Рішення

від 28.04.2015 по справі 911/973/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа № 911/973/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС",

61012, Харківська обл., м. Харків, Ленінський р-н, вул. Червоні Ряди, буд. 14, 2 поверх, кім. 217

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Б",

08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5

про стягнення 97 399,76 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Аверіна В.Є. (довіреність від 31.12.2015).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Б" (далі - відповідач) про стягнення 104 942, 66 грн., з яких: 88 399,76 грн. - основний борг, 8 569,58 грн. - пеня, 901,35 грн. - 3% річних та 7 071,97 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 16.12.2013 № 259/12-13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7194/15 від 31.03.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2015, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу у розмірі 1 000,00 грн.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7253/15 від 31.03.2015) відповідачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 12.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7323/15 від 01.04.2015) відповідачем подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 02.04.2015 оголошено перерву до 14.04.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8155/15 від 09.04.2015) позивачем подано додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8159/15 від 09.04.2015) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8708/15 від 16.04.2015) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 124 266,42 грн., з яких: 87 399,76 грн. основного боргу, 14 768,97 грн. пені, 901,35 грн. 3% річних та 21 143,33 грн. інфляційних втрат.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9796/15 від 27.04.2015) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою - Черкасова О.С. (довіреність від 01.12.2014, б/н), зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 97 399,76 грн., з яких: 87 399,76 грн. основного боргу та 10 000,00 грн. інфляційних втрат.

Підстави для припинення провадження у справі у частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10020/15 від 28.04.2015) надійшла заява відповідача про визнання позову у повному обсязі.

Оскільки довіреністю (від 30.03.2015) представника Авіреної В.Є., якою підписано заяву про визнання відповідачем позову, прямо не передбачено право визнавати позов повністю або частково, судом враховано, що у вказаній довіреності зазначено право представника користуватися всіма іншими, крім зазначених у довіреності, процесуальними правами, наданими стороні по справі відповідно до чинного законодавства України. З огляду на матеріали справи, зважаючи на частину 6 статті 22, частину 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, зважаючи на вищезазначене, визнання позову відповідачем прийнято господарським судом.

У судовому засіданні 28.04.2015 представник позивача не з'явився, представник відповідача з'явився та визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тема-Б" (далі - покупець) укладено договір поставки від 16.12.2013 № 259/12-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом дії Договору поставляти покупцю продукти харчування окремими партіями по цінам, в асортименті та в кількості, погодженої в специфікації до Договору, і які вказується в видаткових накладних, а покупець зобов'язаний приймати товар та оплачувати його на умовах, встановлених Договором (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.2. Договору, покупець зобов'язаний виконати повний розрахунок за отриманий за видатковою накладною партію товару з відстрочкою платежу протягом 21 календарного дня.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року. При відсутності до дати закінчення строку Договору офіційного письмового повідомлення, направленого від будь-якої сторони до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк Договору вважається кожного разу продовженим до 31 грудня наступного року включно, але, не довше, ніж до 31 грудня 2016 року (пункти 7.1., 7.2. Договору).

У матеріалах справи відсутні письмові повідомлення сторін, у порядку пункту 7.2. Договору, відтак, суд дійшов висновку про чинність Договору протягом спірних правовідносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, всього на суму 1 394 828,18 грн., що підтверджується наданими у матеріали справи видатковими накладними, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, станом на дату подання позову до суду у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 88 399,76 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати.

Крім того, 25.03.2015, тобто, після порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2015, відповідачем сплачено заборгованість перед позивачем у розмірі 1 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, у зв'язку з чим позивачем зменшено розмір позовних вимог, що прийнято господарським судом.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» від 27.03.2015 № 54-2/15/168, в якомувідкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за весь період спірних правовідносин з відповідачем, відповідно до якої судом встановлено здійснення відповідачем часткових оплат за Договором у розмірі 1 307 428,42 грн. та, відповідно, наявність заборгованості.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, станом на дату прийняття рішення у справі у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 87 399,76 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткових оплат.

Відповідачем підтверджено факт отримання товару за Договором та наявність заборгованості з його оплати, а також визнано позов у повному обсязі.

Згідно з частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 10 000,00 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на вказане, господарський суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, наявність боргу підтверджується матеріалами справи, а, відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 87 399,76 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10 000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до нової ціни позову у розмірі 97 399,76 грн., у зв'язку з її зменшенням, що прийнято господарським судом, розмір судового збору складає 1 947,99 грн., оскільки згідно з Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З наявних у матеріалах справи оригіналів платіжних доручень від 16.02.2015 № 1941, від 07.04.2015 № 2010, вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 2 485,32 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову, згідно з платіжниими дорученнями від 16.02.2015 № 1941, від 07.04.2015 № 2010 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 537,33 грн.

Відшкодування решти судового збору, у розмірі 1 947,99 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тема-Б" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36460480) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корес-АМС" (61012, Харківська обл., м. Харків, Ленінський р-н, вул. Червоні Ряди, буд. 14, 2 поверх, кім. 217, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33900983) 87 399 (вісімдесят сім тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 76 коп. основного боргу, 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 947 (одна тисяча дев'ятсот сорок сім) грн. 99 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тема-Б" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36460480) з Державного бюджету України 537 (п'ятсот тридцять три) грн. 33 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з платіжним дорученням від 16.02.2015 № 1941.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.05.2015.

Суддя С.О. Саванчук