Рішення

від 07.05.2015 по справі 915/390/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2015 року Справа № 915/390/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьяновій О.С.,

з участю представників сторін:

від позивача Снітко Ю.Л., довіреність № 1/15 від 08.01.2015;

від відповідача: Девятьорова, довіреність б/№ від 05.05.2015

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/390/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап",

вул. Московська, 12, м. Дніпропетровськ,49000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс" ,

вул..Кірова,238- Б, м. Миколаїв, 54031

про: стягнення 87693,16 грн ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпап" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс" про стягнення 80000,00 грн. основного боргу, 7009,32 грн. пені та 683,84 грн. три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 03.02.2014 року за № 014892 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та у судовому засіданні зазначив, що в рахунок погашення заборгованості відповідачем 31.03.2015 за платіжним дорученням № 2775 було перераховано позивачеві 4000,00 грн. та за платіжним дорученням № 2793 від 03 квітня 2015 року були перераховані кошти в сумі 6000,00 грн. Таким чином, станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 70 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

03 лютого 2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпап" (надалі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ''ЮГ-СЕРВІС" (надалі-відповідач) було укладено договір поставки № 014892, згідно з п.1.1. якого позивач зобов'язався передати відповідачу в зумовлені договором строки товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар за узгодженою ціною.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що конкретна кількість і номенклатура (асортимент) продукції, що є предметом цього договору, її ціна, за цим договором визначаються в накладних (які є невід'ємною частиною цього договору) на кожну партію товару. Кількість, асортимент, ціна, строки та місце поставок визначаються в замовленні, які можуть надаватися покупцем в усно, письмово або на електронну адресу Постачальника ) та накладних (які є невід'ємною частиною цього Договору).

У відповідності до п. 1.4 договору, накладна, оформлена належним чином і що відноситься до цього договору, є документом, що підтверджує факт досягнення згоди між сторонами відносно асортименту (номенклатури) "товару" і його кількості. Поставка товару здійснюється відповідачеві в денний строк з дня здійснення попередньої оплати або оформлення замовлення (в разі здійснення поставки з відстрочкою платежу).

У відповідності до п. 4.1 договору, ціна товару є договірною і встановлюється в національній валюті України, та вказується у накладних, що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються з відстрочкою платежу шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача. Максимальний термін відстрочення платежу встановлюється: по паперовому товару - 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки; по канцелярському товару - 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки. При розрахунках із відстроченням платежу

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання. (п.11.1)

На виконання умов договору та відповідно до накладних № КР-0005114 від 17.10.2014, № КР-0005540 від 17.10.2014, № КР-0005131 від 20.10.2014, № КР-0005540 від 05.11.2014 (а.с.17-20) позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 92302,06 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджуються підписом у вищезазначених накладних, та довіреностями № 505 від 17.10.2014р. та № 559 від 05.11.2014 на отримання товару (копії в додатку до позову) із засвідченням підпису відбитком печатки останнього.

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором поставки № 014892 від 03.02.2014р. виконав у повному обсязі.

Порушивши умови договору відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, та не вніс повний розрахунок за умовами договору згідно вказаних накладних.

Строк оплати за накладною КР-0005540 від 05.11.2014 на суму 83 388,82 грн. у тому числі з ПДВ настав 20.11.2014р.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заявою від 07.05.2015 позивач уточнив позовні вимоги, якою зменшив розмір заявленої до стягнення суми у зв'язку із частковою оплати відповідачем суми боргу у розмірі 10000,00 грн.

Як наголошено в п. 4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення

З огляду на викладене та виходячи з того, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково оплачено суму основного боргу у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах платіжними дорученнями № 2775 від 31.03.2015, № 2793 від 03.04.2015, суд вважає в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10000,00 грн. провадження у справі припини на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс" не виконані належним чином зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 70000,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 20.11.2014 року по 03.03.2015 року у сумі 683,84 грн., пені, нарахованої за період з 20.11.2014 року по 03.03.2015 року у розмірі 7009,32 грн., то слід зазначити таке.

Дана вимога основана на умовах укладеного сторонами договору (п.8.4), у відповідності до якого, у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому судом враховано, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року, зокрема п.1.1, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Таким чином, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс" , 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 20.11.2014 року по 03.03.2015 року у сумі 683,84 грн., пені, нарахованої за період з 20.11.2014 року по 03.03.2015 року у розмірі 7009,32 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договору, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, п.1-1 ст. 80, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення 10000,00 грн. суми основного боргу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Сервіс", вул.Кірова, 238- Б, м. Миколаїв, 54031 ідентифікаційний код 38312746, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпап", вул. Московська, 12, м. Дніпропетровськ,49000, ідентифікаційний код 30198424, основний борг у розмірі 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп.,

пеню у розмірі 7009 (сім тисяч дев'ять) грн. 32 коп., три відсотки річних у розмірі 683 (шістсот вісімдесят три) грн. 84 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 12.05.2015 року.