Рішення

від 06.05.2015 по справі 914/941/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2015 р. Справа№ 914/941/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні автомобільні перевезення", м.Львів

про стягнення 58 116,34 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився

Заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні автомобільні перевезення" про стягнення 58 116,34 грн., з яких 38 490,00 грн. - основний борг, 4 000,00 грн. - борг за простій, 13 543,47 грн. - інфляційні втрати та 2 082,87 грн. - 3% річних. Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог до стягнення заявлено 54 497,95 грн., з яких 36 490,00 грн. - основний борг, 4 000,00 грн. - борг за простій, 12 261,89 грн. - інфляційні втрати та 1 746,06 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 26.03.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.04.2015р. Ухвалою суду від 22.04.2015р. розгляд справи відкладено на 06.05.2015р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, про причини неявки не повідомив. Станом на 06.05.2015р. від відповідача не повернулись поштові повідомлення про вручення йому ухвали суду від 26.03.2015р. та ухвали суду від 22.04.2015р. або поштові конверти без вручення їх адресату. Дані ухвали надсилалась відповідачу на адреси вказані позивачем у позовній заяві, а також зазначену у витязі з ЄДРПОУ, а саме: 79014, м.Львів, вул.Збаразька, буд.4 та 79014, м.Львів, а/с 457.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою

ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаних у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суду невідомо.

Станом на 06.05.2015р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Даний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд,-

встановив:

31.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародні автомобільні перевезення" (надалі - експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - перевізник) укладено договір №VS310513 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське перевезення.

Вказаний договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником доручень експедитора по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів в міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Відповідно до п.1.2. договору вартість транспортних послуг вказується в транспортному замовленні. Ціни на транспортні послуги є договірними і визначаються в ході переговорів між сторонами цього договору.

Згідно із п.4.1. договору експедитор оплачує рахунки перевізника шляхом безготівкового переказу протягом 20 банківських днів з дати отримання оригіналу рахунку, податкової накладної, акту виконаних робіт, CMR-накладної з відміткою про отримання вантажу, якщо інше не обумовлене в транспортному замовленні. Розрахунки за перевезення вантажів проводяться безпосередньо шляхом банківського переказу з рахунку експедитора на рахунок перевізника. Грошовою одиницею, яку використовують сторони при встановленні розміру ставки.

Як зазначено у позовній заяві, на виконання умов договору та згідно із заявкою №VS070513 від 31.05.2013р. та заявкою №VS050513 від 31.05.2013р. позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом Bayer AG Chemiepark Dormagen, Alte Heerstrasse 4, 41540 Dormagen - Metalurgov Avenue, 986429 Enakievo/Yenakiieve.

Згідно заявки №VS070513 від 31.05.2013р. було надано транспортний засіб марки DAF AC0024BC/AC2100XT та заявки №VS050513 від 31.05.2013р. було надано транспортний засіб марки DAF НОМЕР_2.

Зобов'язання по перевезенню вантажу позивачем виконано в повному обсязі, що підтверджується відмітками у накладній CMR №20130603021 та №20130603022. Крім того відповідачем були підписані та скріплені печаткою акт №ОУ-0000377 та акт №ОУ-0000373 здачі-приймання робіт (надання послуг). Як зазначив позивач, жодних заперечень чи обґрунтованих відмов зі сторони відповідача не поступало.

На виконання умов договору відповідачу було надіслано документи зазначені в п.4.1. договору, які відповідач отримав 01.07.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

В заявках на перевезення зазначено, що оплата здійснюється протягом 15 банківських днів. Проте, як стверджує позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 36 490,00 грн., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Крім того, в ході надання послуг за вищезазначеними заявками, виник простій транспортних засобів з причин не надання відповідачем попереднього повідомлення про проходження кордону.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що у випадку порушення термінів вказаних в п.3.1.8. експедитор оплачує штраф за простій автомобіля на завантаженні/замитненні, розмитненні/розвантаженні в розмірі 1 000,00 грн. - на території України та СНД і 1 000,00 грн. - на території інших країн за кожну повну добу, якщо інше не вказане в транспортному замовленні.

06.12.2013р. відповідачем надіслано лист позивачу, в якому відповідач погодив оплату простою в сумі 1 000,00 грн. за кожен день на прикордонному переході Краківець-Корчова. Транспортні засоби пройшли прикордонний перехід 07.06.2013р. Даний факт підтверджується відміткою у CMR. Отже по кожному транспортному засобу виник простій 2 дні.

Таким чином позивачем також заявлено до стягнення 4 000,00 грн. штрафу за простій.

Крім того, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 12 261,89 грн. - інфляційних втрат та 1 746,06 грн. - 3% річних.

Отже загальний розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 54 497,95 грн., з яких 36 490,00 грн. - основний борг, 4 000,00 грн. - борг за простій, 12 261,89 грн. - інфляційні втрати та 1 746,06 грн. - 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання

сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Выдповыдно до ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вбачається із матеріалів справи 31.05.2013р. між сторонами укладено договір №VS310513 про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно експедиторське перевезення.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором підтверджується відмітками у накладній CMR №20130603021 та №20130603022. Крім того відповідачем були підписані та скріплені печаткою акт №ОУ-0000377 та акт №ОУ-0000373 здачі-приймання робіт (надання послуг). Як зазначив позивач, жодних заперечень чи обґрунтованих відмов зі сторони відповідача не поступало.

Позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури: №СФ-0000420 від 12.06.2013р. на суму 30 245,00 грн. та №СФ-0000424 від 12.06.2013р. на суму 30 245,00 грн. Вказані рахунки не оплачені в терміни зазначені у заявках.

Відповідачем було здійснено лише часткові оплати, а саме рахунок №СФ-0000420 від 12.06.2013р. на суму 30 245,00 грн. був оплачений в таких розмірах: 22.08.2013р. - 7 000,00 грн., 20.09.2013р. - 10 000,00 грн., 11.04.2014р. - 5 000,00 грн. та 18.06.2014р. - 2 000,00 грн.

Отже загальна сума основного боргу складає 36 490,00 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або

законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 36 490,00 грн. - основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2.1. договору передбачено, що у випадку порушення термінів вказаних в п.3.1.8. експедитор оплачує штраф за простій автомобіля на завантаженні/замитненні, розмитненні/розвантаженні в розмірі 1 000,00 грн. - на території України та СНД і 1 000,00 грн. - на території інших країн за кожну повну добу, якщо інше не вказане в транспортному замовленні.

06.12.2013р. відповідачем надіслано лист позивачу, в якому відповідач погодив оплату простою в сумі 1 000,00 грн. за кожен день на прикордонному переході Краківець-Корчова. Транспортні засоби пройшли прикордонний перехід 07.06.2013р. Даний факт підтверджується відміткою у CMR. Отже по кожному транспортному засобу виник простій 2 дні.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 4 000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 261,89 грн. - інфляційних втрат та 1 746,06 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №170 від 16.03.2015р. на суму 1827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116, ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародні автомобільні перевезення" (79014, м.Львів, вул.Збаразька, буд.4, код ЄДРПОУ 38582760) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43000, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) 36 490,00 грн. - основного боргу, 4 000,00 грн. - штрафу за простій, 12 261,89 грн. - інфляційних втрат, 1 746,06 грн. - 3% річних та 1 827,00 грн. - судового збору

3. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 12.05.2015р.

Суддя Петрашко М.М.