Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/1108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/1108/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК",

14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, Деснянський р-н, вул. Преображенська, буд. 2

01042, м. Київ, б-р Дружби Народів, 19

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМАБУД ЛТД",

08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 4

про стягнення 14 322,26 грн.

за участю представників:

позивача - Нікітюк Д.І. (довіреність від 12.03.2015 № 05);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМАБУД ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 13 570,12 грн., з яких: 11 713,80 грн. - основний борг та 1 856,32 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виготовлення та поставку продукції від 16.10.2014 № 16/10/14/01.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.04.2015.

Одночасно з позовною заявою, подано заяву про забезпечення позову (вх. № 38/15 від 17.03.2015).

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7649/15 від 06.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2015.

У судове засідання 07.04.2015 представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 21.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8708/15 від 16.04.2015) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 14 322,26 грн., з яких: 11 713,80 грн. - основний борг, 2 608,46 грн. - пеня.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8711/15 від 16.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2015.

У судовому засіданні 21.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача та повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" до господарського суду з підстави - за зазначеною адресою не проживає.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто, зокрема, з посиланням на відсутність адресата, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством "АСВІО БАНК" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМАБУД ЛТД" (далі - виконавець) укладено договір на виготовлення та поставку продукції від 16.10.2014 № 16/10/14/01, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання власними засобами і з власних матеріалів, виробити, поставити або змонтувати продукцію (далі - товар) згідно з затвердженими замовником та виконавцем специфікаціями, що зазначені у Додатках, які є невід'ємною частиною Договору, замовник, у свою чергу, зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору, замовник сплачує виконавцю авансовий платіж у розмірі 70% від вартості замовленого товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Договору.

Відповідно до пункту 4.2. Договору, виконавець зобов'язується виготовити і поставити замовнику продукцію в строк, зазначений в Додатках, з моменту виконання замовником пункту 3.3. Договору.

Згідно з пунктом 3.1. Додаткової угоди від 16.10.2014 № 1, ціна Додаткової угоди складає 16 734,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Додаткової угоди, сума грошових коштів, що складає 70% від вартості замовленої продукції перераховується замовником на поточний рахунок виконавця в якості передплати протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами Додаткової угоди.

Згідно з пунктом 5.1. Додаткової угоди, виконавець зобов'язується виготовити і поставити замовнику продукцію, передбачену цією Додатковою угодою до Договору, протягом 14 робочих днів з моменту виконання замовником пункту 4. Додаткової угоди.

Договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін та скріплення їх печатками і діє до 31.12.2014, але, у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним (пункт 8.1. Договору).

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату від 04.10.2013 № 138 на суму 36 000,12 грн., копія якого додана до матеріалів справи.

Позивачем, на виконання умов Договору та Додаткової угоди, перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 11 713,80 грн., з призначенням платежу: «оплата 70% суми згідно Додаткової угоди від 16.10.2014 № 1», що підтверджується платіжним дорученням від 16.10.20154 № 105507, копія якого наявна у матеріалах справи.

За твердженнями позивача, в порушення умов Договору, відповідачем не здійснено поставку товару. У матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 16.01.2015 № 26 з вимогою поставити товар або повернути кошти у розмірі 11 713,80 грн.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, грошові кошти позивачу не повернув, докази протилежного відсутні у матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 36 000,12 грн. основної заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Додаткової угоди, відповідач повинен поставити товар у строк - протягом 14 робочих днів з моменту отримання попередньої оплати.

Попередня оплата здійснена позивачем 16.10.2014, відтак, строк виконання зобов'язання відповідача з поставки товару настав 05.11.2014.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що зобов'язання з поставки товару, у визначений Договором строк, відповідачем не виконане, відтак, у позивача наявне право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відтак, у відповідача наявне грошове зобов'язання перед позивачем з повернення суми попередньої оплати у зв'язку з непоставкою товару, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, отже, позовна вимога про стягнення з відповідача 11 713,80 грн. попередньої оплати вартості товару, що не поставлений відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач, на підставі пункту 6.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості непоставленого товару, яка за розрахунком позивача, з урахування збільшення розміру позовних вимог, складає 2 608,46 грн.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань щодо виготовлення та/або поставки товару замовнику, виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від вартості непоставленого чи недопоставленого товару, зазначеної у відповідній Додатковій угоді до даного Договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем у розмірі 2 608,46 грн. та встановлено, що розрахунок позивача вірний і вказана позовна вимога підлягає задоволенню у заявленому розмірі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 11 713,80 грн. та пені у розмірі 2 608,46 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.03.2015 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Судом враховано правову позицію, що викладено у підпункті 2.5. пункту 2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" про те, що абзацом 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено зменшення розміру судового збору з позовної заяви, поданої після подання заяви про вжиття запобіжних заходів або забезпечення позову, на розмір судового збору, сплаченого за подання заяви про вжиття запобіжних заходів чи заяви про забезпечення позову. Зазначене зменшення розміру судового збору здійснюється і в разі одночасного (в один і той же день) подання до господарського суду позовної заяви і заяви про забезпечення позову, в тому числі, при об'єднанні їх в одному документі.

Судом встановлено, що згідно з платіжними дорученнями від 11.03.2015 № 106716 та від 16.10.2014 № 105507, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 654,00 грн., тобто, у більшому розмірі, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 11.03.2015 № 106716 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 1 827,00 грн.

Відшкодування решти судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКЛАМАБУД ЛТД" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченка, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38036604) на користь Публічного акціонерного товариства "АСВІО БАНК" (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, Деснянський р-н, вул. Преображенська, буд. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09809192) 11 713 (одинадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 46 коп. пені та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "АСВІО БАНК" (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, Деснянський р-н, вул. Преображенська, буд. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09809192) з Державного бюджету України 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з платіжним дорученням від 11.03.2015 № 106716.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук