Рішення

від 06.05.2015 по справі 914/503/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 р. Справа№ 914/503/15

Господарський суд Л/о у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали

за позовом: Львівського обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», м. Львів

про стягнення 400 000,00 грн.

Представники:

Від позивача: Байло Я.І.- представник

Від відповідача: не з'явився

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», м. Львів про стягнення 400 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2015 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 04.03.2015 року. Ухвалою суду від 04.03.15 р. у зв'язку з неявкою сторін розгляд справи відкладено на 25.03.15 р. Ухвалою суду від 25.03.15 р. з метою надання можливості сторонам вирішити спір в позасудовому порядку розгляд справи відкладено на 15.04.15 р. Ухвалою суду від 15.04.15 р. продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 06.05.15 р.

06.05.15 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість згідно договору грошової позики та судові витрати по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак 25.03.15 р. через канцелярію господарського суду надав клопотання №24/03-гс відповідно до якого повідомив суд, що платіжним дорученням №52 від 23.03.15 р. відповідачем частково повернуто на рахунок позивача заборгованість в сумі 30 000,00 грн. (копію пл. доручення долучено до матеріалів справи), решту заборгованості, зазначив відповідач, не повернуто у зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства-відповідача та його повною залежністю від обласного бюджету. У зв'язку з вказаним просить суд реструктуризувати сплату боргу відповідно до запропонованого графіку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

27.09.13р. між Львівським обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів та Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва», м. Львів укладено договір грошової позики №01П-09/13 відповідно до умов якого позивач (позикодавець) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (п.1.1 договору). Відсотки за користування позикою або яке-небудь інше відшкодування позикодавцеві не виплачуються (п.1.2 договору). Позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору термін, на який надається позика позичальнику, становить 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

На виконання умов договору позивачем на банківський рахунок відповідача перераховано грошові кошти в розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №918 від 04.10.2013 р. на суму 400 000,00 грн.- з призначенням платежу «грошова позика згідно договору №01П-09/13 від 27.09.13 р.».

Однак, відповідач свій обов'язок щодо повернення коштів не виконав, коштів у встановлений договором строк до 04.10.14 р.- не повернув.

З огляду на викладене, позивач просив суд задоволити позов та стягнути з відповідача 400 000,00 грн. грошових коштів.

Відповідач по суті позову не заперечив, факт отримання коштів підтвердив, надав докази часткової сплати боргу в сумі 30 000,00 грн., повідомив суд, що перебуває у скрутному фінансовому становищі, що не дає змоги погасити заборгованість в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками, тобто зазначений договір є реальним.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Частиною першою статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.04 №22 (в редакції від 18.10.06, чинній на момент вчинення банківської операції) платіжне доручення -розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Платіжне доручення обов'язково має містити такі реквізити: назву розрахункового документа або реєстру; код розрахункового документа; номер розрахункового документа; дату складання розрахункового документа; суму словами та цифрами; код, назву та рахунок платника; банк платника; код банку платника; банк та код банку отримувача; назву, код та рахунок отримувача.

У разі перерахування коштів на рахунки клієнтів-отримувачів (фізичних та юридичних осіб), які відкриті в інших банках, розрахунковий документ засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписами уповноважених осіб згідно з внутрішніми нормативними документами банку та відповідального виконавця банку.

Копія платіжного доручення, долучена позивачем до матеріалів справи, вказаним вимогам відповідає.

Відтак, з матеріалів справи вбачається, що кошти, які перераховувалися позивачем на розрахунковий рахунок відповідача, перераховувалися як «грошова позика». Отже, у суду наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 370 000,00 грн. В частині стягнення з відповідача 30 000, 00 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з сплатою боргу відповідачем.

Клопотання відповідача щодо розстрочення сплати боргу до задоволення не підлягає, оскільки позивачем не погоджено поданий графік реструктуризації, а відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних документів, які б підтвердили складне матеріальне становище підприємства-відповідача.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтованими поданими суду доказами, не спростовані відповідачем і є такими, що підлягають до часткового задоволення.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача в повному обсязі, оскільки часткова сплата боргу в сумі 30 000,00 грн. відбулась після подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 204, 526, 610, 612, 638, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 48, 49, 82-85, п.1-1 ст. 80 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1 .Позов задоволити частково.

2 .Стягнути з Комунального підприємства Львівської обласної ради «Управління капітального будівництва» (79005, м. Львів, вул.. Чайковського, 17; код ЄДРПОУ 20780431) на користь Львівського обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54; код ЄДРПОУ 03348525) 370 000,00 грн. боргу та 8000,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3 . В частині стягнення з відповідача 30 000,00 грн. провадження у справі припинити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.05.2015 р.

Суддя Чорній Л.З.