Рішення

від 05.05.2015 по справі 914/899/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015 р. Справа№ 914/899/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок», м. Львів,

до відповідача: Державного підприємства «Львіввугілля», м. Сокаль,

про: стягнення 63 363,13 грн.

Суддя М.Синчук

при секретарі О. Гринчишин

За участю представників:

позивача: Чорній А. О. - довіреність б/н від 19.12.14р.,

відповідача: Сироїд Р. П. - довіреність б/н від 01.04.15р.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення 63 363,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу товарів №76 від 01.10.2010 р. в частині оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 63 636,13 грн.

Ухвалою від 20.03.2015р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 30.03.2015р. Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав наведених в ухвалах суду.

В судове засідання 05.05.2015р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

В судове засідання 05.05.2015р. представник відповідача з'явився, щодо позову заперечив, просить застосувати строк позовної давності до позовної вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 63 636,13 грн., що виникла за Договором №76 від 01.10.2010 р., про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 60/9 від 14.04.2015р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представникп позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01 жовтня 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" (продавець) та Державним підприємством «Львіввугілля» в особіВідокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» укладено договір купівлі-продажу товарів №76 (надалі - Договір).

Пунктами 1.1, 1.3 Договору сторони встановили, що продавець продає, а покупець купує товари й оплачує вартість товарів в асортименті, по ціні і в кількості, зазначених в накладних, узгоджених та підписаних сторонами. Накладні є невід'ємною частиною цього Договору. Право власності й ризик випадкової загибелі товару переходить до покупця у момент отримання товару на основі оформленої накладної.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору ціна товару визначається у накладних. Покупець зобов'язується здійснити оплату за товар на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесення готівки через РРО.

Згідно із 10.1. Договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів визнання Договору №76 від 01.10.2010 р. недійсним в судовому порядку.

Позивач до матеріалів справи, на підтвердження заявлених позовних вимог долучив розхідні накладні, згідно яких позивач, за період з березня 2014 року по серпень 2014 року , передав, а відповідач прийняв товар на суму 59 539,50 грн. (з ПДВ) (а.с.18-60)

До суду надано докази оплати заборгованості за вище вказаними накладними в сумі 13 763,96 грн. (а.с.66, 68, 69)

В судових засіданнях представник відповідача щодо позову заперечив, просить застосувати строк позовної давності до позовної вимоги про стягнення заборгованості, що виникла за Договором №76 від 01.10.2010 р., про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 60/9 від 14.04.2015р. Крім того, вказав, що за період господарських відносин між сторонами за 2014 рік було поставлено позивачем відповідачу товар на загальну суму 64 026,71 грн. (а.с.87-88)

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання укладеного 01.10.2010 р. між сторонами у справі договору купівлі-продажу товарів №76 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 64 026,71 грн., який не оплачено відповідачем.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. Договору ціна товару визначається у накладних. Покупець зобов'язується здійснити оплату за товар на протязі 10 календарних днів з моменту отримання товару. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця або внесення готівки через РРО.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач, за період з березня 2014 року по серпень 2014 року, передав, а відповідач прийняв товар на суму 59 539,50 грн. (з ПДВ), що підтверджується розхідними накладними. (а.с.18-60) Проте, оплати в повному розмірі отриманого товару не провів.

До суду надано докази оплати заборгованості за вище вказаними накладними в сумі 13 763,96 грн. (а.с.66, 68, 69)

В судових засіданнях представник відповідача не надав суду доказів оплати (платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок), що підтверджують оплати поставленого позивачем протягом 2014 року товару згідно долучених до справи розхідних накладних на суму 45 775,54 грн.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є частково обґрунтованими в розмірі 45 775,54 грн. та підлягають до задоволення. В решті позовних вимог слід відмовити.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 34, 34, 44, 49, 57, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (адреса: 80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, б. 26; ідентифікаційний код 32323256 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (адреса: 79040, Львівська область, Залізничний район, м. Львів, вул. Городоцька, б. 359; ідентифікаційний код 35621418 ) 45 775,54 грн. - заборгованості.

3. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (адреса: 80000, Львівська область, Сокальський район, м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, б. 26; ідентифікаційний код 32323256 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (адреса: 79040, Львівська область, Залізничний район, м. Львів, вул. Городоцька, б. 359; ідентифікаційний код 35621418 ) 1 314,22 грн. судового збору.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.05.2015 р.

Суддя Синчук М.М.