Постанова

від 30.04.2015 по справі 821/1212/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1212/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області до фермерського господарства "Седар" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області (далі - позивач, УПФУ) звернулось до суду з позовом до фермерського господарства "Седар" (далі - відповідач, ФГ"Седар"), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Адміністративний позов мотивований тим, що у ФГ "Седар" працювали особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховували п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідач зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку цим працівникам пільгових пенсій до 25- го числа кожного місяця, однак не виконує свого обов'язку добровільно, а тому УПФУ в Білозерському районі Херсонської області просить суд стягнути заборгованість по даних витратах за березень 2015 року в розмірі 1603 грн. 68 коп.

Позивач у позовній заяві просить суд розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, про місце, дату та час судового розгляду справи повідомлений належним чином.

29 квітня 2015 року від ФГ "Седар" надійшло заперечення проти позову, в якому зазначено, що згідно з абзацем 5 пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій особам, призначена відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється з січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а не за рахунок Пенсійного фонду. Оскільки пенсія особам, які працювали у ФГ "Седар" призначена відповідно до п."ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому, на думку відповідача, він не зобов'язаний відшкодовувати управлінню Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області витрати на її виплату та доставку. Крім того, вважає, що трудовий стаж колишніх працівниць переважно здобутий не у ФГ "Седар", тому частка плати підприємства у розмірі 100% у відповідності до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є необгрунтованою. Визначені позивачем суми до відшкодування складаються з загального розміру пенсії та доплати у сумі 50 грн. Розмір такої доплати не є пенсійною виплатою та не повинен відображатись у фінансових зобов'язаннях відповідача. У задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (Серія А00 № 246252) фермерське господарство "Седар" зареєстровано як юридична особа Білозерською районною державною адміністрацією 04 вересня 2001 року.

Згідно з вимогами п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) визначено, зокрема, що страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), - для осіб, зазначених у пункті 2 статті 11 цього Закону.

Як вбачається з наявних у справі копій трудових книжок, у трудових відносинах із відповідачем у сільськогосподарському виробництві перебували: з 04 вересня 2006 року - ОСОБА_1 та з 06 вересня 2004 року - ОСОБА_2, які виховували по шестеро дітей та яким призначена пільгова пенсія відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (список № 2).

За приписами ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1992 p. № 244 "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" на виконання пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" постановлено:

1. Установити, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.

2. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання. Обчислення заробітку, призначення та виплата таких пенсій провадяться відповідно до чинного законодавства.

Абзацем 5 пп.1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 01.01.2005р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-XII, було врегульовано Законом № 400/97-ВР, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, юридичні особи здійснюють покриття фактичних витрат ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" (в тому числі п."ж") статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки з лютого 2000 року Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР зазначені витрати визначено як об'єкт оподаткування збором на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 13 лютого 2012 року (справа № 21-11а12) та від 25 вересня 2012 року (справа №21-294а/12).

Слід зауважити, що нормою закону, визначеною абзацем 5 пп.1 п.2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано лише порядок виплати пенсій, а не змінено порядок відшкодування та не звільнено підприємства, зазначені у ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.

Крім того, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Відповідно, з 01.01.2015 року у вищезазначених платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Відтак, 17 січня 2015 року позивачем було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, відповідно до яких щомісячний розмір витрат з відшкодування пільгових пенсій, що підлягає сплаті ФГ "Седар" складає 1603 грн. 68 коп.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Усупереч вимогам чинного законодавства відповідачем не відшкодовано кошти на загальну суму 1603 грн. 68 коп., які включають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень 2015 року колишнім працівникам ФГ "Седар"ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період розрахунку з 01 березня 2015 року по 25 березня 2015 року.

Що стосується заперечення відповідача відносно здобуття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більшого трудового стажу не у ФГ "Седар" та неправомірного стовідсоткового покриття відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, суд зауважує, що дані особи мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, віку та трудового стажу, оскільки вони працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали по шість дітей. Відповідно до протоколів та розпоряджень УПФУ на момент призначення пенсії вказані працівники не досягли пенсійного віку та не мали достатнього пільгового трудового стажу. Положення же п.6.2 Інструкції стосується осіб, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, обумовлений у п.п."а", "б","в","г","д","е","є","з" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

До того ж, перелік посад, період роботи на яких зараховується до пільгового трудового стажу та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.п. "а","б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачений Списками № 1 та № 2, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 та Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 року №1173 та не вміщує, зокрема, посади поштаря, вихователя тощо.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9 п.4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486 управління здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Оскільки фермерське господарство "Седар", як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховували п'ятеро і більше дітей, не виконало у добровільному порядку та у визначені законом строки свого обов'язку щодо внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку йому пенсій у встановлених законом розмірах відшкодування, а тому заборгованість за березень 2015 року у сумі 1603 грн. 68 коп. належить до стягнення з відповідача.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Седар", ідентифікаційний код 31507204, на користь управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 1603 (одна тисяча шістсот три) грн. 68 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.2.4