Рішення

від 06.05.2015 по справі 908/1101/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/45/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 Справа № 908/1101/15-г

За позовом: Адвокатського об'єднання “Європейський правозахист” (01054, м. Київ, вул. О.Гончара, 74-А, офіс 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор-Прогрес” (83048, м, Донецьк, вул. Левицького, 6)

про стягнення 400 000 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Адвокатське об'єднання “Європейський правозахист”, м. Київ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор-Прогрес”, м, Донецьк про стягнення 400 000 грн. 00 коп. заборгованості за отримані послуги.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., автоматичним розподілом справ між суддями від 20.02.2015 р., справу № 908/1101/15-г передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Згідно зі ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та ст. ст. 1, 3 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції”, якщо місцевий господарський суд знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, то заява подається до господарського суду за територіальною підсудністю судових справ.

Відповідно до розпорядження Вищого господарського суду України від 08.09.2014 р. № 28-р “Про зміну територіальної підсудності господарських справ”, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя господарськими судами Донецької і Луганської областей, Донецьким апеляційним господарським судом у районі проведення антитерористичної операції, на підставі подання Державної судової адміністрації України від 26.08.2014 р. № 8-4166/14 та від 29.08.2014 р. № 8-4211/14, керуючись статтею 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням анти терористичної операції”, статтею 34 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено, що розгляд господарських справи, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється зокрема: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області – господарським судом Запорізької області.

Ухвалою суду від 23.02.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1101/15-г, присвоєно справі номер провадження 27/45/15 та призначено судове засідання на 25.03.2015 р.

Ухвалою суду від 25.03.2015 р., на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, на 20.04.2015 р.

Ухвалою суду від 20.04.2015 р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ГПК України. Розгляд справи відкладено на 06.05.2015 р.

06.05.2015 р. продовжено судовий розгляд справи № 908/1101/15-г.

У судове засідання 06.05.2015 р. представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.

05.05.2015 р. на адресу господарського суду надіслав письмові пояснення стосовно заявленого позову. Позовні вимоги, позивач підтримав в повному обсязі, на підставах викладених у позовній заяві. Надіслав на адресу суду оригінал договору № 11/2014 від 09.04.2014р.

Представник відповідача у судове засідання, відкрите 06.05.2015 р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, юридичною адресою відповідача є: 83048 м, Донецьк, вул. Левицького, 6

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 25.03.2015 р. та ухвали суду від 25.03.2015 р. та 20.04.2015 р. надіслано на адресу відповідача: 83048 м, Донецьк, вул. Левицького, 6, зазначену у позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” – неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи – подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор-Прогрес”, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути – визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов – це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально – правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально–правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 09.04.2014 р. між Адвокатським об'єднанням «Європейський правозахист» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес» укладено договір (угода про надання консультаційних послуг) № 11/2014.

У відповідності до п. 1.1 вказаного договору клієнт призначає радника своїм ексклюзивним консультантом в рамках реалізації Проекта, як його визначено розділом 2 даного Договору, а саме: стягнення заборгованості юридичних та фізичних осіб перед клієнтом; відновлення порушених прав клієнта, пов'язаних з невиконанням його боржниками своїх зобов'язань та ініціювання притягнення винних осіб до передбаченої законодавством України кримінальної, адміністративної та матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. р. 2.1.1-2.1.2 радник надає клієнту наступні послуги в рамках реалізації трансакцій:

- розробки проектів заяв, скарг, позовних заяв, клопотань, звернень, договорів, угод, інших документів правового характеру;

- проведення переговорів від імені клієнта;

- представництво інтересів клієнта;

- представництво інтересів клієнта у його взаємовідносинах з третіми особами, включаючи правоохоронні органи, державні органи та органи місцевого самоврядування;

- проведення аналізу та консультацій в ході проведення переговорів та розгляду пропозицій, отриманих клієнтом від третіх осіб;

- сприяння клієнту в обговоренні та укладанні остаточних договорів з третіми особами.

Даний договір набрав чинності в день його підписання сторонами та діє протягом 5 років, до 09.04.2019, а в частині виплати клієнтом винагороди раднику - до повного проведення розрахунків між сторонами, без обмежень у застосуванні розділу 2 та 3 даного договору.

Згідно п. 5.1.1., винагорода за роботу з реалізації транзакцій, зазначених у п. 2.1.1 - 2.1.2 даного договору повинна здійснюватись щомісячно в сумі 100 000,00 грн.

На виконання умов договору позивачем у період з квітня по липень 2014 р. включно надавались клієнту відповідні послуги, що підтверджується загальним звітом АО «Європейський правозахист» про проведену роботу за договорами № 11/2014 від 09.04.2014 та № 11/2014-1 від 28.04.2014, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Прогрес».

Зокрема, позивачем надано відповідачу послуги з дослідження кредитного портфелю ТОВ «Вектор Прогрес»; дослідження документів щодо виконання контрагентами клієнта своїх зобов'язань за існуючими договорами, підготовка правової позиції; підготовка заяв про вчинення злочину; дослідження матеріалів кримінальних проваджень, супроводження розслідування кримінальних проваджень; пошук та дослідження матеріалів справ, де стороною є ТОВ «Вектор-Прогрес»; представництво інтересів клієнта під час розгляду судами справ, де стороною є ТОВ «Вектор-Прогрес», тощо.

Однак, в порушення умов договору відповідач - ТОВ «Вектор-Прогрес» щомісячну оплату послуг не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 400 000 грн. 00 коп.

Жодних претензій до якості послуг, їх неповноти чи недостатності протягом дії договору, чи пропозицій щодо розірвання договору від відповідача не надходило.

06.02.2015 р. позивачем відповідачу було пред'явлено претензію № 5/15 з вимогою у семиденний строк з моменту її отримання перерахувати суму заборгованості.

Претензію від 06.02.2015 року № 5/15 залишено відповідачем без відповіді та задоволення, заборгованість відповідача перед позивачем, що виникла у період з квітня по липень 2014 р. не погашено та становить 400 000 грн. 00 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 400 000 грн. 00 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України – 06.05.2015 року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Адвокатського об'єднання “Європейський правозахист”, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор-Прогрес”, м, Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вектор-Прогрес” (83048, м. Донецьк, вул. Левицького, 6, код ЄДРПОУ 35142567) на користь Адвокатського об'єднання “Європейський правозахист” (01054 м. Київ, вул. О.Гончара, 74-А, офіс 1, код ЄДРПОУ 37616038) 400 000 (чотириста тисяч)грн. 00коп. заборгованості за надані послуги, 8 000 (вісім тисяч) грн.00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 12.05.2015 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.