Рішення

від 06.05.2015 по справі 910/5222/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015Справа №910/5222/15-г Суддя господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Кот Т.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" доПриватного підприємства "Баглай груп" простягнення 15019,18 грн. За участю представників сторін: позивача: Діденко І.В. (довіреність №2326-К-О від 11.07.2014р.) відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (надалі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства "Баглай груп" (надалі - ПП "Баглай груп") про стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2504,17 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 5483,630 грн. та пені у розмірі 6671,38 грн.

Позов мотивовано тим, що ПП "Баглай груп" не виконано зобов'язання перед ПАТ КБ "Приватбанк" за договором банківського рахунку від 29.03.2007р. за №К30ТОС.

Ухвалою від 05.03.2015р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі №910/5222/15-г та розгляд справи призначено на 18.03.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015р. за клопотанням позивача розгляд справи відкладено на 01.04.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2015р. розгляд справи відкладено на 08.04.2015р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2015р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень від позивача, розгляд справи відкладено на 06.05.2015р.

06.05.2015р. в судовому засіданні представником позивача подано документи для залучення до матеріалів справи та надано додаткові пояснення по справі, згідно яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надано.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від сторін до Господарського суду міста Києва не надходило.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що позивачем надані всі докази необхідні для прийняття рішення та беручи до уваги приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

29.03.2007р. між ЗАТ КБ "Приватбанк" правонаступником якого є ПАТ КБ "Приватбанк", (надалі - Банк) та ПП "Баглай груп", (надалі - Клієнт), було підписано договір банківського рахунку №К30ТОС.

27.04.2017р. до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. між сторонами було укладено додаток №7 (надалі - кредитний договір), за умовами якого банк надав, а клієнт отримав кредитний ліміт у розмірі 2500,00 грн., з кінцевим терміном повернення 30.04.2008р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт у розмірі 2500,00 грн. Відповідач згідно умов договору зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, однак свої зобов'язання не виконав, позивач направив на адресу відповідача претензію №70427К3V3O005 від 08.09.2014р. в якій просив погасити заборгованість.

Відповідачем дана претензія залишена без реагування, а зобов'язання за договором не виконано. У зв'язку з неналежним виконанням ПП "Баглай груп" своїх зобов'язань за договором, позивач намагається стягнути з відповідача прострочену заборгованість за тілом кредиту в сумі 2504.17 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 5843.63 грн. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 6671,38 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1.3 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. сторони погодили, що ліміт, згідно з цим додатком до договору, являє собою суму коштів у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта, і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно з Анкетою-заявою (додаток 8 до цього договору). На момент підписання цього додатку до договору ліміт складає дві тисячі п'ятсот грн., 00 коп. Номер корпоративної картки 26051052762106.

Проведення платежів клієнта в порядку встановленому цим додатком до договору, здійснюється банком у термін до « 30» квітня 2008р.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 2.1 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. банк відкриває клієнту: рахунок за відсотками№26072052704310, рахунок для сплати комісії №61107969423964.

Згідно ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позивач на виконання умов договору надав відповідачу кредитний ліміт у розмірі 2500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 29.03.2007р. по 23.03.2015р.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Разом з тим, додатком додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. сторони встановили термін виконання клієнтом свого зобов'язання із повернення кредитних коштів у строк до 30.04.2008р.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, порушив умови договору, прострочив строки повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1.4 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. сторони визначили, що овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п.1.3 цього додатка до договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на рахунку.

Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку клієнта після закриття банківського дня. Зменшення чи зростання заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно з пп. 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору (п. 1.5 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р.).

Згідно п. 4.1. додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. для розрахунку відсотків за користування кредитом установлюється диференційована процентна ставка.

Процентна ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом і визначається такою таблицею: протягом 1-3 днів - 18%; протягом 4-7 днів - 20%; протягом 8-15 днів - 23%; протягом 16-30 днів - 26% (п. 4.1.1. додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р).

У п. 3.2 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. сторони погодили, що відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 2504,17 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 5483,63 грн. підлягають задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Окрім того, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

За несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 6671,38 грн. за період з 08.01.2008р. по 21.01.2015р.

Пунктом 5.1 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р. визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених пп. 1.5, 1.9, 1.12.1, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених пп. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченої пп. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6, цього додатка до договору Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

Приписами ч. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Однак, п. 5.3 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р., сторонами було закріплено інший порядок нарахування пені (протягом 3 (трьох) років), а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, в сумі 3414,71 грн. за період з 08.01.2008р. по 08.01.2011р.

Вищий господарський суд у п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013р. за №14 зазначає, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 ЦК України, зокрема, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Термін давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим додатком до договору установлюється сторонами тривалістю 5 років (п 5.4 додатку №7 до договору банківського рахунку №К30ТОС від 29.03.2007р.).

Вимоги щодо стягнення з відповідача кредитної заборгованості, відсотків за користування кредитом та пені, заявлені лише 04.03.2015р. , тобто за межами трирічного та річного строку позовної давності, проте, оскільки сторонами погоджено інший строк (5 років) та те, що ПП "Баглай груп" не заявлялось про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені, то в силу приписів ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по поверненню кредиту в розмірі 2504,17 грн., відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 5843,63 грн. відповідно, а також пені в розмірі 3414,71 грн. підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Баглай груп" (01103, м. Київ, вулиця Кіквідзе, 12-А, офіс 31 АПП; ідентифікаційний код 34980415) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, ідентифікаційний код 14360570) 2504 (дві тисячі п'ятсот чотири) грн. 17 коп. заборгованості за кредитом, 5843 (п'ять тисяч вісімсот сорок три) грн. 63 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3414 (три тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 71 коп. пені та судовий збір у розмірі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 84 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.05.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.05.2015р.

Суддя В.В. Князьков