Рішення

від 29.04.2015 по справі 910/2020/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2015Справа №910/2020/15-г

За позовомКомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" доКомунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району простягнення 28 868,89 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Денисюк В.В. - юрисконсульт; від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі - КП "ЦОС Шевченківського району") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району (надалі - КП "ЖЕК "Дегтярівська") про стягнення 28 868,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих комунальних послуг, у тому числі за договором №Де-040 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2015 р. порушено провадження по справі №910/2020/15-г, розгляд справи призначено на 18.03.2015 р.

16.03.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду від 04.02.2015 р., розгляд справи відкладено на 01.04.2015 р.

24.03.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

31.03.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано додаткові письмові пояснення по справі.

Судове засідання призначене на 01.04.2015 р. не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Підченка Ю.О. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2015 р. у зв'язку із виходом судді Підченка Ю.О. з лікарняного, розгляд справи призначено на 17.04.2015 р.

16.04.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 17.04.2015 р. з'явився, надав пояснення по справі та клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.04.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 02.05.2015 р. та у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвал суду, відкладено розгляд справи на 29.04.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 29.04.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 29.04.2015 р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №8242080 згідно п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в даному договорі.

Відповідно до п. 2.2 Договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Згідно п. 2.3.1 Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003 р.

20.04.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (абонент) було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №05618/2-10, пунктом 1.1 якого передбачено, що цей договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду і питне водопостачання". За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізацій м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах даного договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за №403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за даним договором.

Згідно п. 1.2, за договором встановлюється цілодобовий режим водопостачання та приймання стоків.

Даний договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованими на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить про це іншу сторону. Відносини сторін до укладення нового договору регулюються даним договором (п. 7.1 Договору).

01.01.2012 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (виконавець) та КП "ЖЕК "Дегтярівська" (споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального опалення, холодного та гарячого водопостачання і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Згідно п. 1.2 Договору, споживач є орендарем нежитлових приміщень, вказаних у додатку №1 до договору на підставі договору позички №51/1 від 01.04.2007 р.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору плата за надані послуги за наявності засобів обліку справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі - правила), а у разі його відсутності або несправності за нормативами (нормами) споживання. Нарахування за спожиті послуги проводиться згідно табуляграм ВАТ АК "Київводоканал" і АК "Київенерго" за тарифами, які затверджені Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 30 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Пунктами 4.2.1, 4.4.1 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров'я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, правил та цього договору, а споживач в свою чергу зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Даний договір укладається на 1 (один) рік і набирає чинності з 01.01.2012 р. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 Договору).

Відповідно до Додатку №1 до Договору №Де-040 від 01.01.2012 р. відповідач є орендарем нежитлового приміщення зокрема за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 7.

Згідно із п.п. 1.2, 1.4 статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.04.2012 р. №610, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 р. №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 р. (ідентифікаційний код 31731838) в Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району".

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з 29.10.2010 р. по 15.12.2011 р. було виставлено відповідачу рахунки на оплату фактично спожитих останнім комунальних послуг, а саме рахунки №2279 від 29.10.2010 р. на суму 28,92 грн., №1149 від 30.11.2010 р. на суму 87,94 грн., №5660 від 23.12.2010 р. на суму 140,78 грн., №931 від 24.01.2011 р. на суму 272,41 грн., №2944 від 16.02.2011 р. на суму 272,95 грн., №6674 від 25.03.2011 р. на суму 917,68 грн., №10589 від 20.04.2011 р. на суму 699,97 грн., №13635 від 13.05.2011 р. на суму 199,72 грн., №14368 від 08.06.2011 р. на суму 15,90 грн., №17692 від 18.07.2011 р. на суму 15,90 грн., №19045 від 08.08.2011 р. на суму 15,90 грн., №22772 від 16.09.2011 р. на суму 15,90 грн., №23899 від 12.10.2011 р. на суму 15,90 грн., №30353 від 04.11.2011 р. на суму 257,89 грн. та №35743 від 15.12.2011 р. на суму 562,45 грн., а загалом на суму 3 520,21 грн.

Крім того, позивачем на виконання умов Договору №Де-040 від 01.01.2012 р. за період з 13.01.2012 р. по 27.06.2014 р. було виставлено відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг у розмірі 19 674,66 грн., а саме рахунки №2070 від 13.01.2012 р. на суму 609,88 грн., №6622 від 15.02.2012 р. на суму 1281,49 грн., №9515 від 29.02.2012 р. на суму 1 471,63 грн., №16878 від 30.03.2012 р. на суму 1 066,07 грн., №33269 від 18.04.2012 р. на суму 292,50 грн., №52339 від 30.06.2012 р. на суму 31,36 грн., №90824 від 31.10.2012 р. на суму 429,44 грн., №99757 від 30.11.2012 р. на суму 1 456,98 грн., №103440 від 29.12.2012 р. на суму 1 573,54 грн., №11083 від 31.01.2013 р. на суму 1 405,68 грн., №20644 від 28.02.2013 р. на суму 1 011,05 грн., №22826 від 29.03.2013 р. на суму 1 488,36 грн., №25884 від 30.04.2013 р. на суму 517,18 грн., №29083 від 31.05.2013 р. на суму 31,36 грн., №32474 від 27.06.2013 р. на суму 31,36 грн., №33652 від 31.07.2013 р. на суму 31,36 грн., №36087 від 30.08.2013 р. на суму 31,36 грн., №38133 від 30.09.2013 р. на суму 31,36 грн., №40690 від 31.10.2013 р. на суму 692,64 грн., №43789 від 29.11.2013 р. на суму 800,30 грн., №46721 від 31.12.2013 р. на суму 1 364,46 грн., №488 від 31.01.2014 р. на суму 1 343,80 грн., №3160 від 28.02.2014 р. на суму 1 428,34 грн., №6301 від 31.03.2014 р. на суму 948,71 грн., №9154 від 30.04.2014 р. на суму 241,73 грн., №13087 від 30.05.2014 р. на суму 31,36 грн. та №15333 від 27.06.2014 р. на суму 31,36 грн.

Проте, як вказує позивач відповідач наданих послуг не оплатив.

Як підтверджується матеріалами справи (списком згрупованих поштових відправлень з відтиском печатки поштового відділення від 06.01.2015 р. і фіскальним чеком №6726 від 06.01.2015 р.) позивачем, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань 06.01.2015 р. на адресу останнього було надіслано претензію в якій позивач просив сплатити наявну заборгованість за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 23 194,87 грн. Разом із вказаною претензією позивачем було надіслано відповідачу рахунки на оплату комунальних послуг та акти звірки взаєморозрахунків.

Однак, відповідач відповіді на вказану претензію не надав, оплату вартості спожитих комунальних послуг не провів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати фактично спожитих за період з 29.10.2010 р. по 15.12.2011 р. комунальних послуг у розмірі 3 520,21 грн. та оплати комунальних послуг наданих позивачем за період з 13.01.2012 р. по 27.06.2014 р. на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040 від 01.01.2012 р. у розмірі 19 674,66 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 174 Господарського кодексу передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач комунальних послуг зобов'язаний укласти договір та оплачувати спожиті комунальні послуги.

Пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Незважаючи на факт відсутності між позивачем та відповідачем договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг, суд зазначає, що враховуючи норми статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно зі статтями 18 та 20 постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 р. "Про затвердження правил надання послуг з централізованого опалення" (далі - постанова КМУ № 630 від 21.07.2005 р.) плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк, і вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з жовтня 2010 р. по грудень 2011 р. позивачем було надано відповідачу комунальні послуги у приміщення за адресою: м. Київ, вул. О. Теліги, 7, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками вартості наданих послуг, обліковими картками відповідача, рахунками на оплату послуг за вказаний період, проте, відповідно до розрахунку заборгованості, наданому позивачем, відповідачем оплата за надані комунальні послуги проведена не була.

Оскільки, позивач утримує житловий будинок на балансі, здійснює його експлуатацію та надає власникам приміщень житлово-комунальні послуги, він зобов'язаний надавати такі послуги відповідачу незалежно від укладення останнім договору.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України, не здійснив оплату наданих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги за період з 29.10.2010 р. по 15.12.2011 р. у розмірі 3 520,21 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 691,90 грн. та 3% річних у розмірі 375,53 грн. за період з 29.11.2010 р. по 06.01.2015 р.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за спожиті комунальні послуги з нього підлягають стягненню 3% річних у розмірі 375,53 грн. та інфляційні втрати у розмірі 691,90 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19 674,66 грн. за надані згідно Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040 від 01.01.2012 р. комунальні послуги, суд відзначає наступне.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040 від 01.01.2012 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором про надання послуг.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені Договором комунальні послуги

Разом з тим, відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 19 674,66 грн.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040 від 01.01.2012 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 19 674,66 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 3 587,56 грн. та 3 % річних у розмірі 1 019,03 грн. за період з 13.02.2012 р. по 06.01.2015 р.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат і встановлено, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №Де-040 від 01.01.2012 р., з нього, в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3 587,56 грн. та 3% річних у розмірі 1 019,03 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 9; ідентифікаційний код 34966191) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги у розмірі 3 520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 21 коп., інфляційні втрати у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) грн. 90 коп. та 3% річних у розмірі 375 (триста сімдесят п'ять) грн. 53 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 9; ідентифікаційний код 34966191) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) заборгованість за Договором №Де-040 від 01.01.2012 р. у розмірі 19 674 (дев'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 66 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 587 (три тисячі п'ятсот вісімдесят сім) грн. 56 коп. та 3% річних у розмірі 1 019 (одна тисяча дев'ятнадцять) грн. 03 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Дегтярівська" Шевченківського району (04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 9; ідентифікаційний код 34966191) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. М. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 12.05.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко