Рішення

від 07.05.2015 по справі 912/1214/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 рокуСправа № 912/1214/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеул О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

до Підприємства споживчої кооперації "Кооперативне підприємство комбінат громадського харчування" Новгородківського районного споживчого товариства

про стягнення 30 504,24 грн,

представники сторін участі не брали.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Підприємства споживчої кооперації "Кооперативне підприємство комбінат громадського харчування" Новгородківського районного споживчого товариства коштів у загальній сумі 30504,24 грн на підставі договору банківського обслуговування від 20.05.2011, із яких сума 18995,24 грн заборгованості за кредитом, сума 7057,14 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, сума 3084,14 грн пені та сума 1367,72 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду від 06.04.2015 позовну заяву прийнято та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.05.2015.

Представник позивача 05.05.2015 подав до господарського суду заяву про розгляд справи без його участі, а також повідомив про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2502201689018. Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав, натомість 06.05.2015 надіслав засобами електронного зв'язку листа, в якому просить перенести засідання суду у зв'язку з мирним вирішенням питання.

Зазначене клопотання відхиляється з причин того, що позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, докази врегулювання спору мирним шляхом відсутні, докази виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування також відсутні.

Згідно з ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, господарський суд встановив нижченаведені обставини справи.

20.05.2011 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (Банк) та Підприємством споживчої кооперації "Кооперативне підприємство комбінат громадського харчування" Новгородківського районного споживчого товариства (Клієнт) укладено договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Вказаний Договір укладено шляхом заповнення та підписання Клієнтом Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, яка була прийнята та підписана уповноваженою особою Банку (далі - Заява, а.с. 32).

Із змісту Заяви вбачається, що Клієнт, підписуючи цю Заяву, погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті Банку), Тарифами банку (далі - Умови, а.с. 33-47), які разом з цією Заявою та карткою зі зразками підписів і відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування, укладений сторонами в письмовій формі.

Сторони зобов'язались виконувати умови Договору та домовились про те, що відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією та узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт Банку або інший інтернет/СМС-ресурс, визначений Банком.

Господарський суд вважає допустимим і таким, що відповідає чинному законодавству, порядок укладення кредитного договору через визначення його істотних умов у заяві про відкриття поточного рахунку та картці зі зразками підписів і затверджених банком Умов і правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Відповідно до змісту Заяви та пп. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (пп. 3.2.1.1.3 Умов).

Відповідно до пп. 3.2.1.1.5, 3.2.1.1.6 Умов, ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта, інших показників; Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Згідно з пп. 3.2.1.1.11 Умов, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому Умовами (пп. 3.2.1.1.12 Договору).

Відповідно до пп. 3.2.1.1.16 Умов, при укладенні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет, клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно- цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ст. 1056-1 Цивільного кодексу України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 21236,13 грн, що підтверджується випискою з рахунку відповідача, довідкою Банку № 08.7.0.0.0/150324132414 від 24.03.2015 про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 48). Зазначеною випискою з рахунку Клієнта підтверджується також використання відповідачем отриманих кредитних коштів.

Підпунктом 3.2.1.4.1 Умов визначено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта у разі закриття банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

У відповідності до пп. 3.2.1.4.1.1 - 3.2.1.4.1.2 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління в одну з дат з 20 по 25 числа місяця, розрахунок відсотків проводиться за ставкою 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі необнулення дебетового сальдо у зазначений термін, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Підпунктом 3.2.1.4.1.3 Умов визначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з пп. 3.2.1.4.4 Умов сторони погодили, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до пп. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків. Сплата винагороди здійснюється у гривні.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди та відсотків у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим 09.02.2015 позивач звернувся до Клієнта з претензією № 10221КGN0S03G про сплату заборгованості за Договором (а.с.56-57), проте відповідач претензію залишив без відповіді, суму заборгованості на користь позивача не сплатив.

Відповідно до пп. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

За розрахунком позивача, дебетове сальдо по поточному рахунку відповідача становить 18995,24 грн - сума заборгованості відповідача по тілу кредиту.

Також Банк нарахував відповідачу за період з 01.06.2011 по 26.02.2015 проценти за користування кредитними коштами в розмірі 7057,14 грн, а також винагороду за використання кредиту (комісію) у відповідності до пп. 3.2.1.4.4. Умов у розмірі 1367,72 грн (а.с. 49-53).

Оскільки розрахунок основної заборгованості, процентів за користування кредитом, а також комісійної винагороди повністю підтверджується наявними в справі матеріалами, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначених вище сум, у заяві від 06.05.2015 позивачем підтримані позовні вимоги в повному обсязі, то вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором у розмірі 3084,14 грн, обраховану за станом на 26.02.2015.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених пп. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених пп. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої пп. 3.2.1.2.2.5, пп. 3.2.1.4.4, пп. 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в пп. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пп. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Зважаючи на відповідність розрахунку пені в розмірі 3084,14 грн за період прострочення платежів з 01.06.2011 по 26.02.2015 фактичним обставинам справи (а.с. 49-53), господарський суд дійшов до висновку про те, що вказана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Докази сплати відповідачем спірної суми заборгованості у матеріалах справи відсутні.

З огляду на обставини справи, встановлені на підставі наявних у справі доказів, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Кооперативне підприємство комбінат громадського харчування" Новгородківського районного споживчого товариства (28200, Кіровоградська область, Новгородківський район, смт Новгородка, вул. Кірова, 3, ідентифікаційний код 31099343) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, ідентифікаційний код 14360570) суму 18995,24 грн заборгованості за кредитом, суму 7057,14 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, суму 1367,72 грн заборгованості з комісії за користування кредитом, суму 3084,14 грн пені, суму 1827,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2015

Суддя О.А. Змеул