Рішення

від 30.04.2015 по справі 911/1207/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2015 р. Справа № 911/1207/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГА-С",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСАН-БУД",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 135

про стягнення 27 002, 96 грн.

за участю представників:

позивача - Нижник Г.Г. (довіреність від 19.03.2015, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГА-С" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСАН-БУД" (далі - відповідач) про стягнення 27 002, 96 грн., з яких: 18 525,63 грн. основного боргу, 2 925,52 грн. пені, 478,11 грн. 3% річних та 5 073,70 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором будівельного підряду від 25.10.2013 № 25/10-13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8254/15 від 10.04.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 25.03.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8255/15 від 10.04.2015) позивачем подано заяву.

У судове засідання 14.04.2015 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 25.03.2015 не виконав, розгляд справи відкладено на 30.04.2015

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 8560/15 від 15.04.2015) позивачем подано заяву.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9651/15 від 24.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

У судовому засіданні 30.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 30.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕГА-С" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРСАН-БУД" (далі - замовник) укладено договір будівельного підряду від 25.10.2013 № 25/10-13 (далі - Договір), відповідно до умов якого, за завданням замовника та на умовах Договору, підрядник зобов'язується виконати на свій ризик, власними силами та засобами з власних матеріалів та матеріалів замовника, на будівництві Житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та надземними і підземними паркінгами по вул. Чорновола В'ячеслава у м. Бровари, Київської області (Житлові будинки № 1 та 2) наступні будівельно-монтажні роботи: влаштування пісчано-цементної стяжки (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.6. Договору, оплата за фактично виконані роботи проводиться замовником у розмірі вартості виконаних робіт за звітний місяць - протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт за відповідний місяць з вирахуванням сум отриманих авансів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за ним(пункт 11.4. Договору).

Між сторонами укладено Додаткову угоду від 29.12.2013 № 1 до Договору, відповідно до умов якої, замовник притримує платіж, в розмірі 15% від договірної ціни вартості робіт за Договором. Даний платіж утримується замовником з моменту остаточного виконання робіт на 3 календарних місяця, тобто, з моменту прийняття замовником етапів та результатів виконаних робіт підрядником за Договором (пункт 1. Додаткової угоди).

Відповідно до пункту 1. Додаткової угоди, даний платіж вважається за Договором гарантійним платежем. Гарантійний платіж сплачується підрядником тільки після підписання акту (актів) виконаних робіт та спливу вказаного строку в пункті 9.3 Договору.

На підтвердження виконання робіт за Договором, позивачем надано у матеріали справи копії акту приймання виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-2в) від 10.02.2014 на суму 123 504,15 грн. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (типової форми № КБ-3) від 10.02.2014 на суму 123 504,15 грн. - вказані документи підписані уповноваженими представниками та скріплені відбитками печаток обох сторін.

Зважаючи на те, що акти погоджені без зауважень, відповідач прийняв роботи, що зазначені в актах, у повному обсязі і вказаної у них вартості.

Відтак, позивачем, відповідно до умов Договору, виконано роботи, всього на суму 123 504,15 грн.

Відповідачем грошові зобов'язання за Договором виконано частково: оплачено підрядні роботи на суму 104 978,52 грн., що підтверджується банківськими виписками Акціонерного товариства «УкрСиббанк», що засвідчені підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплені відбитком її печатки.

Таким чином, відповідачем притримано гарантійний платіж у розмірі 18 525,63 грн., строк оплати якого настав 10.05.2014, відповідно до пункту 1. Додаткової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 16.09.2014 № 21 з вимогою повернути гарантійний платіж у сумі 18 525,63 грн. Відповіді на вказану претензію, за твердженнями позивача, відповідачем не надано, заборгованість не сплачено. Докази протилежного у суду відсутні.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано у матеріали справи копії податкових накладних, що складені на господарські операції з виконання робіт за спірним Договором.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як докази того, що позивачем відображені спірні господарські операції у своїх податкових зобов'язаннях.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 32, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначений вище акт приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт - у якості письмових доказів виконання робіт позивачем та прийняття робіт уповноваженою особою відповідача, банківські виписки - у якості письмового доказу для встановлення розміру перерахованих відповідачем позивачу коштів і, відповідно, наявності заборгованості.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, що підписані сторонами, які є належними і допустимими доказами прийняття підрядних робіт відповідачем і саме з підписанням яких Договір пов'язує оплату робіт, що у них вказуються.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні роботи позивачем виконані, відповідачем прийняті у належний спосіб та підлягають повній оплаті згідно з умовами Договору, а тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 18 525,63 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, отже, підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач, на підставі пункту 8.3.2. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми робіт, за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми Договору.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 2 925,52 грн. та встановлено, що позивачем пеню нараховано надмірно, правильний розмір пені складає 1 097,33 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 1 828,19 грн. пені, задоволенню не підлягає.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 478,11 грн. 3% річних та 5 073,70 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду обставин справи, судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, що подані позивачем та встановлено, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у заявлених розмірах.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 18 525,63 грн., пені у розмірі 1 097,33 грн., 3% річних у розмірі 478,11 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 073,70 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСАН-БУД" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 135, код ЄДРПОУ 34837703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕГА-С" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, код ЄДРПОУ 38108249) 18 525 (вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 63 коп. основного боргу, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 11 коп . 3% річних, 1 097 (одна тисяча дев'яносто сім ) грн. 33 коп. пені, 5 073 (п'ять тисяч сімдесят три ) грн. 70 коп. інфляційних втрат та 1 703 (одна тисяча сімсот три) грн. 31 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.05.2015.

Суддя С.О. Саванчук