Ухвала

від 07.05.2015 по справі 604/448/15-ц

ПІДВОЛОЧИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 604/448/15-ц

Провадження № 2/604/162/15

У х в а л а

07 травня 2015 року Підволочиський районний суд Тернопільської області

у складі : головуючого судді Могачевської В.Й.

за участю секретаря судового засідання Реєнт Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Підволочиськ скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції та головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Підволочиського РУЮ та головного державного виконавця ВДВС Підволочиського РУЮ в котрій просив постановити рішення, яким визнати протиправними дії відділу ДВС Підволочиського районного управління юстиції і скасувати постанову від 04.03. 2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження по справі ВП № 467496068 видану головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_2; стягнути з відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління на його користь всі понесені ним судові витрати.

Обгрунотовуючи свої вимоги скаржник посилався на те, що 04.03. 2015 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по справі ВП №46749068 і в той же день було винесено постанову про накладення арешту на все належне йому майно та оголошення заборони йому здійснювати відчуження будь - якого майна, яке йому належить лише в межах суми боргу. Арешт накладено з моменту надходження постанови.

На підставі вищевказаної постанови, 04.03.2015 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Підволочиського РУЮ по справі № 9791515 проведено державну реєстрацію обтяження, арешт на все нерухоме майно, яке числиться за суб'єктом ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1.

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2015 року накладено обтяження на наступне майно, а саме: на квартиру № 2, розташовану в смт. Підволочиськ по вул. Д.Галицького 58 « б », реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117130161246; нежитлове приміщення, магазин автозапчастин з супутніми товарами, розташований в смт. Підволочиськ вул. Д.Галицького 58 «а», приміщення 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 200919961246; станцію технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться в смт. Підволочиськ по вул. Д. Галицького 58 «а», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 20092296; земельну ділянку, розташовану в смт. Підволочиськ на вул. Д. Галицького 58, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 420761761246.

Дані постанови йому були направлені поштою із супровідним листом за № 1052/0328/5 від 04.03. 2015 року, які він отримав лише 09.03. 2015 року.

Під час винесення постанови ДВС було грубо порушено порядок накладання арешту: йому не було надано виконавчого документа із розрахунковими рахунками, куди б він мав сплачувати аліменти, а також не вказано суму та строк, до якого він мав їх сплатити.

Незважаючи на допущені порушення при винесенні постанови, 11 березня 2015 року він сплатив відповідні кошти на користь ОСОБА_4, що підтверджується квитанціями, які він в той самий день надав ДВС і звернувся з письмовою заявою про зняття арешту з майна.

Однак 20.03. 2015 року начальником ВДВС йому було відмовлено за № 1282/03-28/1 у знятті арешту з майна із посиланням на статті 50 і 60 Закону України «Про виконавче провадження».

20.03. 2015 року головним державним виконавцем Шкільняк В.Є. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ОСОБА_4 на підставі її заяви б/н від 18.03.2015 року щодо повернення в/ листа без виконання.

Згодом, 30.03. 2015 року він повторно звернувся до начальника ДВС, однак отримав чергову письмову відмову від 03.04. 2015 року за № 1526/03-28/1 де йому рекомендовано звернутися до суду .

Вважає, що дії державного виконавця є незаконними та такими, що порушують його охоронювані законом інтереси як власника майна, оскільки накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обмежує його законні права як власника нерухомого майна, щодо вільного розпорядження майном, як то: унеможливлює укладення договорів відчуження, здачі в оренду тощо.

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним в ній. При цьому доповнив, що коли йому стало відомо про постановлення судом рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина, в вересні 2014 року він звертався до головного державного виконавця Підволочиського ВДВС ОСОБА_2 з питанням щодо порядку і розміру сплати аліментів. Однак, останній нічого конкретного йому не пояснив, реквізитів для сплати аліментів не дав, розміру аліментів не вказав, а тому він не мав можливості добровільно їх сплачувати.

В березні місяці без його виклику і повідомлення про звернення стягувача з заявою про стягнення аліментів, без надання строку для добровільної сплати аліментів, в день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, зразу виніс постанову про накладення арешту на все належне йому майно. Він сам особисто подавав у ВДВС декларацію про доходи, 11 березня 2015 року погасив всю заборгованість по аліментах за період з вересня по квітень у розмірі, визначеному ним разом з начальником ВДВС, сьогодні заплатив аліменти за квітень і в подальшому має намір добровільно виплачувати аліменти, а тому просить зняти арешт накладений головним державним виконавцем на належне йому майно.

Представник Підволочиського ВДВС Підволочиського районного управління юстиції подав відзив ( заперечення ) на скаргу ( позовну заяву ) в якому зазначає, що пред'явлені доводи та вимоги скаржника є такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець посилаючись на те, що при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі неподання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно заяви стягувача від 03 березня 2015 року у відділ на виконання було подано виконавчий лист Підволочиського райсуду № 2/604/370/14 від 20.11. 2014 ороку про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_4 на утримання дитини аліментів в розмірі 1/4 частини його доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09. 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, на підставі якого було відкрито виконавче провадження ВП № 46749068.

04 березня 2014 року копії постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонам по справі, вих. № 1052/03-28/5.

Оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просила накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, державним виконавцем в порядку ст. 25 Закону України « Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копія якої 04.03.2015 року за вих. № 1052/03-28/5 також була направлена сторонам.

Твердження ОСОБА_1 про те, що під час винесення постанови ДВС було грубо порушено порядок накладення арешту, тобто не було надано виконавчого документу із розрахунковими рахунками, куди б треба було сплачувати аліменти, а також скільки їх треба було сплатити і до якого строку - є помилковим, оскільки ст. 25 Закону України « Про виконавче провадження» не встановлює додаткових умов для накладення арешту, окрім як заяви стягувача.

Одержана боржником постанова про відкриття виконавчого провадження є підставою з'явитися у відділ та з'ясувати питання, що виникають в ході виконання виконавчого документу, оскільки виконавець не може наперед робити розрахунки аліментів не перевіривши факту, чи сплачувались вже якісь кошти до пред'явлення виконавчого листа на виконання. Права і обов'язки сторін виконавчого провадження передбачені ст. 12 Закону «Про виконавче провадження» .

Крім того, стверджуючи факт порушення державним виконавцем порядку накладення арешту на майно, скаржник не навів жодної статті на підтвердження.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України « Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. При винесенні постанови про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП № 46749068 виконавцем не допущено порушення порядку накладення арешту, оскільки стягувач при подачі виконавчого документу до виконання у заяві просила арештувати майно боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Статті 50 та 60 Закону «Про виконавче провадження» передбачають випадки зняття арешту з майна. В усіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону - у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця про зняття арешту, а не шляхом скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, як цього просить скаржник. А тому вимога про скасування постанови державного виконавця є безпідставною та необґрунтованою відповідними нормами законодавства .

В судовому засіданні представник ВДВС Підволочиського РУЮ Тернопільської області в.о. начальника ВДВС Підволочиського РУЮ ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні вимог скаржника з мотивів наведених у відзиві.

При цьому доповнив, що до нього дійсно в вересні чи жовтні звертався ОСОБА_1Б з питанням стягнення аліментів. Однак, оскільки в них на виконанні не було виконавчого листа він не знав змісту рішення, рекомендував останньому чекати виклику ДВС.

Після одержання 03.03. 2015 року виконавчого листа від стягувача і заяви про накладення арешту на майно боржника, він одночасно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження і постанову про накладення арешту на все майно боржника, так як не знав яке саме майно належить останньому. 11 березня 2015 року боржник сплатив аліменти і за заявою стягувача їй було повернуто виконавчий лист, але арешт з майна не знято, оскільки виконавче провадження не було закінчено.

Вислухавши пояснення скаржника, представника Підволочиського ВДВС, дослідивши матеріали, суд приходить до висновку що скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з таких міркувань.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2014 року було задоволено позов ОСОБА_4. Стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини його доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09. 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

03 березня 2015 року стягувач ОСОБА_4 подала в ВДВС Підволочиського районного управління юстиції заяву про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів в якій просила при відкритті виконавчого провадження накласти арешт на майно боржника та виконавчий лист від 20.11. 2014 року про стягнення аліментів.

04 березня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Підволочиського РУЮ ОСОБА_2 були винесені дві постанови: постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46749068.

На підставі вищевказаної постанови рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Підволочиського районного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 1979515 проведено державну реєстрацію обтяження - арешт всього нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 за заявою з реєстраційним номером 10466767 ОСОБА_2, представника Відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції .

На підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03. 2015 року накладено обтяження на нерухоме майно, а саме: на квартиру № 2, розташовану в смт. Підволочиськ по вул. Д.Галицького 58 «б», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 117130161246; нежитлове приміщення, магазин автозапчастин з супутніми товарами, загальною площею 200.96 кв.м., розташований в смт. Підволочиськ вул. Д. Галицького 58 « а », приміщення 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 200919961246; земельна ділянка 6124655100:02:002:0137, цільове призначення комерційного використання; станцію технічного обслуговування автомобілів, яка знаходиться в смт. Підволочиськ по вул. Д. Галицького 58 « а », реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 200922961246; земельну ділянку, площею 0.0911 га, розташовану в смт. Підволочиськ на вул. Д. Галицького 58, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 420761761246.

Копії постанов про відкриття виконавчого провадження було направлено сторонам по справі, вих. № 1052/03-28/5.

Оскільки у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просила накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, державним виконавцем в порядку ст. 25 Закону України « Про виконавче провадження» була винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копія якої 04.03 . 2015 року за вих. № 1052/03-28/5 була направлена боржнику ( скаржнику ) .

Статтею 74 Закону України « Про виконавче провадження» визначено порядок стягнення аліментів та заборгованості по аліментах.

Частиною 4 даної статті передбачено, що у випадку надходження виконавчого листа державний виконавець обчислює розмір заборгованості, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, чого зроблено не було.

Крім того, 11 березня 2015 року боржником повністю були сплачені аліменти за період з вересня 2014 року по березень 2015 року, що стверджується долученими до матеріалів виконавчого провадження квитанціями та заявами боржника ( скаржника ) на ім'я начальника ВДВС Підволочиського РУЮ, в яких він просить долучити до справи копії квитанцій, податкової декларації про одержані ним доходи за 2014 рік та стягувача про повернення їй без виконання виконавчого листа про стягнення аліментів на утримання сина від 11.03.2015 року , вх. № 353 /03-27 від 11.03. 2015 року, а також її ( стягувача ) заявою від 18 березня 2015 року в якій вона просила повернути їй на руки без подальшого виконання виконавчий лист № 2/604/370 /14 та зняти арешт з майна боржника, вх. № 420/03-27.

Виконавчий лист було їй повернуто ( постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.1 ч.1 ст. 47 Закону України « Про виконавче провадження» від 20 березня 2015 року), однак рішення про зняття арешту з майна не було прийнято, чим порушено права скаржника, який не може розпорядитися належним йому майном.

Відповідно до ч.2 ст. 27 Закону України « Про виконавче провадження », у разі, якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно і кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Оскільки боржником повністю сплачено аліменти, на даний час відсутня заборгованість, 20.03. 2015 року завершено виконавче провадження необхідно зняти арешт з майна боржника, однак ні державним виконавцем, яким було накладено арешт на майно боржника, ні начальником ВДВС Підволочиського РУЮ арешт не знято.

Відповідно до ст. 82 ЗУ « Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 293, 294, 223, 328, 383, ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» , суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_3 на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_2, - задовольнити частково.

Зняти арешт з майна ОСОБА_3, накладений постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Підволочиського районного управління юстиції ОСОБА_6 від 04.03.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 46749068.

В задоволенні решти вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких постановлено дану ухвалу, протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя - підпис

Копія вірна:

Суддя В.Й. Могачевська