.: 150000,00 грн. основного боргу, 1500,00 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що відповідачу на розрахунковий рахунок на виконання умов Договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 41 від 25.12.2008 р. на поворотній основі було перераховано фінансову підтримку у розмірі 150000,00 грн., зобов'язання щодо повернення яких відповідачем не виконане. За доводами позивача, станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним договором в розмірі 150000,00 грн. Зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбаченого договором штрафу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1255/15-г, присвоєно справі номер провадження № 30/54/15, розгляд якої призначено на 07.04.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. На підставі ст. 86 ГПК України, у зв'язку з перебування судді Кагітіної Л.П. на лікарняному, ухвалою суду від 06.04.2015 р. розгляд справи було перенесено з 07.04.2015 на 22.04.2015 р.

02.04.2015 р. від позивача надійшли витребувані ухвалою суду від 26.02.2015 р. додаткові документи, зокрема, суду наданий підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків від 17.03.2015 р.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечив. Надав витребувані судом документи та письмовий відзив на позов від 22.04.2015р., відповідно до якого відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі. Вказує, що в період, що передував поверненню фінансової допомоги, в 2012 році була найсильніша засуха, яка знищила майже весь урожай. Крім того різке зниження цін на сільгосппродукцію у 2013 році не дало можливості вилучити обігові кошти з виробництва для повернення допомоги. Просить відстрочити виконання судового рішення до 15.12.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні проти заявленого клопотання відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення не заперечив.

В судовому засіданні 22.04.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.12.2008 р. між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем у справі) та фермерським господарством "Агро Успіх" (відповідачем у справі) було укладено договір № 41 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Запорізьке відділення зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству "Агро Успіх" в сумі 150000,00 грн., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк (розділ 1 Договору).

Відповідно до ст. 10 Закону, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансового становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до п. 6 Статуту державної установи "Український державний фонд підтримки фермерських господарств", який затверджено розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 06.06.2006р. за № 61, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки фермерських господарств, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку з зображенням державного герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Одним з основних напрямків діяльності Укрдержфонду, згідно з п. 12 Статуту Укрдержфонду, є надання фінансової підтримки фермерським господарствам через регіональні відділення Укрдержфонду.

На підставі п. 3.2.1. Договору, Запорізьке відділення зобов'язалося надати, по ходу надходження коштів з державного бюджету, у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківський установі.

Згідно із п. 2 Договору, фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству на поворотній основі для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п. 3.1.3. Договору, позивач має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладання підтвердження гарантій повернення коштів (договір застави). Об'єкт договору застави - комбайн з/4в СК - "Колос", вартість застави 150000 грн.

На виконання п. 3.2.1 Договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову підтримку у розмірі 150000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученнями № 57 від 25.12.2008 р., таким чином виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по договору.

Пунктом 3.1.2 Договору, сторони передбачили право Запорізького відділення вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

У відповідності до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов'язалося повернути кошти отриманої фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком: до 01 грудня 2013 року в сумі 150000 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.1 договору фінансова підтримка (допомога) надається Фермерському господарству "Агро Успіхі" терміном до 01 грудня 2013р.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

За доводами позивача, з боку відповідача договірні зобов'язання належним чином виконані не були, в порушення умов договору, згідно встановленого графіку, та у повному обсязі отриману фінансову допомогу до 01 грудня 2013 р. позивачу повернено не було, за відповідачем рахується непогашена заборгованість за договором про надання фінансової підтримки (допомоги) в сумі 150 000 грн. 00 коп.

17.03.2015 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством "Агро Успіх" оформлено акт звірки взаємних розрахунків, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості за Договором про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству №41 від 25.12.2008 р. у сумі 150000,00 грн.

Позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Агро Успіх" заборгованості за договором надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 41 від 25.12.2008 р., в сумі 150000 грн. основного боргу та 1500 грн. штрафу, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про надання фінансової підтримки (допомоги), який за своєю правовою природою по суті є договором позики.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідачу, а обов'язком відповідача - використання фінансової підтримки (допомоги) за цільовим призначенням і повернення її позивачу у визначений договором строк.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги) позивачу, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 140000,00грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт не повернення фінансової підтримки (допомоги) позивачу у визначений договором строк суд вважає доведеним. За змістом наданого суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 17.03.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 150000,00 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 150000,00 грн. заборгованості за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення повернення фінансової підтримки (допомоги) за Договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1500,00 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1500,00 грн. заявлені позивачем обґрунтовано.

Штраф розрахований позивачем виходячи із заборгованості в сумі 150000,00 грн., відповідно 1% складає 1500 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 150000 грн. основного боргу та 1500 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

В наданому відзиві на позов від 22.04.2015 р. відповідачем заявлено клопотання про відстрочку виконання судового рішення. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що несприятливі для сільського господарського виробництва погодні умови призвели до погіршення економічного стану господарства, внаслідок чого останнє не змогло у визначений договором строк повернути залишок по фінансовій допомозі.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти заявленого клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Агро Успіх", проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для її задоволення.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, надані відповідачем фінансовий звіт за 2014 рік, звіт про фінансові результати за 2014 рік, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. у справі №908/1255/15-г в частині стягнення 150 000,00 грн. - основного боргу, 1500,00 грн. - штрафу та 3030,00 грн. судового збору до 15.12.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, п.6 ст. 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Запоріжжя) до Фермерського господарства "Агро Успіх" (Запорізька область, Вільнянський район, м. Солоне) задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Агро Успіх" (70021, Запорізька область, Вільнянський район, м. Солоне, вул. Леніна, буд. 25, код ЄДРПОУ 35987846) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-В, р/р 37116089016544 у ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) суму основного боргу 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. штрафу та 3030 (три тисячі тридцять) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відстрочити виконання рішення № 908/1255/15-г від 22.04.2015 р.- до 15 грудня 2015 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.04.2015 р.