Рішення

від 20.04.2015 по справі 911/987/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа № 911/987/15

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/987/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6,

до приватного підприємства "УКРГАЗПРОМ", ідентифікаційний код: 31367762, місцезнаходження: 95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 41, оф. 18,

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача: Громніцький Ю.П., який діє на підставі довіреності від 13.05.2014 року за № 14-132;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі за текстом: Позивач) з дотриманням вимог ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до приватного підприємства "УКРГАЗПРОМ" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н у вигляді основного боргу в сумі 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 941994,19 грн. (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 298687,25 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 25 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач свої зобов'язання за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н (далі за текстом: Договір) належним чином не виконував, оплату за переданий Позивачем Відповідачу природний газ здійснював невчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість, яка станом на 01.03.2015 року складається з основного боргу в сумі 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 941994,19 грн. (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 298687,25 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 25 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/987/15, розгляд якої призначено на 20.04.2015 року.

20.04.2015 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який частково виконав вимоги ухвали суду від 13.03.2015 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.03.2015 року не виконав.

Згідно абз. 1 п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що неявка в судове засідання Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала господарського суду Київської області від 13.03.2015 року у справі № 911/987/15 направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.04.2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

30.09.2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та приватним підприємством "УКРГАЗПРОМ" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011року та у 2012 році імпортований природний газ для потреб суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (в обсягах газу, який використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями), надалі Споживачам, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Пунктами 2.1., 2.1.2. Договору передбачено, що продавець передає Покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 6941,000 тис. куб. м. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі ± 5% (плюс/мінус п'ять відсотків) від узгодженого Сторонами згідно п. 2.1. цього договору планового обсягу продажу газу без коригування планованого обсягу.

Відповідно до п. п. 3.3., 3.4. Договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Договором у п. 5.2. визначено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 743,3333 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 743,3333 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 892,0000 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривні 00 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).

Згідно п. 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється після відшкодування різниці в тарифах споживачам Покупця.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

30.09.2011 року між Позивачем і Відповідачем укладено Додаткову угоду від 30.09.2011 року за № 1 до Договору від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н (далі за текстом: Додаткова угода за №1).

За умовами п. 1 Додаткової угоди за №1, сторони Договору уклали дану угоду про наступне: з 01.10.2011 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 743,3333 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 743,3333 грн., крім того ПДВ - 20%, ціна газу разом з ПДВ - 892,0000 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривні 0000 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.)».

Згідно п. 2 Додаткової угоди за №1, решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди за №1, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 жовтня 2011 року.

11.10.2011 року між Позивачем і Відповідачем укладено Додаткову угоду від 11.10.2011 року за № 2 до Договору від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н (далі за текстом: Додаткова угода за №2).

За умовами п. 1 Додаткової угоди за №2, сторони Договору уклали дану угоду про наступне: з 11.10.2011 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: «5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 743,3333 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 743,3333 грн., крім того ПДВ - 20%, ціна газу разом з ПДВ - 892,0000 грн. (вісімсот дев'яносто дві гривні 0000 коп.). До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.). Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, становить 892,0000 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 892,0000 грн., крім ПДВ: на газ - 0%. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.).».

Згідно п. 2 Додаткової угоди за №2, решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди за №2, дана додаткова угода складена у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу, набуває чинності з моменту її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 11 жовтня 2011 року.

31.01.2012 року між Позивачем і Відповідачем укладено Додаткову угоду від 31.01.2012 року за № 3 до Договору від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н (далі за текстом: Додаткова угода за №3).

За умовами п. 1 Додаткової угоди за №3, сторони Договору уклали дану додаткову угоду про наступне: з 01.01.2012 року викласти п. 5.2. статті 5 «Ціна газу» у наступній редакції: « 5.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, становить 749,9020 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 749,9020 грн., крім того ПДВ - 20%, ціна газу разом з ПДВ - 899,8824 грн. (вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 8824 коп.). Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями, становить 899,8824 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 899,8824 грн. (вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 8824 коп.), крім ПДВ: на газ - 0%.».

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди за №3, решта умов цього Договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

Згідно п. 3 Додаткової угоди за №3, дана додаткова угода складена у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторонами та скріплення їх підписів печатками, та поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01 січня 2012 року.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що Позивач на виконання вимог п.п. 1.1., 2.1. Договору, з дотриманням вимог ст.ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, у період з жовтня 2011 року по грудень 2012 року включно передав, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 7343864,94 грн., що підтверджено актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 25.12.2012 року, від 31.12.2012 року, які підписані Відповідачем на виконання вимог п.п. 1.1., 3.3. Договору і ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу зазначеної у вказаних актах приймання-передачі вартості, строків, обсягу та якості поставленого Позивачем природного газу з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем природного газу в обсягах та вартості, визначених у актах приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи і достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем акти приймання-передачі природного газу без будь-якого зазначення Відповідачем про незгоду із зазначеною у вказаних актах вартістю, якістю та обсягом поставленого Позивачем природного газу свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Як вказує Позивач, Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором з повної оплати отриманого ним природного газу згідно актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011 року, від 30.11.2011 року, від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року, від 31.03.2012 року, від 30.04.2012 року, від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року, від 25.12.2012 року, від 31.12.2012 року, у зв'язку з чим, за Відповідачем наявна заборгованість у розмірі 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.).

В ході розгляду справи, судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем у розмірі 3288287,41 грн., за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором складає 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.). Доказів повної чи часткової оплати вказаної суми заборгованості Відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача суми основного боргу за Договором у сумі 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача інфляційні нарахування в сумі 941994,19 грн. (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 19 коп.) та 3-и проценти річних у сумі 298687,25 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 25 коп.). Розрахунок суми трьох процентів річних та інфляційних нарахувань знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.абз. 2, 3 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція ). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вищевказаних сум трьох процентів річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що останні визначені Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми трьох процентів річних та інфляційних нарахувань.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних нарахувань в сумі 941994,19 грн. (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 19 коп.) та 3-х процентів річних у сумі 298687,25 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 25 коп.), внаслідок чого дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору, в ході розгляду справи не спростовані та Відповідачем не заперечувались.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд покласти на Відповідача судовий збір у сумі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

Абзацом 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до приватного підприємства "УКРГАЗПРОМ" про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "УКРГАЗПРОМ", ідентифікаційний код: 31367762, місцезнаходження: 95017, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, буд. 41, оф. 18, на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ідентифікаційний код: 20077720, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, заборгованість за договором на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року за №29-ПГ/ТКЕ-Н у вигляді основного боргу в сумі 3288287,41 грн. (три мільйони двісті вісімдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім гривень 41 коп.), інфляційних нарахувань в сумі 941994,19 грн. (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто чотири гривні 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 298687,25 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 25 коп.) та судовий збір у сумі 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень 00 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 27 квітня 2015 року