Рішення

від 22.04.2015 по справі 908/1259/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/53/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015 Справа № 908/1259/15-г

за позовом: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-В)

до відповідача: Фермерського господарства "Вестрі" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Рози Люксембург, буд. 53, кв.67)

про стягнення 141400 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача - Заставська О.М., довіреність № 77 від 24.03.2015 р.,

від відповідача - Скляров О.Е., довіреність № б/н від 17.03.2015 р.;

Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Вестрі" 141400,00 грн. заборгованості за договором надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 34 від 03.12.2008 р., в т.ч.: 140000,00 грн. основного боргу та 1400,00 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що відповідачу на розрахунковий рахунок на виконання умов Договору про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 34 від 03.12.2008 р. на поворотній основі було перераховано фінансову підтримку у розмірі 150000,00 грн., зобов'язання щодо повернення яких відповідачем не виконане. За доводами позивача, станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним договором в розмірі 140000,00 грн. Зазначає, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом та договором санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1259/15-г, присвоєно справі номер провадження № 30/53/15, розгляд якої призначено на 07.04.2015 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. На підставі ст. 86 ГПК України, у зв'язку з перебування судді Кагітіної Л.П. на лікарняному, ухвалою суду від 06.04.2015 р. розгляд справи було перенесено з 07.04.2015 на 22.04.2015 р.

02.04.2015 р. на виконання ухвали суду Фермерським господарством «Вестрі» було надано витребувані судом документи та письмовий відзив на позов, в якому відповідач проти наявності заборгованості у визначеній позивачем сумі не заперечує. При цьому, посилаючись на погіршення економічного стану підприємства внаслідок несприятливих погодних умов 2012-2014 років та різкого підвищення цін на паливно-мастильні матеріали, просить розстрочити стягнення боргу в сумі 141400,00 грн. терміном на 24 місяці починаючи з жовтня 2015 року наступним чином: жовтень 2015 р. - 40000,00 грн., квітень 2016 р. - 31400,00 грн., липень 2016 р. - 30000,00 грн., березень 2017 р. - 40000,00 грн.

Від позивача 02.04.2015 р. надійшли додаткові документи, зокрема, підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств акт звірки взаємних розрахунків від 17.03.2015 р.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про перенесення дати розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь представника у судовому засіданні.

За письмовим клопотанням представників сторін фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав вимоги позовної заяви. Надане раніше клопотання про перенесення судового розгляду представником позивача не підтримано і залишається судом без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечив та підтримав доводи, викладені у відзиві на позов, щодо неможливості негайного виконання судового рішення. Вказує, що на теперішній час склалися такі обставини, за якими примусове стягнення за рішенням суду призведе до банкрутства фермерського господарства та його ліквідації, що унеможливить повернення фінансової допомоги.

Також, у судовому засіданні представником відповідача надано клопотання про відстрочки виконання судового рішення, в якому відповідач просить відстрочити стягнення з ФГ «Вестрі» боргу по фінансовій допомозі в сумі 141400,00 грн. до 14.12.2015 р. У зв'язку з наданням відповідачем клопотання про відстрочення судового рішення, подане раніше клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду залишається судом без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні отримав примірник зазначеного клопотання, проти надання відстрочки виконання судового рішення не заперечив.

В судовому засіданні 22.04.2015 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.12.2008 р. між Запорізьким відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (позивачем у справі) та Фермерським господарством "Вестрі" (відповідачем у справі) було укладено договір № 34 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Запорізьке відділення зобов'язалося надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі Фермерському господарству "Вестрі" в сумі 150000 грн. 00 коп., а фермерське господарство зобов'язалося використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений договором строк (розділ 1 Договору).

Відповідно до ст. 10 Закону, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансового становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до п. 6 Статуту державної установи "Український державний фонд підтримки фермерських господарств", який затверджено розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 06.06.2006р. за № 61, Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки фермерських господарств, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку з зображенням державного герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Одним з основних напрямків діяльності Укрдержфонду, згідно з п. 12 Статуту Укрдержфонду, є надання фінансової підтримки фермерським господарствам через регіональні відділення Укрдержфонду.

На підставі п. 3.2.1. Договору, Запорізьке відділення зобов'язалося надати, по ходу надходження коштів з державного бюджету, у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківський установі.

Згідно із п. 2 Договору, фінансова підтримка (допомога) надається фермерському господарству на поворотній основі для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності.

Відповідно до п. 3.1.3. Договору, позивач має право вимагати для забезпечення договору про надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі до його укладання підтвердження гарантій повернення коштів (договір застави). Об'єкт договору застави - трактор МТЗ-50, автомобіль ГАЗ-52, вартість застави 200000 грн.

На виконання п. 3.2.1 Договору, позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача фінансову підтримку у розмірі 150000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученнями № 46 від 04.12.2008 р., таким чином виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по договору.

Пунктом 3.1.2 Договору, сторони передбачили право Запорізького відділення вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка.

У відповідності до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов'язалося повернути кошти отриманої фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Запорізькому відділенню згідно з встановленим графіком: до 01 грудня 2012 року в сумі 10000 грн. 00 коп.; до 01 грудня 2013 року в сумі 140000 грн. 00 коп.

Згідно п. 4.1 договору фінансова підтримка (допомога) надається Фермерському господарству "Вестрі" терміном до 01 грудня 2013 р.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками та діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором (п.п. 7.1, 7.2 Договору).

За доводами позивача, перераховані відповідачу кошти повернуті частково в сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 05.11.2010 р.

Позовні вимоги про стягнення з Фермерського господарства "Вестрі" заборгованості за договором надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству № 34 від 03.12.2008 р., в сумі 140000 грн. основного боргу та 1400 грн. штрафу, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про надання фінансової підтримки (допомоги), який за своєю правовою природою по суті є договором позики.

Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідачу, а обов'язком відповідача - використання фінансової підтримки (допомоги) за цільовим призначенням і повернення її позивачу у визначений договором строк.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення фінансової підтримки (допомоги) позивачу, всупереч умов Договору та вимог чинного законодавства України, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 140000,00грн.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт не повернення фінансової підтримки (допомоги) позивачу у визначений договором строк суд вважає доведеним. За змістом наданого суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 18.03.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 140000,00 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 140000,00 грн. заборгованості за договором і задовольняє їх в повному обсязі.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення повернення фінансової підтримки (допомоги) за Договором, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1400,00 грн. штрафу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги), фермерське господарство сплачує Запорізькому відділенню штраф у розмірі 1% від суми простроченого платежу.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки (допомоги) за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1400,00 грн. заявлені позивачем обґрунтовано.

Штраф розрахований позивачем виходячи із заборгованості в сумі 140000,00 грн., відповідно 1% складає 1400 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано правомірність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги про стягнення з відповідача 140000 грн. основного боргу та 1400 грн. штрафу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

В наданому відзиві на позов від 02.04.2015 р. відповідачем заявлено клопотання про розстрочку і відстрочку виконання судового рішення. Обґрунтовуючи своє клопотання відповідач посилається на те, що несприятливі для сільського господарського виробництва погодні умови 2012-2014 років на фоні різкого підвищення цін на паливно мастильні матеріали, міндобрива та засоби захисту рослин, призвели до погіршення економічного стану господарства, внаслідок чого останнє не змогло у визначений п.п. 3.4.2 Договору строк повернути залишок по фінансовій допомозі. Із основних засобів фермерське господарство має лише вантажний автомобіль вартістю 24,5 грн., інших активів на теперішній час господарство не має. Вказує, що постановлене судове рішення без надання відстрочки його виконання призведе до банкрутства фермерського господарства та його ліквідації, що унеможливить повернення фінансової допомоги.

22.04.2015 р. з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства заявленого клопотання від 02.04.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про відстрочення стягнення з Фермерського господарства "Вестрі" боргу по фінансовій допомозі за договором про надання фінансової допомоги на поворотній основі №34 від 03.12.2008 р. в сумі 141400,00 грн. строком до 14.12.2015 року. У зв'язку з наданням клопотання про відстрочення виконання судового рішення, раніше подане клопотання залишено судом без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти заявленого клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Вестрі", проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для її задоволення.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (п. 7.1.1. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, надану відповідачем довідку Фермерського господарства від 25.03.2015 р. про закриття рахунків господарства, фінансовий звіт за 2014 рік, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача.

Згідно з п. 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 7 від 21.02.2013 р., за змістом статті 121 ГПК господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. у справі №908/1259/15-г в частині стягнення 140 000,00 грн. - основного боргу, 1400,00 грн. - штрафу та 2828,00 грн. судового збору до 14.12.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, п. 6 ст. 83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Запоріжжя) до Фермерського господарства "Вестрі" (м. Оріхів, Запорізька область) задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Вестрі" (70500, Запорізька область, Оріхівський район, м. Оріхів, вул. Рози Люксембург, буд. 53, кв.67, код ЄДРПОУ 36145192) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Запорізького відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 37-В, р/р 37116089016544 у ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 25490940) 140000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 1400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. штрафу та 2828 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Відстрочити виконання рішення № 908/1259/15-г від 22.04.2015 р. до 14 грудня 2015 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.04.2015 р.