Рішення

від 01.02.2007 по справі 17/42-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/42-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.07           Справа № 17/42-07.

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд»

до відповідача Приватного виробничо-комерційного підприємства «Хімреактив»

        про стягнення 2247 грн. 18 коп.               

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача: Буцик Г.М.

        Від відповідача: не з‘явився

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2247 грн. 18 коп., з яких 2114 грн. 00 коп. основного боргу, 60 грн. 43 коп. інфляційних збитків, 10 грн. 53 коп. 3% річних, 60 грн. 22 коп. пені, нарахованих в результаті неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди кімнати під офіс малого підприємства №65 від 01.03.2006 р., розірвати договір оренди №65 від 01.03.2006 р., виселити позивача з орендованого приміщення, а також стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов‘язані з розглядом справи в суді.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов договору оренди №65 від 01.03.2006 р., укладеного між сторонами,  позивач передав відповідачу в тимчасове користування приміщення під офіс за адресою: 40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12, загальною площею 20,0 кв.м.

Відповідно до п. 4.1. зазначеного договору орендна плата встановлюється в розмірі 30 грн. 00 коп. за 1 кв.м.

З п.4.5. вказаного договору вбачається, що відповідач повинен був щомісяця перераховувати орендну плату до 10 числа поточного місяця.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не розрахувався з позивачем за жовтень-грудень 2006 р., та станом на день розгляду справи його заборгованість по орендній платі складає 2114 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Оскільки відповідач не подав ні доказів погашення заборгованості, ні аргументованих заперечень вимогам позивача, тому вимоги позивача  щодо стягнення 2114 грн. 00 коп. заборгованості визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно  п.4.5. договору від 01.03.2006 р. за умови несвоєчасного внесення орендної плати відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за  порушення строків розрахунків, розмір якої становить 60 грн. 22 коп. обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 60 грн. 43 коп. інфляційних збитків та 10 грн. 53 коп. – 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до ст.33 ГПК України,  кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається  як на підстави своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування вимог по розірванню договору оренди позивач посилається на те, що відповідач не виконує свого обов‘язку щодо сплати орендної плати і має заборгованість перед позивачем в сумі 2247 грн. 18 коп.

З ч.3 ст. 291 ГК України вбачається, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;  2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;  3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Таким чином, проаналізувавши зазначені правові норми, суд вважає, що невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання у судовому порядку. Посилання позивача на наявність підстав для розірвання у судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів неправомірне, оскільки стаття 782 ЦК України встановлює для таких випадків право на відмову від договору, а також право вимагати повернення орендованого майна. Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України по справі № 34/400 від 22.02.2005 року та в листі Вищого господарського суду України від 05.07.2005 року № 01-8/1183 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням норм Цивільного і Господарського кодексів України”.

Отже, оскільки позивачем не пред‘являлись вимоги щодо звільнення приміщення відповідачем і не надано відповідних доказів в обґрунтування своїх вимог, тому вимоги позивача в частині щодо дострокового розірвання договору оренди суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.  

Також, з огляду на вищевикладене, не підлягає задоволенню і вимога  позивача щодо виселення відповідача з орендованого приміщення, оскільки зазначений договір є чинним  і достроковому розірванню не підлягає.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Хімреактив»  (40021, м. Суми, вул. Малиновського, 11, код 32602743) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» (40021, м. Суми, вул. Малиновського, 12,  код 01270842) 2114 грн. 00 коп. заборгованості, 60 грн. 43 коп. інфляційних збитків, 10 грн. 53 коп. – 3% річних, 60 грн. 22 коп. пені; 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО