Рішення

від 12.05.2015 по справі 922/1178/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 922/1178/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" до ТОВ "Ne Vi", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 77 634,91грн. за участю сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" (надалі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " Ne Vi", м. Харків ( надалі - відповідач) та просить стягнути відповідача заборгованість в розмірі 77 634,91грн., з яких: 64 721,60 грн. неповернутої суми овердрафту; 12 145,06 грн. простроченої суми по сплаті відсотків; 02,25 грн. простроченої суми комісії за адміністрування; 765,82 грн. розмір пені по прострочених відсотках за період з 12.09.2014 року по 08.01.2015 року; 0,18 грн. розмір пені по простроченій комісії за адміністрування Овердрафту за період з 22.09.2014 року по 08.01.2015 року які перерахувати на рахунок ПАТ "Кредобанку" № 290949901057, відкритий ЦФ ПАТ "Кредобанк" (адреса: м. Львів, вул. Наливайка,6) МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822. Судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання овердрафту № 06/02-2014 від 12 лютого 2014 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 77 634,91 грн.

20.04.2015 року до суду від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 922/1178/15 у відповідності до ст.121 ГПК України строком на 12 місяців рівними частинами - 6 469,57 грн. кожний місяць, з оплатою не пізніше 28 числа кожного місяця.

Статтею 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, має право відстрочення виконання рішення. Тобто, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідач не надав суду жодного документу в обгрунтування заявленого клопотання щодо відстрочки виконання рішення суду, у зв*язку з чим суд відмовляє в його задоволені.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 лютого 2014 року між ПАТ "Кредобанк" (банк) і Товариством і обмеженою відповідальністю ""Ne Vi" (позичальник) було укладено договір про надання овердрафту № 06/02-2014, згідно якого банк видав позичальнику грошові кошти (овердрафт) у розмірі у розмірі 65 000,00 грн. ( а.с. 12-18).

П. 1 договору передбачено, що банк зобов'язується надати позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункові х документів в разу недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості, а позичальник зобов'язався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Встановлений ліміт заборгованості по овердрафту 65 000,00 грн. відповідно до п. 2.1.1 договору.

Згідно п. 2.4. договору, остаточною датою повернення овердрафту - 11 лютого 2015 року.

Овердрафт надається на умовах поворотності, строковості та платності.

Згідно п. 3.3. договору, позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний і рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Відповідно п. 2.1. договору, поточний рахунок позичальника є № 2600901510088.

Відповідно до п. 4.1. договору, відповідач зобов'язався повернути овердрафт у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені договором та/або додатками до нього.

Згідно п.2.2.1 договору, у разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1 цього договору, процентна ставка встановлюється за користування кредитними коштами встановлюється на рівні 2,0% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з першого числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником зазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця, в якому виконано дану умову. Така зміна розміру процентної ставки додаткового узгодження сторонами не потребує.

Згідно п. 3.2. договору, проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п.2.2. нього договору з урахуванням і строку користування овердрафтом, і моменту надання овердрафту до терміну, вказаному в п.2.2. цього договору або до дати звернення банку із заявою до суду із вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Судом встановлено, що взяті на себе банком зобов'язання згідно договору про надання овердрафту № 06/02-2014 від 12.02.2014р., щодо надання позичальнику кредиту були виконанні в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіального ордеру та виписки по особовому рахунку відповідача.

Всупереч умовам договору овердрафту зобов'язання по договору відповідачем не виконувалися належним чином, станом на 08.01.2015 р. неповернута сума кредиту складає 76868,91 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу, в якій банк просив позичальника виконати зобов'язання за договором про надання овердрафту №06/02-2014 від 12.02.2014р. Проте, станом на день подання позову дана вимога банку позичальником не була виконана, в зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 ЦК України).

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в частині стягнення неповернута суми кредиту в розмірі 64721,60 грн., ( неповернута сума Овердрафту) , прострочених відсотків в розмірі 12147,31 грн. ( 12145,06 грн. прострочена заборгованість по сплаті відсотків + 2.25 грн. прострочена сума комісії за адміністрування Овердрафту) обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань з повернення кредиту, просить стягнути з нього пеню в сумі 766,00 грн. (765,82 грн. пеня по прострочених відсотках за період з 12.09.2014 року по 08.01.2015 року + 0,18 грн. пеня по простроченій комісії за адміністрування Овердрафту за період з 22.09.2014 року по 08.01.2015 року) та 2,25 грн. простроченої заборгованості по сплаті відсотків .

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами п.2.6., п. 6.1. договору про надання овердрафту №06/02-2014 від 12.02.2014 року передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій) позичальник, на вимогу банку, сплачує йому пеню в подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в сумі 766,00 грн.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 11531,96 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ne Vi", (61072, м. Харків проспект Леніна, буд. 48.кв.49 код ЄДРПОУ 32948977) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" (79026, м. Львів, Франківський р-н., вул. Сахарова, буд. 78; код ЄДРПОУ 09807862) 64 721,60 грн. неповернутої суми овердрафту; 12 145,06 грн. простроченої суми по сплаті відсотків; 02,25 грн. простроченої суми комісії за адміністрування; 765,82 грн. розмір пені по прострочених відсотках за період з 12.09.2014 року по 08.01.2015 року; 0,18 грн. розмір пені по простроченій комісії за адміністрування Овердрафту за період з 22.09.2014 року по 08.01.2015 року які перерахувати на рахунок ПАТ "Кредобанку" № 290949901057, відкритий ЦФ ПАТ "Кредобанк" (адреса: м. Львів, вул. Наливайка,6) МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822. Судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.05.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова