Рішення

від 14.04.2015 по справі 910/6460/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015Справа №910/6460/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа»

до Державного агентства з питань кіно

про стягнення 117 815,75 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Бай С.Е. - довіреність б/н від 01.04.2015 року;

від відповідача: Александров М.І. - довіреність б/н від 29.05.2013 року;

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного агентства з питань кіно про стягнення 117 815,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг (виконаних робіт) згідно умов Договору №1 про створення і реалізацію творчого проекту за грантом Президента України молодим діячам у галузі кінематографії режисерів Антонченку Артему Юрійовичу для виробництва неігрового короткометражного фільму «Олександр Довженко: одеський світанок» від 17.09.2014 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 105 000,00 грн. - основного боргу, 11 970,00 грн. - інфляційних втрат, 845,75 грн. - 3% річних, 2 356,32 грн. - судового збору.

Ухвалою від 20.03.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.04.2015 року.

В судовому засіданні 14.04.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 14.04.2015 року представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного боргу.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 14.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 року між Міністерством культури України (далі по тексту - Міністерство), Товариством з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа» (далі по тексту - позивач, керівник творчого проекту) та Державним агентством з питань кіно (далі по тексту - Держкіно, відповідач, виконавець) укладено Договір №1 про створення і реалізацію творчого проекту за грантом Президента України молодим діячам у галузі кінематографії режисерів Антонченку Артему Юрійовичу для виробництва неігрового короткометражного фільму «Олександр Довженко: одеський світанок» (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 2.1. Договору) сторони узгодили реалізацію творчого проекту, а саме забезпечення виробництва фільму «Олександр Довженко: одеський світанок».

Загальна суму договору складає 350 000,00 грн. (п. 3.1. Договору).

Для фінансування фільму Міністерство відкриває асигнування Держкіно (відповідач) яке перераховує кошти на реалізацію творчого проекту його керівнику (позивачу) поетапно (п. 3.2, 5.1., 5.2. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору, Держкіно (відповідач) перераховує кошти на реалізацію творчого проекту його керівнику (позивачу) в наступному порядку:

- 70% після підписання договору та запуску фільму у підготовчий період;

- 30% до 15.11.2014 року після закінчення робіт підготовчого та знімального періоду та підписання сторонами проміжного акту про закінчення відповідних періодів.

Всі роботи з виробництва фільму мають бути закінчені до 25.12.2014 року (п. 3.7. Договору.

05.12.2014 року між сторонами підписано проміжний акт, згідно якого роботи позивача по проведенню підготовчого та знімального періоду прийняті.

25.12.2014 року між сторонами підписано приймально-здавальний акт про прийняття фільму за Договором.

21.01.2015 року між сторонами підписано Акт про виконання робіт та послуг.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати за отримані послуги відповідно до умов Договорі, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 105 000,00 грн. (30%), на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.

Згідно з акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.02.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 105 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві послуги за відповідну плату згідно умов Договорів, а відповідач в порушення умов Договорів не сплатив на користь позивача плату за отримані послуги в розмірі 105 000,00 грн.

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом та спростовується наявними в матеріалах справи документами та чинним законодавством.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного богу, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 105 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 970,00 грн. - інфляційних втрат, 845,75 грн. - 3% річних

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 11 970,00 грн. - інфляційних втрат, 845,75 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного агентства з питань кіно (10010, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 10, код ЄДРПОУ 37508051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайтмедіа» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 18, кв. 2, код ЄДРПОУ 35453797) 105 000 (сто п'ять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 11 970 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 845 (вісімсот сорок п'ять) грн. 75 коп. - 3% річних, 2 356 (дві тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 32 коп. - судового збору

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 12.05.2015 року.