Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/978/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/978/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Корпорації «Укртрансбуд», м. Чорнобиль до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-інжинірингове впроваджувальне підприємство «Технобудпроект», м. Чорнобиль про стягнення 300000 грн. за участю представників:

позивача:Жук А.А. - дов. від 26.01.2015р. № 47/01 відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином. суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Корпорації «Укртрансбуд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-інжинірингове впроваджувальне підприємство «Технобудпроект» (далі - відповідач) про стягнення 300000 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 26.02.2010р. щодо повернення поворотної фінансової допомоги у строк визначений договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав. Проте від нього надійшла заява від 31.04.2015р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю можливістю директора відповідача, як єдиного працівника товариства з'явитись в судове засідання.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи взагалі не додано будь-яких доказів на підтвердження неможливості забезпечення явки представника відповідача в засідання суду та наявних матеріалів справи достатньо для вирішення даного спору у даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір безпроцентної поворотної фінансової допомоги від 26.02.2010р. (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - кредитор зобов'язався надати відповідачу - позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов'язується використати її за призначенням і повернутим фінансову допомогу у визначений даним договором строк (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що сума фінансової допомоги становить за даним договором 500000 (п'ятсот) грн.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору кредитор надає фінансову допомогу частковими сумами протягом строку дії договору з моменту підписання даного договору. Фінансова допомога надається у безготівковому порядку платіжними дорученнями шляхом переказу необхідних коштів на поточений рахунок позичальника.

Кредитор надає фінансову допомогу позичальнику строком до 26 лютого 2015р. (п. 4.1 договору).

Пунктом 5.1 договору позичальник зобов'язався повернути фінансову допомогу не пізніше 26 лютого 2015р. у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на поточний рахунок кредитора.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 6.1 договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу безпроцентну поворотну фінансову допомогу на загальну суму 300000 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 24.03.2010р. № 641 на суму 20000 грн., від 23.04.2010р. № 887 на суму 20000 грн., від 19.05.2010р. № 1108 на суму 20000 грн., від 23.06.2010р. № 1515 на суму 25000 грн., від 26.07.2010р. № 1833 на суму 25000 грн., від 01.10.2010р. № 2516 на суму 20000 грн., від 13.10.2010р. № 2649 на суму 25000 грн., від 08.11.2010р. № 2890 на суму 25000 грн., від 22.12.2010р. № 3314 на суму 25000 грн., від 15.02.2011р. № 261 на суму 25000 грн., від 16.03.2011р. № 456 на суму 25000 грн., від 22.04.2011р. № 849 на суму 25000 грн., від 27.05.2011р. № 1155 на суму 20000 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення отриманої фіндопомоги - позики, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 300000 грн. неповернутої суми позики. Доказів повернення зазначеної позики відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 300000 грн. неповернутої суми позики.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 300000 грн. неповернутої суми позики, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-інжинірингове впроваджувальне підприємство «Технобудпроект» (07270, Київська обл., Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Радянська, 2, ідентифікаційний код 31071223) на користь Корпорації «Укртрансбуд» (07270, Київська обл., Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Кірова, 25 А, ідентифікаційний код 31071140) 300000 (триста тисяч) грн. неповернутої суми позики, 6000 (шість тисяч) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 30.04.2015р.