Рішення

від 29.04.2015 по справі 911/1489/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 911/1489/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар»

до Кримського республіканського підприємства «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим»

про стягнення 234239,70 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Баленко П.І., довір. № 18/026-Д від 05.01.2015 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Державне науково-виробниче підприємство «Об'єднання Комунар» (далі - ДНВП «Об'єднання Комунар», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Кримського республіканського підприємства «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» (далі - КРП «Єдиний диспетчерський центр АРК», відповідач) про стягнення 234239,70 грн.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та встановлено забезпечити розгляд господарських справ Господарського суду Автономної Республіки Крим - Господарським судом Київської області, а господарських справ Господарського суду міста Севастополя - Господарським судом міста Києва, господарських справ Севастопольського апеляційного господарського суду - Київським апеляційним господарським судом.

У зв'язку з викладеним, розгляд даної справи здійснюється господарським судом Київської області.

В обґрунтування своїх вимог ДНВП «Об'єднання Комунар» посилалось на укладення 07.06.2013 р. з КРП «Єдиний диспетчерський центр АРК» договору підряду № 023/05, відповідно до якого позивач зобов'язувався виконувати роботи, а КРП «Єдиний диспетчерський центр АРК» - приймати їх та здійснювати своєчасну оплату.

Згідно умов вказаного договору позивач виконав роботи, які КРП «Єдиний диспетчерський центр АРК» були прийняті, однак не були оплачені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 142000,00 грн. заборгованості за виконані роботи, 38697,92 грн. пені, 4551,78 грн. 3% річних, 48990,00 грн. інфляційних втрат, а також 4685,00 грн. судового збору.

29.04.2015 р. до господарського суду Київської області ДНВП «Об'єднання Комунар» було подано документи на виконання вимог ухвали господарського суду від 07.04.2015 р.

У судовому засіданні 29.04.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі; відповідач у судове засідання 29.04.2015 р. представника не направив. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 29.04.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

07.06.2013 р. між Державним науково-виробничим підприємством «Об'єднання Комунар» (виконавець) та Кримським республіканським підприємством «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» (замовник) було укладено договір підряду № 023/05, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати та здати замовнику, а замовник - оплатити та прийняти комплекс робіт по створенню робочих місць, передбачених проектно-кошторисною документацією до договору по темі «Проведення робіт з організації диспетчерських місць, пов'язаних з моніторингом руху пасажирського транспорту».

Згідно з п. 1.2 договору повний об'єм робіт, перелік етапів робіт, вимоги до робіт та терміни їх виконання вказані в проектно-кошторисній документації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності з п. 2.1 договору виконання робіт визначається в твердій фіксованій ціні, погодженій виконавцем та замовником у встановленому договором порядку. Ціна робіт за договором була визначена в сумі 142000,00 грн.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата етапів робіт здійснюється за цінами, передбаченими проектно-кошторисною документацією до договору, на підставі рахунку виконавця, на протязі 180 календарних днів з моменту погодження замовником акту здачі-прийняття робіт по етапу договору.

Після закінчення робіт по етапу (договору), виконавець надає замовнику на затвердження акт здачі-прийняття робіт із зазначенням вартості виконаних робіт (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору за несвоєчасну оплату робіт за договором замовник оплачує пеню виконавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення.

Державним науково-виробничим підприємством «Об'єднання Комунар» та Кримським республіканським підприємством «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» було підписано проектно-кошторисну документацію із визначенням загальної вартості робіт в сумі 142000,00 грн.

На виконання умов договору підряду № 023/05 від 07.06.2013 р. позивачем було виконано роботи на суму 142000,00 грн., що підтверджується актом № 1 приймання виконаних робіт за серпень 2013 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Державним науково-виробничим підприємством «Об'єднання Комунар» та Кримським республіканським підприємством «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2014 р. на загальну суму 603840,00 грн. до якої, зокрема, входить 142000,00 грн. за актом від 30.08.2013 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором підряду № 023/05 від 07.06.2013 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду та просить суд стягнути з відповідача 142000,00 грн. основного боргу.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно зі ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок розміру заборгованості або докази погашення заборгованості за договором підряду № 023/05 від 07.06.2013 р. в сумі 142000,00 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості Кримського республіканського підприємства «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» перед Державним науково-виробничим підприємством «Об'єднання Комунар», позовні вимоги про стягнення 142000,00 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Також позивач просив суд стягнути 38697,92 грн. пені, керуючись п. 4.3 договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 4.3 договору за несвоєчасну оплату робіт по договору замовник оплачує пеню виконавцю в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача 38697,92 грн. пені за період з 27.02.2014 р. до 02.03.2015 р. на суму 142000,00 грн.

Між тим, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій.

Так, згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з виконаним судом арифметичним розрахунком, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 13336,33 грн. за період з 27.02.2014 р. до 27.08.2014 р. на суму 142000,00 грн.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню.

Окрім того, позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 4551,78 грн. за період з 27.02.2014 р. до 27.08.2014 р. на суму 142000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 48990,00 грн., нараховані за період з 27.02.2014 р. до 27.08.2014 р. на суму 142000,00 грн., є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар».

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Єдиний диспетчерський центр Автономної Республіки Крим» (95034, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 78, код 38597011) на користь Державного науково-виробничого підприємства «Об'єднання Комунар» (61070, м. Харків, вул. Г. Рудика, 8, код 14308730) - 142000 (сто сорок дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 13336 (тринадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 33 коп. пені, 4551 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 78 коп. 3% річних, 48990 (сорок вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 4177 (чотири тисячі сто сімдесят сім) грн. 56 коп. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 12.05.2015 р.

Суддя В.М. Бабкіна