Рішення

від 14.05.2015 по справі 529/230/15-ц

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 529/230/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2015 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Кривенко Р. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариство з обмеженою відповідальністю "Скупщина' про

стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та сум

компенсації і індексації невиплаченої зарплати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до Диканського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скупщина» про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та сум компенсації і індексації невиплаченої зарплати, в якому просила стягнути з Відповідача на свою користь: - 4 872 грн. - заборгованості по заробітній платі; - 6066 грн. - середнього заробітку за час затримки розрахунку по зарплаті; - 718 грн. 91 коп. - в рахунок проіндексованої не виплаченої зарплати; - 1098 грн. 63 коп. - суму компенсації заборгованості по зарплаті, а всього 12 755 грн. 54 коп.

Позов позивач мотивує тим , що вона позивачка з 01. 12.2013 року по травень 2014 року працювала у відповідача, проте з лютого по травень 2014 року їй не виплачувалась заробітна плата, а саме борг по невиплаченій заробітній платі становить всього 4 872 грн. 00коп.

Після звільнення позивача з даного підприємства 01.06.2014року, відповідач в порушення норм чинного законодавства не виплатив всі суми, що належать їй до виплати, безпосередньо в день звільнення. Окрім того, у зв'язку з затримкою розрахунку відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з лютого 2014 року. Позивач ОСОБА_1 добросовісно виконувала свої обов'язки, проте відповідач не виплачував належну їй до сплати заробітну плату та до сьогоднішнього дня затримує розрахунок.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, пояснивши суду, що дійсно в день її звільнення, 01 червня 2014 року вона працювала в ТОВ "Скупщина" і вказаного числа з нею не було проведено розрахунку по заборгованій заробітній платі. Про розмір заборгованості по заробітній платі їй повідомляла бухгалтер вказаного товариства. Начальник підприємства ОСОБА_2 в день звільнення видав їй трудову книжку та довідку про середню заробітну плату (для розрахунку виплат на випадок безробіття). Про видачу довідки, яка б підтверджувала заборгованість по заробітній платі, їй було відмовлено. На неодноразові її вимоги виплатити їй заборговану заробітну плату відповідач ТОВ "Скупщина" та третя особа по справі ОСОБА_2 не реагували.

Представник відповідача ТОВ "Скупщина" та представник теретьої особи по справі - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, при цьому пояснив суду, що він як представник відповідача та третьої особи по справі не заперечує того факту, що ТОВ "Скупщина" має заборгованість по виплаті заробітної плати позивачу ОСОБА_1 Але разом з тим, його на думку, позивачем суду не надано доказів того, що в день звільнення 01.06.2014року вона дійсно працювала. Також, позивач не надала суду підтвердження того, що вона особисто зверталася за виплатою заробітної плати до відповідача та третьої особи по справі ОСОБА_2 За вказаних умов представник відповідача вважає, що у позові позивачу слід відмовити. При цьому представник відповідача та третьої особи по справі ОСОБА_2 пояснив, що у відповідача по справі та третьої особи будь-які бухгалтерські документи, що підтверджують заборгованість по заробітній платі позивача відсутні. Доказів, які спростовують позовні вимоги позивача він суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника відповідача та третьої особи по справі, дослідивши наявні по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.ч.2,3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 59 ЦПК України).

З метою об"єктовного і неупередженого розгляду справи, судом було вжито заходів щодо витребування у відповідача та третьої особи по справі ОСОБА_2 даних про розмір заборгованості з виплати заробітної плати позивачу шляхом винесення відповідної ухвали, яка 11 березня 2015 року була направлена відповідачу. Незважаючи на ознайомлення представника ваідповідача та представника третьої особи з матеріалами справи 17 квітня 2015 року, дана ухвала суду на час розгляду справи не виконана і витребувані докази суду не надані.

За таких обставин, з метою захисту прав позивача, суд вважає можливим здійснити розгляд справи на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні щодо розміру нарахованої та не виплаченої позивачку заробітної плати.

З пояснень в суді позивача на наданих нею в суді доказів встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «Скупщина» № 3-к від 08. 07. 2013 року позивач ОСОБА_1 була прийнята прибиральником виробничих приміщень, а далі відповідно наказу № 1-к від 01. 06. 2014 року була звільненна по ст. 36 п. 1 КзпП України (за згодою сторін) з роботи.

Вище зазначене підтверджується і записами у трудовій книжці позивача ОСОБА_1

У відповідності до довідки про середню заробітну плату № 1 від 01. 06. 2014 року, заробітна плата позивача ОСОБА_1, починаючи з лютого по травень 2014 року, складала 1 218 грн. на місяць, яка була їй нарахована, але не виплачена. Загальна сума невиплаченої заробітної плати на час її звільнення становила 4 872 грн. 00 коп.

Вказані докази, надані на підтвердження нарахованої та невиплаченої позивачу відповідачем заробітної плати є належними та допустимими.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З викладеного вище вбачається, що відповідач, який в день звільнення позивача не здійснив виплату останньому наявної заборгованості із заробітної плати, порушив вимоги законодавства щодо виплати заробітної плати. На час розгляду справи судом відомості про виплату позивачу заборгованої заробітної плати також відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати у розмірі 4 872 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 2 частини першої та частини 2 ст. 367 ЦПК України необхідно допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати у розмірі 4 872 грн. 00 коп.

Крім того на думку суду пілягає задоволенню затримка розрахунку заробітної плати з червня 2014 року по лютий 2015 року включно. Так як за цей період позивачка отримувала допомогу по безробіттю в сумі 554 грн. 00 коп. щомісячно, тому сума боргу за затримку розрахунку становить 1218 грн.00 коп. ( гарантована законом про бюджет, мінімальна заробітна плата) - 544грн. 00коп. = 674 грн. 00 коп. х 9 місяців = 6 066 грн. 00 коп.

Згідно ст. 33 Закону України "Про оплату праці" індивідуальна зарплата підлягає індексації, а тому відповідач зобов"язаний іденксувати зарплату працівника. Верховний Суд України у своєму роз"ясненні від 07.05. 2013 року № 708/0/4-13 зазначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації заробітної плати без обмеження будь-яким строком, тобто навіть після звільнення, тому підлягає задоволенню і позовна вимога позивача про індексацію невиплаченої їй заробітної плати, що становить 718 грн. 91 коп.

Також, підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо компенсації виплати заробітної плати працівникам у разі затримки виплати нарахованої їм заробітної плати за один і більше місяців, яка здійснюється роботодавцем, незалежно від того, чи була в цьому його вина, що вбачається з ст. 34 Закону України "Про оплату праці" та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Відповідно до розрахунків позивача, з якими погоджується суд, ця сума становить 1098 грн. 63 коп.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача, а тому такі вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позовні вимоги, заявлені позивачем, підлягають задоволенню повністю, з відповідача в дохід держави відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", статтею 21 Закону України "Про оплату праці", ст. ст. 47, 95, 115,116, 232, 238 КЗпП України, ст. ст. 2, 10, 11, 60, 79, 88, 212- 215, 224-226, 294, 367 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скупщина" ідентифікаційний код юридичної особи 30063447, юридична адреса: 38500 Диканька, вул. Куйбишева,63, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, нараховану, але невиплачену заробітну плату за переріод з 01 лютого 2014 року по 31 травня 2014 року в сумі 4872 грн. 00 коп., 6066 грн. 00 коп. - середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі, 718 грн. 91 коп. в рахунок проіндексованої не виплаченої заробітної плати та 1098 грн. 63 коп. в рахунок компенсації заборгованості по заробітній платі, а всього разом 12 755( дванадцять тисяч сімсот п"ятдесят п"ять ) грн. 54 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скупщина" ідентифікаційний код юридичної особи 30063447, юридична адреса: 38500 Диканька,вул. Куйбишева,63, на користь держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення усієї суми заборгованості із заробітної плати у розмірі 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) гривні 00 копійки.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Головуючий: