Постанова

від 12.05.2015 по справі 806/1478/15

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Житомир справа № 806/1478/15

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області до Комунального підприємства Михайлівське про стягнення 8231,03 грн.,-

встановив:

Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі - Коростенська ОДПІ) звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства Михайлівське податкового боргу в розмірі 8231,03 грн. В обґрунтування позову зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі податку на прибуток приватних підприємств, частини чистого прибутку (доходу) комунальних підприємств, плати за користування надрами, та пені.

Представник позивача до суду не прибув. Надіслав клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що Комунальне підприємство Михайлівське зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та як платник податків і зборів знаходиться на обліку в Коростенській ОДПІ.

Згідно зі пп.. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 14.1.39, 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно зі пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом з'ясовано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 8231,03 грн, з яких: по податку на прибуток - 1288,13 грн, по частині чистого прибутку (доходу) - 6460,83 грн, плата за користування надрами - 415,48 грн, пеня - 66,59 грн, про що свідчить витяг із особового рахунку платника.

Матеріалами справи підтверджено, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, які були самостійно визначені ним у поданих до позивача податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними управліннями підприємства та їх об'єднаннями за 2014 рік, а також згідно податкового розрахунку № 9079729389 від 03.02.2015 із плати за користування надрами.

Залишок несплаченої пені складає 66,59 грн.

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 2441,19 грн вважається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

09 липня 2014 року Коростенською ОДПІ сформовано і виставлено Комунальному підприємству Михайлівське податкову вимогу № 517-25 на суму узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 4356,60 грн. Вимога отримана відповідачем, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 6).

Між тим, пункт 59. 5 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Доказів погашення заборгованості в сумі 8231,03 грн чи письмових заперечень проти позовної заяви відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене та на те, що наявність податкового боргу підтверджена матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Михайлівське (код ЄДРПОУ 35824999) на користь Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області податковий борг в розмірі 8231,03 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Лавренчук