Рішення

від 12.05.2015 по справі 922/2373/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2015 р.Справа № 922/2373/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Омельченко К.А.

розглянувши справу

за позовом Публічне АТ "Харківгаз", м. Харків до ПП "Аланія", м. Куп"янськ про стягнення коштів за участю сторін:

позивача -Юркова Т.

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківгаз", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Аланія", м. Куп"янськ, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 9 052,00 грн., з яких: основний борг в сумі 7234,755 грн., пеню в розмірі 585,34 грн., інфляційні витрати у сумі 1197,93 грн., 3% річних у сумі 33,97 грн.

Судові витрати в розмірі 1 827,00 грн. просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 09П-ПРФ431-2014 щодо своєчасної сплати заборгованості за постачання природного газу.

За приписами статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Як убачається з матеріалів справи, ухвала господарського суду від 14.04.15 про порушення провадження у справі повернулася до суду з відміткою поштового відділення " за закінченням строку зберігання".

Отже, судом для забезпечення прав відповідача на участь у розгляді даної справи вжиті усі необхідні заходи для належного повідомлення сторін, розгляд справи відкладався , втім у судові засідання відповідач не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відтак відповідач мав можливість на реалізацію процесуальних прав визначених статтею 22 Господарського процесуального кодексу України , зокрема подати докази, письмові пояснення, в яких навести свої доводи та міркування.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.03.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09П-ПРФ431-2014 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально - побутовим споживачам) договір та додаткові угоди до договору аж до лютого 2015 року, підписані особисто керівником підприємства Аслан Мувахіт ( а.с.8-27).

Постановою господарського суду Харківської області від 14 жовтня 2013 року Приватне підприємство "Аланія" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором по справі призначено голову ліквідаційної комісії Кардаш Владислава Сергійовича, якого зобов'язано виконати всі дії по ліквідації банкрута, докази надати суду.

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під ліквідацією розуміється припинення суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення в порядку цього Закону вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Згідно п. 1 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у постанові про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарський суд призначає ліквідатора банкрута в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

Відповідно до п.п. 1-2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження в тому числі, приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості, з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю, заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Крім того, ліквідатор зобов*язаний надати до суду акт знищення печатки та штампа підприємства ПП "Аланія".

Відповідно до п. 3 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою суду від 14 жовтня 2013 року боржника визнано банкрутом, в п. 3 резолютивної частини зазначеної постанови вказано, наступне:

З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших видів економічних санкцій по усіх видах заборгованості банкрута, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута, ліквідатора і повноваження власника майна. Скасовуються арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника (в тому числі, усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна). Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

За приписами статей 638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Не зважаючи на це, відповідач уклав в березні 2014 року договір № 09П-ПРФ431-2014 на постачання природного газу, в травні 2014 року технічну угоду за № 09ТУ-ПР-431-2014 про порядок організації обліку природного газу при його транспортуванні газорозподільчими мережами , та додаткові угоди до договору 09П-ПРФ431-2014 на постачання природного газу, № 8 від 01.04.2014 року, № 2 від 01.05.2014 року № 3 від 01.06.2014 року, № 4 від 29.08.2014 року, № 5 від 31.10.2014 року, № 6 від 28.11.2014 року, №7 від 05.01.2015 року, № 8 від 30.01.2015 року, № 9 від 27.02.2015 року.

Відповідно до предмету договору позивач зобов*язався поставити природний газ відповідачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач зобов*язався оплатити вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 2.9 договору передбачено , що акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків для відповідача з позивачем.

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послу з постачання газу здійснюється відповідачем авансовим та /або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду одати відповідно до додатку за № 2. У випадку не оплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період відповідача проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання -передачі природного газу. На день звернення з позовом відповідач не провів в повному обсязі розрахунок за отриманий природний газ, у зв*язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7234,75 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене та те, що сума заборгованості відповідачем не сплачена суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 7234,75 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 33,97 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1197,93 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати боргу, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3 % річних та інфляційних витрат, суддів вважає, стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 33,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1197,93 грн.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору п. 6.2.2 , передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення. Позивачем пеня розраховувалась з дотриманням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та підлягає стягненню з відповідача в сумі 585,34 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1,2,33,44,75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Алані" (Харківська обл., м.Куп*янськ, вул. З-я Цукрозаводська,6 код ЄДРПОУ 32993637) на користь ПАТ "Харківгаз" ( м.Харків, вул.Безлюдівська, 1 р/р 2600508424, АБ"Кліринговий Дім" МФО 300647, код ЄДРПОУ 03359500) суму основного боргу 7234,75 грн. , пеню 585,34 грн., інфляційні втрати - 1197,93 грн., 3 % річних - 33,97 грн. та судові витрати 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова