Постанова

від 27.04.2015 по справі 22/187

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа№ 22/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: не з'явились

від відповідача: Гаврилова О.Ю., дов. б/н від 14.08.2014р.

від заявника: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм"

на ухвалу Господарського суду м. Києва

від 13.03.2015 р.

у справі № 22/187 (суддя Прокопенко Л.В.)

за позовом Головного управління охорони здоров'я Івано-

Франківської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс

Фарм"

про стягнення неустойки в розмірі 74 361,20 грн.

за заявою Департаменту охорони здоров'я Івано-Франківської

обласної державної адміністрації

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення

наказів до виконання

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 поновлено строк для пред'явлення наказів № 22/187 від 20.02.2009р. до виконання,ь а саме до 13.03.2016р.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 та прийняти нове рішення, яким відмовити Головному управлінню охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

27.04.2015р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника заявника надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2015р. у справі № 22/187 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" прийнято до провадження та призначено на 27.04.2015р.

Представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 скасувати.

Представники позивача та заявника у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача та заявника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 позовні вимоги Головного управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" 40 433,58 грн. пені, 29 973,90 грн. штрафу, 822,07 грн. судових витрат.

Зазначене рішення набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

На виконання рішення судом видано накази, які направлено стягувачу для пред'явлення до примусового виконання.

Від Головного управління охорони здоров'я Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яке є стягувачем у відкритих виконавчих провадженнях по виконанню наказів суду у справі № 22/187 судом отримано скаргу, згідно якої заявлені вимоги про зобов'язання Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві вжити заходів щодо фактичного, повного виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 № 22/187 (накази Господарського суду міста Києва від 26.01.2009 № 22/187 "Про примусове виконання рішення"), стягнути кошти з ТОВ "Альянс Фарм" на користь ГУ03 ОДА суму боргу в розмірі 70 407,48 грн. та 822,07 грн. та повідомляти Головне управління про результати виконання постанов Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 12.05.2009 ВП № 12712506 та від 12.05.2009 № 12712568.

Ухвалою суду від 12.02.2010 скаргу подану Головним управлінням охорони здоров'я Івано-Франківської облдержадміністрації на дії Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції м. Києва відхилено.

26.01.2015 відділом діловодства суду отримано від Департаменту охорони здоров'я Івано - Франківської обласної адміністрації заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказів до виконання.

Обґрунтовуючи свою заяву, заявник зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про закриття виконавчого провадження на їхню адресу не надходила.

Згідно з ч.1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом.

В ч.1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом (ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

В ст. 24 названого Закону вказано, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Доводи апелянта про те, що питання відновлення виконавчого провадження позивач мав вирішувати у відповідності до вимог ст. 12,85 Закону України «Про виконавче провадження», колегією суддів не приймається до уваги, оскільки статті 12,85 зазначеного Закону, які регулюють відновлення виконавчого провадження, передбачає інші підстави, ніж заявлені стягувачем.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені заявником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Фарм" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 13.03.2015р. у справі № 22/187 - без змін.

2. Матеріали справи № 22/187 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді М.М. Новіков

Л.П. Зубець