Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/1038/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/1038/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна",

86151, Донецька обл., м. Макіївка, Центрально-Міський р-н, вул. Степана Разіна, 2/43

69009, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, п/в 9, а/с 184

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром Інвест України",

08600, Київська обл., м. Васильків, вул.1 Травня, буд. 6, кв. 74

про стягнення 34 764,80 грн.

за участю представників:

позивача - Мазуренко О.С. (довіреність від 20.04.2015, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром Інвест України" (далі - відповідач) про стягнення 28 713,05 грн., з яких: 21 196,03 грн. - основний борг, 2 785,10 грн. - пеня, 409,40 грн. - 3% річних, 3 262,72 грн. - інфляційні втрати та 1 059,80 грн. - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором постачання від 04.07.2013 № 2415.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.04.2015.

У судове засідання 02.04.2015 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 16.03.2015 не виконали, розгляд справи відкладено на 21.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9121/15 від 21.04.2015) позивачем подано письмові пояснення.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9122/15 від 21.04.2015) позивачем подано додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9123/15 від 21.04.2015) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 34 764,80 грн., з яких: 21 196,03 грн. - основний борг, 4 698,03 грн. - пеня, 470,38 грн. - 3% річних, 7 340,56 грн. - інфляційні втрати та 1 059,80 грн. - штраф.

У судовому засіданні 21.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром Інвест України" (далі - покупець) укладено договір постачання від 04.07.2013 № 2415 (далі - Договір) відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію, а покупець зобов'язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість(пункт 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, ціна Договору визначається виходячи з вартості поставленої продукції протягом усього строку дії Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору, ціна на кожну партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах чи накладних.

Згідно з пунктом 4.3. Договору, покупець зобов'язаний сплатити вартість товару протягом 5 календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки.

Договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2014 чи до повного виконання зобов'язань за ним (пункт 7.7. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар всього на суму 21 196,03 грн., що підтверджується наданою у матеріали справи видатковою накладною від 07.07.2014 № ТМКУк023848, що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплена відбитками їх печаток, а відповідач вказаний товар отримав.

Відтак, товар передано позивачем відповідачу у порядку, що визначений умовами Договору.

Крім того, підписання покупцем видаткової накладної, що є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Крім того, позивачем надано у матеріали справи копію рахунку-фактури від 07.07.2014 № ТМКУк023849, що виставлявся позивачем відповідачу на оплату товару.

Доказів оплати товару матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, що укладено між сторонами, за правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 21 196,03 грн. основного боргу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, отже, підлягає задоволенню.

Позивач, на підставі пункту 5.4. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати, яка за розрахунком позивача, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, складає 4 698,03 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Зважаючи на вищевикладені вимоги законодавства, умови Договору та обставини справи, судом перевірено правильність розрахунку пені, що наданий позивачем, у розмірі 4 698,03 грн. та встановлено, що позивачем пеню нараховано надмірно у зв'язку з неправильним визначення строку нарахування, правильний розмір пені складає 2 768,84 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 1 929,19 грн. пені, задоволенню не підлягає.

Також, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці судом розміру інфляційних втрат, що нараховано позивачем, з'ясовано, що позивачем інфляційні втрати нараховано надмірно, правильний розмір інфляційних втрат складає 7 340,56 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 6,73 грн. інфляційних втрат, задоволенню не підлягає.

Також, позивачем заявлено позовна вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 470,38 грн.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних і з'ясував, що розрахунок є вірним, а тому позовна вимога про стягнення 3 % річних підлягає задоволенню у повному розмірі.

Також позивач заявляє до стягнення з відповідача 1 059,80 грн. штрафу, керуючись пунктом 5.4. Договору, яким встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів сплати більш, ніж 10 банківських днів, постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5% від суми простроченого платежу.

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

З долученого до матеріалів справи розрахунку штрафу вбачається, що позивачем визначено штраф у розмірі 1 059,80 грн., який є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим, вказана позовна вимога підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 21 196,03 грн., пені у розмірі 2 768,84 грн., 3% річних у розмірі 470,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 7 333,83 грн. та штрафу у розмірі 1 059,80 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Решта позовних вимог задоволенню не підлягають.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Пром Інвест України" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул.1 Травня, буд. 6, кв. 74, код ЄДРПОУ 37397829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (86151, Донецька обл., м. Макіївка, Центрально-Міський р-н, вул. Степана Разіна, 2/43, код ЄДРПОУ 37841178) 21 196 (двадцять одна тисяча сто дев'яносто шість) грн. 03 коп. основного боргу, 470 (чотириста сімдесят) грн. 38 коп . 3% річних, 2 768 (дві тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. 84 коп. пені, 7 333 (сім тисяч триста тридцять три) грн. 83 коп. інфляційних втрат, 1 059 (одна тисяча п'ятдесят дев'ять) грн. 80 коп. штрафу та 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 56 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук