Рішення

від 06.05.2015 по справі 927/583/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

.

РІШЕННЯ

Іменем України

від 06 травня 2015 року по справі №927/583/15

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Т.Г.Оленич

розглянуто у відкритому судовому засіданні справу №927/583/15

За позовом: Олексинської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області,

вул.Грушевського, 13А, с. Олексинці, Срібнянський район, Чернігівська

область, 17320

До відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 поштова

адреса: АДРЕСА_2

Про стягнення 20370грн.51коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Курінця В.Г. - голова сільради, посвідчення

від відповідача: ОСОБА_3 (довір.пост. від 27.10.2014, зареєстрована в реєстрі за №2048), Кашуби М.О. - адвоката, договір від 05.05.2015, ордер серії АА №085418 від 06.05.2015

В судовому засіданні 06.05.2015 на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 16970грн. суми попередньої оплати та 3400грн.51коп. пені, нарахованої за період з 06.09.2014 по 10.04.2015.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що ним на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №15 від 25.06.2014 сплачено відповідачу попередню оплату за металопластикові вікна. Проте відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання та не передав позивачу товар в обумовлені договором строки.

Відповідач у відзиві на позовну заяву факт отримання від позивача попередньої оплати у розмірі 16970грн. визнає на підставі договору купівлі-продажу №15 від 25.06.2015, однак проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, та повідомляє, що після того, як йому стало відомо про перерахування коштів 11.08.2014 ним надано банку платіжні доручення за на суму 10263грн.40коп. та на суму 4994грн.82коп. для перерахування вказаних грошових коштів для придбання товару, що передбачено укладеним між відповідачем та банком «Демарк» договором банківського рахунку №101109 від 11.12.2008. Однак платіжні доручення банк не виконав, рахунки відповідача заблокував, а на неодноразові звернення відповідача щодо виконання платіжних доручень на перерахування коштів з поточного рахунку НОМЕР_2 відповідача в Банку «Демарк» повідомив про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №102 від 26.09.2014 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку «Демарк» з 29.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адмінстрацію в ПАТ Банк «Демарк», внаслідок чого у Банку відсутні правові підстави виконати вимогу відповідача щодо виконання платіжних доручень на перерахування коштів з його поточного рахунку. За твердженням відповідача, він вживав всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання шляхом звернення до Банку, однак не зміг виконати зобов'язання за укладеним з позивачем договором із-за дій третьої особи, які він не міг передбачити до підписання договору, а тому, на думку відповідача, відсутня його вина у невиконанні зобов'язання, у зв'язку з чим відповідно до п.5 договору та норм чинного законодавства він має бути звільнений від обов'язку та відповідальності за невиконання договору. Також відповідач повідомляє, що додаткових власних грошових коштів для придбання матеріалів і виконання умов договору у нього не має, оскільки значна частина його грошових коштів була Банком заблокована.

В судовому засіданні, яке відбулось 06.05.2015, прийняли участь представники сторін.

У зв'язку із задоволенням клопотань сторін про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Хід судового процесу відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

25 червня 2014 року між Олексинською сільською радою Срібнянського району Чернігівської області (позивач у справі, покупець за договором) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі, продавець за договором) укладено договір купівлі-продажу №15 (далі по тексту рішення - договір купівлі-продажу) за умовами якого позивач замовляє, а відповідач постачає товари для позивача згідно виставленого рахунку, а саме вікно метало-пластикове зі стулкою площею 2,07кв.м. - 5шт., вікно метало-пластикове глухе площею 2,07кв.м. - 2шт., вікно метало-пластикове глухе площею 1,23кв.м. - 2шт.

Відповідно до п.2 договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний провести попередню оплату товару, а продавець - надати його на протязі 30 календарних днів з моменту проплати.

Згідно із п.3 договору купівлі-продажу загальна вартість, на яку буде придбано товар становить 16970,00грн. (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 00 коп.).

В силу п.6. договору купівлі-продажу термін дії договору встановлюється з моменту підписання по 31.12.2014 року.

Оскільки, наявний в матеріалах справи договір №15 від 25.06.2014, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, він є таким, що набрав чинності.

Доказів дострокового розірвання, визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №15 від 25.06.2014 є обов'язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Аналіз змісту договору №15 від 25.06.2014, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються нормами глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

У абз.4 пункту 2 договору сторонами визначено обов'язок позивача здійснити попередню оплату товару, а відповідач зобов'язаний поставити оплачений товар протягом 30 календарних днів з моменту оплати.

В силу ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу.

Договором строк здійснення попередньої оплати не встановлений, разом з тим матеріалами справи підтверджується факт здійснення позивачем платежів за товар, а саме: 04.08.2014 сплачено 10930грн.80коп., 05.08.2014 сплачено 1411грн.03коп., 06.08.2014 сплачено 4628грн.17коп., що підтверджується копіями платіжних доручень №163 від 07.07.2014 з відмітками управління Державної казначейської служби у Срібнянському районі, про оплату у відповідні дати.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання в частині попередньої оплати в повному обсязі. До того ж відповідач не заперечує проти факту отримання коштів від позивача.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст. 663 Цивільного кодексу України передача товару має здійснюватися у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом вище, відповідач зобов'язувався поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту оплати. Тобто, відповідач був зобов'язаний передати позивачу товар в строк до 05 вересня 2014 року включно.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодекс України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженням позивача, відповідач у визначений в договорі термін - до 05.09.14р. - поставку товару не здійснив.

Згідно зі ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідачем доказів, які спростовують твердження позивача про не передачу йому товару, не надано, а також не надано будь-яких доказів, що могли б підтвердити факт передачі позивачу передбаченого договором товару - вікна металопластикові.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем обов'язок передати товар не виконаний.

Заперечення відповідача про виникнення обставин непереборної сили, зокрема введення до комерційного банку «Демарк», в якому знаходився її рахунок, тимчасової адміністрації, що позбавило її можливості сплатити своєчасно за товар своєму постачальнику, судом до уваги не приймається, оскільки порушення банком, що обслуговує платника (боржника) зобов'язань в частині своєчасного перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача не звільняє боржника від відповідальності за невиконання свого зобов'язання. До того ж, суд звертає увагу, що по платіжному дорученню №52, яке надано відповідачем на підтвердження здійснення ним платежів для отримання вікон, що мали передаватися позивачу, платником є СПД ОСОБА_3. В зв'язку з цим, вказаний документ не приймається судом як доказ вчинення певних дій для виконання зобов'язань по договору з позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.11р. №3-127гс11.

Позивач в листі №03-08/267 від 04.09.2014 на адресу відповідача довів до останнього своє волевиявлення на повернути отриманих в якості попередньої оплати грошових коштів. Факт отримання відповідачем вказаного листа підтверджується наявною у справі копією її відповіді, в якій відповідачем зазначається про причини невиконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході вирішення даного спору відповідач не надав суду доказів повернення позивачу отриманих від останнього грошових коштів.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 16970грн. попередньої оплати.

Позивач, з посиланням на п.4 договору просить стягнути з відповідача 3400грн.51коп. пені за прострочення виконання зобов'язання по поставці товару.

Як зазначено у п.4 договору у випадку невиконання договірних умов у визначені терміни продавець самостійно повертає отримані кошти та сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочення не поставки товару.

В силу приписів ст.549 Цивільного кодексу України штраф є одним із видів неустойки, який обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Разом з тим, виходячи із визначеного сторонами в договорі порядку обчислення штрафу - за кожний день прострочення не поставки товару, суд приходить до висновку, що сторонами передбачено сплату неустойки у вигляді пені.

Згідно із приписами ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст.ст.524, 533-535,625 Цивільного кодексу України грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Змістом зобов'язання, яке виникло у відповідача на підставі договору купівлі-продажу №15 від 25.06.2014, є поставка товару, а не сплата грошових коштів. Відтак, у відповідача не виникло грошового зобов'язання, в зв'язку з чим вимога позивача про стягнення пені, яка застосовується за невиконання грошового зобов'язання, є безпідставною та необґрунтованою.

Таким чином, позов в частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 16970грн. попередньої оплати.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору, підлягають покладенню на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 610, 612, 629, 655, 662, 663, 664, 693, Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Чернігівська область, АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Олексинської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, Чернігівська область, Срібнянський район, с.Олексинці, вул..Грушевського 13А (ідентифікаційний код 04416424, р/р 35410001040776 в ГУ УДКС в Чернігівській області, МФО 853592) 16970грн. попередньої оплати та 1522грн.01коп судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 08 травня 2015 року.

Суддя Т.Г. Оленич