Рішення

від 06.05.2015 по справі 914/1087/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 р. Справа№ 914/1087/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства «Пересвіт-ЛВ», м.Львів

про стягнення 50907,05грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позов заявлено Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», м.Дніпропетровськ до Приватного підприємства «Пересвіт-ЛВ», м.Львів про стягнення 50907,05грн., з яких 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 13866,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7602,05грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та 2439,00грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.04.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2015р. Ухвалою суду від 27.04.2015р. розгляд справи відкладено на 06.05.2015р. у зв'язку з неявкою сторін.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання 06.05.2015р. повторно не забезпечив, додаткових пояснень по суті спору не надав.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 06.05.2015р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, вимог ухвал суду не виконав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Так, копії ухвал від 06.04.2015р. про порушення провадження по справі та від 27.04.2015р. про відкладення розгляду справи, надіслано на зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу ПП «Пересвіт-ЛВ», а саме: 79070, м.Львів, вул.Чукаріна, буд.7, кв.45, однак, на момент проведення судового засідання установою зв'язку не повернуто.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (позивач по справі, банк за договором) та Приватним підприємством «Пересвіт-ЛВ» (відповідач по справі, клієнт за договором) 28.10.2013р. підписано Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Підписавши цю анкету відповідач погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті позивача в мережі інтернет, Тарифами банку, які разом із вказаною анкетою складають договір банківського обслуговування (далі - договір).

Відповідач також надав згоду на ведення з ПАТ КБ «Приватбанк» документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв. Актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронно-цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Також, згідно з п.3.2.1.1.16 Умов та Правил, при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів і угод в письмовій формі.

Законом України «Про електронний цифровий підпис», а саме ст.3, визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) та не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму, а ч.2 ст.639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовились укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

У Заяві також зазначено, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них, банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Своїм підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів чи додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через веб-сайт банку, чи інший інтернет-/SMS-ресурс, вказаний банком.

Згідно з п.3.2.1.1.1 Умов та Правил, кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26002053814019 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та Правилами надання банківських послуг. Згідно з п.3.2.1.1.6. Умов та Правил, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому цими умовами, на що клієнт висловлює свою згоду.

Довідкою вих.№08.7.0.0.0/150323115821 від 23.03.2015р. підтверджуються наступні розміри кредитних лімітів, встановлених для ПП «Пересвіт-ЛВ»: з 30.10.2013р. - 0,00грн., з 14.11.2013р. - 10000,00грн., з 30.12.2013р. - 28000,00грн. та з 01.03.2014р. - 28000,00грн.

Умовами та Правилами, а саме п.3.2.1.1.3, встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди. Згідно з п.3.2.1.1.8 Умов та Правил, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт- банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі угода). При належному виконанні клієнтом зобов'язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено банком на той самий строк.

Розділом 3.2.1.4 Умов та Правил визначено і затверджено порядок розрахунків, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.2.1.4.1).

Відповідно до положень закріплених у цьому розділі, зокрема, п.п.3.2.1.4.1-3.2.1.4.4, 3.2.1.4.9, 3.2.1.4.10, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт виплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та Правилами, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п.3.2.1.4.4 Умов та Правил, клієнт виплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та Правилами.

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4 Умов та Правил, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цими Умовами та Правилами, банк, серед іншого, має право змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Умовами та Правилами, а саме п.3.2.1.5.1, передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, передбачених відповідними пунктами цих Умов та Правил, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт виплачує банку пеню в розмірі, вказаному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.3.2.1.5.4 Умов та Правил, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Приватбанк» надіслано на адресу відповідача претензію від 02.02.2015р. (вих. №31029LVLSS086), в якій просить негайно погасити прострочену заборгованість в розмірі 64050,96грн. Відповіді на вказану претензію позивачем не отримано.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором, а саме тих, що стосуються обслуговування кредитних лімітів, ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з ПП «Пересвіт-ЛВ» 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 13866,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7602,05грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та 2439,00грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Як встановлено ч.2 ст.345 ГК України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, а ч.1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст.230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Пересвіт-ЛВ» неодноразово протягом 2013-2014 років використовувались кредитні кошти та виконувались умови договору банківського обслуговування. Однак, починаючи з травня 2014 року відповідачем прострочено та на момент вирішення спору по суті не повернуто надані банком кредитні кошти, не сплачено передбачені договором відсотки за користування кредитом та не сплачено пеню, нараховану за несвоєчасність виконання грошового зобов'язання. На підтвердження зазначених обставин до матеріалів справи долучено банківську виписку про рух коштів по рахунку відповідача за період з 28.10.2013р. по 16.04.2015р.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Пересвіт-ЛВ» (м.Львів, вул.Чукаріна, буд.7, кв.45; код ЄДРПОУ 38935228) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 27000,00грн. заборгованості за кредитом, 13866,00грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 7602,05грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, 2439,00грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1827,00грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 12.05.2015р.

Суддя Щигельська О.І.