Постанова

від 08.04.2009 по справі 2а-3847-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

категорія

статобліку - 6.6.1

справа

№ 2-а-3847/08/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ 

АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД     

ПОСТАНОВА

Іменем України

08

квітня 2009 року

                                    м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський

окружний адміністративний суд у складі:

головуючого

судді

                Павловського Д.П.

при

секретарі

                    Шенкунісі А.О.

за

участю представника позивача         ОСОБА_1

розглянувши у відкритому

судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурор

м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у

Кіровському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою

відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ», приватного підприємства

«ЕПОС ПЛЮС» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

25 квітня 2008р. прокурор

м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у

Кіровському районі м.Дніпропетровська звернувся до суду із адміністративним

позовом, у якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю

«КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ - 34315888) на користь

приватного підприємства «Епос Плюс» (код ЄДРПОУ - 33516116) 7230,0 грн.,

отриманих за договором від 09.10.2007 р. №4., стягнути з приватного підприємства

«ЕПОС ПЛЮС»(код ЄДРПОУ - 33516116) у дохід держави (код ЄДРПОУ 20288948, р/р №

31115101800007, одержувач Державний бюджет Кіровського району

м.Дніпропетровська 23030300; ОКПО 24232360 банк УДКУ у Дніпропетровській

області, МФО 805012) суму вартості товару в розмірі 7230,0 грн., за договором

від 09.10.2007р. № 4.

Позовні вимоги обґрунтовано

тим, що у ході проведення заходів, направлених на встановлення фактів порушення

податкового законодавства України шляхом використання фіктивних суб'єктів

підприємницької діяльності відділенням боротьби з суб'єктами господарювання, що

мають ознаки фіктивності ВПМ ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська було

встановлено, що 09.10.2007 року між відповідачами в письмовій формі було

укладено договір № 4.

Так, відповідачами було

укладено угоду (правочин) про поставку жарочного  шкафу (1шт.) на загальну суму 7230,0 грн. в

т.ч. ПДВ 1205,0 грн., передача якого здійснена за накладною № 207 від

10.10.2007 року та податковою накладною № 207 від 10.10.2007 року. Оплата підтверджується

відповідним платіжним дорученням №166 від 10.10.2007 року.

Всі документи, які свідчать

про здійснення угоди (правочину), містять прізвище та підпис особи, яка є

відповідальною за складання цих документів з боку ТОВ «КОМПАНІЯ

«ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» - ОСОБА_2

Постановою Жовтневого

районного суду м.Дніпропетровська від 02.08.2007р. по справі № 2-а-235/07

(постанова набрала законної сили) визнано недійсним з моменту реєстрації

установчі документи ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ».

Суд встановив, що вказаний у

статутних та реєстраційних документах як засновник ТОВ «КОМПАНІЯ

«ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» ОСОБА_2 фактично не має ніякого відношення ні до

реєстрації, ні до діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ», зокрема

він не підписував договори та інші бухгалтерські документи цього товариства.

Вказаний правочин

відповідачів вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства, який водночас суперечить моральним засадам суспільства.

У судовому засіданні представник

позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх за підстав,

викладених у позовній заяві.

У судове засідання

представник прокуратури не з'явився, про дату та час судового засідання

повідомлений належним чином.

          Відповідачі повторно в судове

засідання не з'явились, п

ро час і місце

розгляду справи повідомлялися належним чином. Однак, на адресу суду повернулися

повідомлення з відмітками «за зазначеною адресою не знаходиться». Частиною 1

ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб

- підприємців» передбачено, що якщо відомості, які внесені до Єдиного

державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою. Крім того,

згідно цього ж Закону на юридичну та фізичну особу - підприємця покладено

обов'язок вносити зміни до Єдиного державного реєстру підприємців установ та

організацій України у разі зміни місця проживання, місцезнаходження фізичної

особи - підприємця або юридичної особи відповідно. Згідно із ч.8 ст.35 Кодексу

адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено

юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою вказаною у довідці з Єдиного

державного реєстру підприємств і організацій України, суд вважає, що він

здійснив всіх заходів для повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи

та вислухавши доводи осіб, які беруть участь і справі, суд встановив наступне.

Відповідачами було укладено

угоду (правочин) про поставку жарочного 

шкафу (1шт.) на загальну суму 7230,0 грн. в т.ч. ПДВ 1205,0 грн.,

передача якого здійснена за накладною № 207 від 10.10.2007 року та податковою

накладною № 207 від 10.10.2007 року. Оплата підтверджується відповідним

платіжним дорученням №166 від 10.10.2007 року.

Всі документи, які свідчать

про здійснення угоди (правочину), містять прізвище та підпис особи, яка є

відповідальною за складання цих документів з боку ТОВ «КОМПАНІЯ

«ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» - ОСОБА_2

Згідно із ч.1 ст.509 ЦК

України, зобов'язання -  це

правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь

другої сторони (кредитора)  певну дію

(передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання

його обов'язку.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону

України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарською

діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена  на отримання доходу в грошовій, матеріальній

або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в

організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно частини 1 статті 207

ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене

учасниками господарських відношень із порушенням хоча б одним із них

господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути визнано

судом недійсним повністю або в частині.

За змістом цієї норми

недійсною може бути визнана, зокрема, угода, укладена з  метою ухилитися від сплати податків та

обов'язкових платежів або безпідставно одержати 

з державного бюджету кошти у вигляді податку на додану вартість.

Згідно з частиною 1 статті

208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що

вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за

наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами

- в доход  держави за рішенням суду

стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання

однією  стороною з другою сторони

стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій

стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі

сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане

останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням

суду в доход держави.

Наведену норму слід

застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК  України правочин, учинений з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що

порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК

України визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Відповідно до ст.157 Кодексу

адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в

порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

За вчинення правочину з

метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються

санкції, передбачені ч.1 ст.208 ГК України. За змістом статті це можливо лише в

разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна

застосовувати за сам факт несплати податків однією зі сторін договору, оскільки

за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення

правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення

угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно з ч.1 ст.208 ГК

України, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає

статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути

застосована виключно за рішенням суду у випадках, в обсязі та порядку,

встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є

конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення

правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до

цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що

відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 ГК України.

Встановлені частиною 1 ст.208

ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків,

установлених ст.250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення

порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом

установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності,

крім випадків, передбачених законом.

З урахуванням сукупності

викладених обставин суд доходить висновку про необхідність закриття провадження

у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою

відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» на користь приватного

підприємства «ЕПОС ПЛЮС» 7230,0 грн. отриманих за договором від 09.10.2007 року

№4, а в іншій частині - позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163

Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в

адміністративній справі за   позовом

прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової

інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська до товариства з обмеженою

відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПРОМТЕХКОНТИНЕНТАЛЬІНВЕСТ» в частині стягнення на

користь приватного підприємства «ЕПОС ПЛЮС» 

7230,0грн. отриманих за договором від 09.10.2007 року №4 - закрити.

У задоволенні

адміністративного позову прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в

особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська, в

частині стягнення з приватного підприємства «ЕПОС ПЛЮС» суму вартості товару в

розмірі 7230,0грн. отриманих за договором від 09.10.2007 року №4 - відмовити.

Постанова суду набирає

законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства

України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186

Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному

обсязі 13.04.2009р.

Суддя                         Д.П. Павловський