Постанова

від 06.05.2015 по справі 909/1352/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2015 р. Справа № 909/1352/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Плотніцький Б.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк"

б/н від 19.03.2015 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2015 року

у справі № 909/1352/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва", м.Івано-Франківськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", м. Львів

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - автомобілем DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 АІ та видачі довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором № 157 від 26.08.03, укладеним між ТОВ "Підприємство "Канва" та ВАТ "Електрон Банк"

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Очич Т.М. - представник (довіреність б/н від 19.12.2013 року)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2015р. у справі №909/1352/14 (суддя Фанда О.М.) задоволено позов ТзОВ "Підприємство "Канва" до відповідача ПАТ "ВіЕс Банк" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - автомобілем DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 АІ та видачі довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором № 157 від 26.08.03, укладеним між ТзОВ "Підприємство "Канва" та ВАТ "Електрон Банк"; зобов'язано ПАТ "ВіЕс Банк" усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ТзОВ "Підприємство "Канва" майном - автомобілем DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 АІ, шляхом видачі довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором № 157 від 26.08.03, укладеним між ТзОВ "Підприємство "Канва" та ВАТ "Електрон Банк"; стягнуто з ПАТ "ВіЕс Банк" на користь ТзОВ "Підприємство "Канва" 1 218 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем вчинялися дії у створенні перешкод позивачеві у здійсненні його законного права користування та розпорядження майном, що полягає у відмові останнім у видачі довідки про відсутність заборгованості за Кредитним договором №157 від 26.08.2003 року, а тому враховуючи норми чинного законодавства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суб'єктний склад та характер правовідносин суд першої інстанції задоволив позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк" оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 19.03.2015 року , в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2015р. у справі №909/1352/14 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Свої доводи скаржник обґрунтовує тим, що суду першої інстанції позивачем не було надано обгрунтованих доказів, що саме з отриманням довідки від відповідача ПАТ «ВіЕс Банк» буде відновлено право позивача щодо користування або розпорядження майном.

Разом з тим, скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги довідку ТзОВ "Підприємство "Канва" № 01-24/02-15 від 24.02.2015 року про відсутність заборгованості за Кредитним договором №157 від 26.08.2003 року.

Крім цього, скаржник покликається на те, що оскаржуване рішення суду не містить вичерпних висновків суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Позивач, ТзОВ "Підприємство "Канва" не скористалося своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 29.04.2015р. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.05.2015р.

В дане судове засідання прибув представник відповідача, проте, позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.04.2015р.

Враховуючи ту обставину, що позивач належним чином був повідомлений про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківськох області від 25.02.2015р. у справі № 909/1352/14 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" б/н від 19.03.2015 року без задоволення, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 26 серпня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" (Позичальник) укладено Кредитний договір № 157 (а.с. 6-8), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит в сумі 6 980,00 дол. США з подальшою конвертацією на міжбанківському валютному ринку в гривні на здійснення оплати за автомобіль DAEWOO Lanos з кінцевим терміном погашення не пізніше 18 серпня 2006 року (п. 1.1. Кредитного договору).

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 157, 12 вересня 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Канва" (Заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк") (Заставодержатель) укладено Договір застави (а.с. 9), відповідно до умов якого Заставодержатель надає Заставодавцю кредит для придбання автомобіля DAEWOO Lanos випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635,реєстраційний номер АТ 4453 АІ, в сумі 6 980,00 дол. США з подальшою конвертацією на міжбанківському валютному ринку в гривні, згідно кредитного договору № 157 від 26.08.2003 року з терміном погашення не пізніше 18 серпня 2006 року.

Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б. та зареєстрований в реєстрі за № 418.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що листом № 105 від 17 серпня 2014 року (а.с. 11) ТзОВ «Підприємство «Канва» звернулося до ПАТ "ВіЕс Банк" про надання довідки про відсутність заборгованості по Кредитному договору №157 від 26.08.2003 року.

Проте, листом від 10.10.2014 року (а.с. 12) ПАТ "ВіЕс Банк" рекомендував ТзОВ «Підприємство «Канва» продати автомобіль DAEWOO Lanos, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 АІ і кошти від його реалізації направити на погашення заборгованості за Кредитним договором №06-1/24 від 26.05.2006р., або надати даний автомобіль як додаткову заставу за даним договором.

При цьому, листом від 17.11.2014 року (а.с. 13) ПАТ "ВіЕс Банк" повторно повідомив ТзОВ «Підприємство «Канва» про те, що Банк здійснює видачу довідок про заборгованість по кредиту за умови наявності сплати комісії затвердженої банком за видачу довідки.

Таким чином, ТзОВ «Підприємство «Канва» звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовом до ПАТ "ВіЕс Банк" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - автомобілем DAEWOO Lanos, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 АІ та видачі довідки про відсутність заборгованості за кредитним договором № 157 від 26.08.2003 року, укладеним між ТОВ "Підприємство "Канва" та ВАТ "Електрон Банк".

Відповідно до ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за їх захистом.

При цьому, статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, перевіряючи доводи апеляційної скарги встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 133 ГК України встановлено основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно з ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Разом з тим, слід зазначити, що право власності - це передбачене й гарантоване законом право власника здійснювати володіння, користування та розпоряджання щодо належного йому майна на свій розсуд, якщо інше не передбачено законом. Тобто особам (фізичним або юридичним) заборонено порушувати таке право і створювати перешкоди в його здійсненні.

У відповідності до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дії, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

При цьому, позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, як-то шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо.

Поряд з цим підставою негаторного позову слугує посилання позивача на належне йому право користування майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном.

Враховуючи вищенаведене та перевіряючи підставність порушення права позивача на розпорядження заставним майном - автомобілем DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 А, яка полягає у відмові відповідача щодо видачі довідки про відсутність заборгованості по кредитному договору № 157 від 26.08.2003 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відмова ПАТ «ВіЕс Банк» у видачі вищевказаної довідки порушує право позивача на вільне користування та розпорядження автомобілем DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 А, оскільки свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія АТС № 011983 містить відмітку про наявність крединих зобов`язань у власника авто, а за відсутності такої довідки позивач не може, без дозволу заставодержателя (відповідача), здійснити відчуження автомобіля, зняти його з реєстрації.

При цьому, відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання забезпеченого заставою.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідно до довідки № 01-24/02-15 від 24.02.2015 року (а.с. 54) ТзОВ "Підприємство "Канва" підтверджує факт виконання позивачем зобов'язання по Кредитному договору № 157 від 26.08.2003 року в повному обсязі та у визначені строки.

Таким чином, зобов'язання ТзОВ "Підприємство "Канва" по Кредитному договору № 157 від 26.08.2003 року є припиненми у зв'язку з виконанням умов Кредитного договору, проведеним належним чином. При цьому, одночасно із виконанням зобов'язань по кредитному договору і припинилось право застави на заставне майно, а саме автомобіль DAEWOO, випуску 2003 року, № шасі (кузов, рама) SUPTF69YD3W170635, реєстраційний номер АТ 4453 А.

Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, судом встановлено, що відповідачем доказів щодо наявності заборгованості по кредитному договору суду першої та апеляційної інстанції не надано.

З врахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідачем вчинялися дії у створенні перешкод позивачеві у здійсненні його законного права користування та розпорядження майном, що полягає у відмові останнім у видачі довідки про відсутність заборгованості за Кредитним договором №157 від 26.08.2003 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та зазначає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2015р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.02.2015р. у справі № 909/1352/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" б/н від 19.03.2015 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складений 08.05.2015р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Плотніцький Б.Д.