Рішення

від 21.04.2015 по справі 911/898/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 911/898/15

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід",

82549, Львівська обл., Турківський р-н, с. Риків, вул. Зарічна, буд. 32

79016, м. Львів, вул. Шептицьких, 26

до Підприємства споживчої кооперації "Укоопромторг у м. Броварах",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127

про стягнення 84 282,03 грн.

за участю представників:

позивача - Романовський О.В. (довіреність від 23.03.2015, б/н);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (далі - позивач) до Підприємства споживчої кооперації "Укоопромторг у м. Броварах" (далі - відповідач) про стягнення 92 732, 74 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки від 21.11.2013 № 79/2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.03.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 6741/15 від 24.03.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 10.03.2014.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2015 розгляд справи відкладено на 07.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 7645/15 від 06.04.2015) позивачем подано додаткові докази.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2015 розгляд справи відкладено на 21.04.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9127/15 від 21.04.2015) позивачем подано новий розрахунок суми заборгованості.

За наслідками розгляду вказаного розрахунку та змісту позовної заяви, суд оцінює його як зменшення розміру позовних вимог, у частині стягнення основного боргу.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про зменшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою - Романовський О.В. (довіреність від 23.03.2015, б/н), зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 84 282,03 грн. основного боргу.

Підстави для припинення провадження у справі у частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням абзацу 2 пункту 7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

У судовому засіданні 21.04.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.04.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (далі - постачальник) та Підприємством споживчої кооперації "Укоопромторг у м. Броварах" (далі - покупець) укладено договір поставки від 21.11.2013 № 79/2013 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товари, на умовах цього Договору (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що найменування, асортимент, ціна товару, що поставляється і строк подання замовлення на поставку вказується у Специфікації (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 6.5. Договору, у редакції протоколу розбіжностей від 21.11.2013, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дня поставки товару та за наявності повного пакету документів (з урахуванням коригування), передбаченого цим Договором та законодавством. Датою оплати визнається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, діє до 31.12.2013 та до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.

Окрім того, між сторонами підписано протоколи розбіжностей до Договору від 21.11.2013 та Додаткова угода до Договору від 21.11.2013 № 1.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу товар, що підтверджується наданими у матеріали справи видатковими накладними (Т.1, а.с. №№ 19-28; 56-112) у розмірі 463 277,89 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток, а відповідач вказаний товар отримав.

Підписи уповноважених представників сторін на видаткових накладних скріплені відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем, фактів вчинення господарських операцій з поставки товару. До матеріалів справи долучені копії зазначених накладних, а їх оригінали оглянуті судом у судовому засіданні 24.03.2015.

На підтвердження наявності заборгованості, до матеріалів справи надано довідку Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» від 03.04.2015 № 12/6986, в якому відкрито поточний рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банку та скріплена відбитком його печатки, за весь період спірних правовідносин позивача з відповідачем, відповідно до якої судом встановлено здійснення відповідачем часткової оплати за Договором у розмірі 381 896,57 грн. та, відповідно, наявність заборгованості.

Оскільки відповідач зобов'язання за Договором, у частині оплати вартості товару, що поставлений позивачем, виконав частково, станом на дату прийняття рішення у справі, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 81 381,32 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та розміром часткової оплати.

Докази повної оплати товару за видатковими накладними, стягнення боргу за якими є предметом позову, у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, що укладено між сторонами, за своєю правовою природою, є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача та відбитками його печатки на вищевказаних видаткових накладних.

Підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відповідають вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку зі здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача при отриманні товару щодо неналежності виконання позивачем зобов'язань з поставки товару за Договором.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

З урахуванням зменшення позивачем розміру позовних вимог, у справі заявлено до стягнення заборгованість у розмірі 84 282,03 грн. З метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи, судом перевірено правильність розрахунку заборгованості, на підставі наявних у матеріалах справи письмових доказів, та встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджується у розмірі 81 381,32 грн., а вимога про стягнення з відповідача 2 900,71 грн. заборгованості позивачем не доведена та, у зв'язку з цим, задоволенню не підлягає.

Відтак, позовна вимога у даній справі підлягає частковому задоволенню у розмірі 81 381,32 грн., оскільки вона є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою.

Відповідно до нової ціни позову у розмірі 84 282,03 грн., у зв'язку з її зменшенням, що прийнято господарським судом, розмір судового збору складає 1 827,00 грн., оскільки згідно з Законом України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

З наявного у матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 19.02.2015 № 13458 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 1 854,66 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі, й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Вказану правову позицію викладено у підпункті 5.2. пункту 5. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно з платіжним дорученням від 19.02.2015 № 13458, підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 27,65 грн.

Відшкодування решти судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Укоопромторг у м. Броварах" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 127, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01740064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (82549, Львівська обл., Турківський р-н, с. Риків, вул. Зарічна, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32893148) 81 381 (вісімдесят одна тисяча триста вісімдесят одна) грн. 32 коп. основної заборгованості та 1 764 (одна тисяча сімсот шістдесят чотири) грн. 12 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніка Захід" (82549, Львівська обл., Турківський р-н, с. Риків, вул. Зарічна, буд. 32, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32893148) з Державного бюджету України 27 (двадцять сім) грн. 65 коп. судового збору, що зайво сплачений згідно з платіжним дорученням від 19.02.2015 № 13458.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.04.2015.

Суддя С.О. Саванчук