Рішення

від 01.04.2015 по справі 910/1862/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/1862/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Укрнафта", м.Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал", м.Київ

простягнення 8 182,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" (надалі – ПАТ "Укрнафта", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал", (надалі – ТОВ "Ресурс-Метал", відповідач) про стягнення заборгованості за не поставлений товар у розмірі 7 115,00 грн. та 1 067 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Ухвалою від 02.02.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/1862/15-г та розгляд справи призначено на 18.02.2015р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 18.02.2015р. у зв`язку із неявкою представників сторін та відсутністю витребуваних судом документів розгляд справи відкладено на 04.03.2015р.

04.03.2015р. ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду із клопотанням про стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 696,71 грн., що понесені позивачем у зв'язку із забезпеченням участі свого представника в судовому засіданні.

Також через канцелярію суду позивачем подано документи для долучення до матеріалів справи.

У зв`язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових пояснень, ухвалою господарського суду м.Києва від 04.03.2015р. розгляд справи відкладено на 18.03.2015р.

Ухвалою господарського суду м.Києва від 18.02.2015р. розгляд справи відкладено на 01.04.2015р.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.02.2015р. та відкладення розгляду справи від 18.02.2015р., від 04.03.2015р., від 18.03.2015р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04214, м.Київ, вулиця Північна, буд.6А/1.

Вищий господарський суд України у п.11 інформаційного листа від 15.03.2007р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/1862/15-г.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

29.10.2014р. між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" (постачальник, продавець) було укладено договір купівлі-продажу №316/14-МТР (надалі - Договір), згідно із п.1.1. якого продавець передає, а покупець приймає і оплачує наступну продукцію, іменовану надалі "Товар": лист оцинкований ГОСТ 14918-80, товщ. 0,5мм. 1 000 кг. Загальною вартістю 14 230,00 грн.

Згідно із п.3.2 договору купівлі-продажу №316/14-МТР, загальна вартість договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до п.1.1. даного договору і складає 14 230,00 грн.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, згідно реквізитами, вказаними в розділі 10 даного договору.

За змістом п.2.1 договору купівлі-продажу, термін поставки товару складає 30 днів з моменту отримання передоплати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на підставі замовлення на придбання товару Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" було виставлено позивачу рахунок-фактуру №РМ-0015964 від 23.10.2014р. на загальну суму 14 230,00 грн.

На виконання умов п.4.2 договору №316/14-МТР, 29.10.2014р. позивачем було оплачено вказаний вище рахунок-фактуру №РМ-0015964 від 23.10.2014р. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №2119 від 29.10.2014р.

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги наявне в матеріалах справи платіжне доручення №2119 від 29.10.2014р., суд дійшов висновку щодо належного виконання позивачем обов'язку по оплаті Товариству з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" товару на загальну суму 14 230,00 грн.

Як вказувалося вище, згідно п.2.1 договору купівлі-продажу №316/14-МТР від 29.10.2014р. термін поставки товару складає 30 днів з моменту отримання передоплати.

Проте, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач взяті на себе за договором №316/14-МТР від 29.10.2014р. зобов'язання не виконав, продукцію у визначений договором строк не поставив, зокрема, згідно товарно-транспортної накладної №Р10420 від 10.11.2014р. позивачу було поставлено товар вагою 0,5 т. на суму 7 115,00 грн.

Будь-які документи, що підтверджують інші поставки товару з боку відповідача та виконання договору №316/14-МТР від 29.10.2014р. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги положення укладеного договору, суд дійшов висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за непоставлений товар (з урахуванням часткової поставки) у розмірі 7 115,00 грн.

Позивач листом №юр-3186 від 16.12.2014р. звернувся до відповідача з вимогою терміново здійснити допоставку товару (лист оцинкований 0,5мм ГОСТ 14918-80 в кількості 0,5т. на суму 7 115,00 грн.) на умовах визначених договором або повернути грошові кошти вартості недопоставленого товару в сумі 7 115,00 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без виконання.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

На підставі ч.1 ст.665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Пунктом 2 ч.1 статті 236 ГК України, передбачено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно- господарських санкцій: відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо).

Факт наявності прострочення виконання ТОВ "Ресурс-Метал" зобов'язань щодо поставки позивачу товару судом встановлено та по суті відповідачем не оспорено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Таким чином, враховуючи оплату Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" продукції на суму 14 230,00 грн., приймаючи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання в частині поставки товару вагою 0,5т. на суму 7 115,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 7 115,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1 067,00 грн. нарахованих штрафних санкцій.

Так, за змістом п.6.7 купівлі-продажу №316/14-МТР від 29.10.2014р., у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов'язань у термін, зазначений у п.2.1. даного договору, останній сплачує штраф у розмірі 15% від суми непоставленого товару по даному договору.

Позивачем на підставі п. 6.7 купівлі-продажу №316/14-МТР від 29.10.2014р. нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 1 067,00 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем, судом встановлено, що розмір штрафу за вказаним вище договором становить 1 067,25 грн. (7 115,00 грн. / 100% * 15%=1 067,25 грн.).

Проте, за висновками суду, заявляти вимоги про стягнення штрафу у меншому розмірі ніж передбачено договором, що за думкою позивача відповідає фактичним обставинам та правовідносинам сторін, є правом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", як особи інтереси якої порушені.

У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 067,00 грн. підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом, позивачем для забезпечення участі в судовому засіданні представника понесено витрати на суму 696,71 грн., а саме: проїзд Івано-Франківськ – Київ – Івано-Франківськ на суму 396,71 грн. (згідно проїзних документів №687753, №687752); відшкодування добових витрат 100,00 грн. (наказ ПАТ "Укрнафта" №103/1 від 01.04.2011р.), які на 3 дні складають 300,00 грн. (згідно посвідчення про відрядження №108).

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що витрати понесені позивачем для забезпечення участі в судовому засіданні свого представника у розмірі 696,71 грн. є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" про стягнення 8 182,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Метал" (04214, м.Київ, вулиця Північна, будинок 6, літера А1, ЄДРПОУ 38833498) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053 м.Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ЄДРПОУ 00135390) заборгованість у розмірі 7 115 (сім тисяч сто п'ятнадцять) грн. 00 коп.; штраф у розмірі 1 067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 00 коп.; судові витрати в сумі 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 71 коп.; судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01.04.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 06.04.2015р.

Суддя                                                                       В.В. Князьков