Рішення

від 05.05.2015 по справі 320/10867/14-ц

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 05.05.2015

Справа № 320/10867/14-ц

Провадження № 2/320/345/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Притуло Л.В.,

при секретарі - Луценко П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» про поновлення на роботі, та надання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Оптимус Груп» про поновлення на роботі, та надання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, посилаючись на те, що її було прийнято на роботу на підприємство ТОВ «Оптимус Груп» на посаду аналітика консолідованої інформації, на підставі наказу директора товариства № 36-к від 16.04.2014 року. 22.09.2014 року її було звільнено з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП, за згодою сторін, на підставі наказу директора ТОВ «Оптимус Груп» № 41 від 22.09.2014 року. Причиною її звільнення стало те, що керівник дізнався, що вона вагітна (30 тижнів вагітності) та згодом підприємство повинно було надати їй відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Про своє звільнення вона дізналася тоді, коли їй передали трудову книжку з записом про звільнення за згодою сторін. Вона ніколи не ініціювала своє звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП України, не давала ані усної, ані письмової згоди на звільнення за згодою сторін, тому вважає своє звільнення незаконним та дії керівництва ТОВ «Оптимус Груп» такими, що обмежують її конституційні права на працю та на отримання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Її заробітна плата на підприємстві складала 3000 грн., вона не може отримати лікарняний лист, так як не працює і знаходиться в скрутному матеріальному становище. Їй завдано моральну шкоду у зв'язку з тим, що незаконно звільнено з роботи. Її нормальний розклад життя розладнаний внаслідок грубого порушення відповідачем трудового законодавства. Такі неправомірні дії відповідача вона оцінює у 50 000 гривень. В зв'язку з вищевикладеним, вона просить суд поновити її на роботу на посаду аналітика консолідованої інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп», визнавши наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» № 41 від 22.09.2014 року про звільнення - незаконним. Зобов'язати відповідача надати їй оплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 23.09.2014 року. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 50 000 гривень, що було їй завдано.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, від її представника - адвоката Пермякова Д.Ю. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача - ТОВ «Оптимус Груп» в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи був повідомленим належним чином через оголошення у пресі, відомостей про поважні причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення справи або про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило.

Крім того, представник відповідача неодноразово викликався в судові засідання повістками, однак до суду поверталися конверти, зі зворотнім повідомленням за закінченням терміну зберігання, що підтверджується поштовою кореспонденцією (а.с. 13,29,39,53).

Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи, тому суд визнає його неявку в судове засідання неповажною та вважає можливим розглядати справу за його відсутністю, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, згідно ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних підстав.

Позивачку ОСОБА_1, було прийнято на роботу на підприємство ТОВ «Оптимус Груп» на посаду аналітика консолідованої інформації, на підставі наказу директора товариства № 36-к від 16.04.2014 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5-6).

22.09.2014 року позивачку було звільнено з роботи за п.1 ст. 36 КЗпП, за згодою сторін, на підставі наказу директора ТОВ «Оптимус Груп» № 41 від 22.09.2014 року, що також підтверджується копією трудової книжки (а.с. 5-6).

Згідно копії довідки № 33 від 06.10.2014 року для призначення і виплати державної допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивачці ОСОБА_1 призначено з 15.09.2014 року по 18.01.2015 року соціальна допомога (а.с. 7).

Судом встановлене, що причиною звільнення позивачки стало те, що керівник дізнався, що ОСОБА_1 вагітна (30 тижнів вагітності) та згодом підприємство повинно було надати їй відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами. Про своє звільнення позивачка дізналася тоді, коли їй передали трудову книжку з записом про звільнення за згодою сторін. Позивачка не ініціювала своє звільнення за п.1 ст. 36 КЗпП України, не давала ані усної, ані письмової згоди на звільнення за згодою сторін.

Припиненням трудового договору за п.1 ст. 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

Таким чином, обставини звільнення позивачки, тобто відсутність її згоди на звільнення, свідчить про відсутність її свідомого волевиявлення взагалі на звільнення, та зокрема з підстав передбачених ст.. 36 п.1 КЗпП України, оскільки вона не мала наміру звільнятися з будь-яких підстав, та навпроти планувала скористатися своїм правом на отримання лікарняного листа та на отримання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Тобто сторонами у встановленому законом порядку не було узгоджено намір позивачки звільнитися саме за п.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ст.. 179 КЗпП України на підставі медичного висновку, жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку із вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів та 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючі з дня пологів.

Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

На даний час позивака ніде не працює, трудовий стаж їй не нараховується.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» про поновлення на роботі, та надання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У статті 237-1 КЗпП України зазначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно встановлювати винні дії відповідача.

Позивачці завдано моральної шкоди у зв'язку з тим, що її незаконно було звільнено з роботи. Її нормальний розклад життя розладнаний внаслідок грубого порушення відповідачем трудового законодавства.

Таким чином, при визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер та обсяг страждань позивачки, тривалість та зусилля, витрачені ОСОБА_1 на поновлення свого попереднього стану, викликану цим зміну життєвих стосунків позивачки, а також враховуючи матеріальне становище сторін, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що моральна шкода підлягає задоволенню частково, в сумі 30 000 гривень.

Крім того, оскільки позивачка на підставі Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подачу позову, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір, з урахуванням ч. 1 ст. 88 ЦПК України, в розмірі 300 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 197, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст. 235 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» про поновлення на роботі, та надання оплачуваної відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами - задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Мелітополя Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на роботу на посаду аналітика консолідованої інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп», яке знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіренецька, буд. 47 (Код ЄДРПОУ 39142652), визнавши наказ директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» № 41 від 22.09.2014 року про звільнення - незаконним.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп», яке знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіренецька, буд. 47 (Код ЄДРПОУ 39142652) надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Мелітополя Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 оплачувану відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами з 23.09.2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп», яке знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіренецька, буд. 47 (Код ЄДРПОУ 39142652) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мелітополя Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 моральну шкоду у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп», яке знаходиться за адресою: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Звіренецька, буд. 47 (Код ЄДРПОУ 39142652), на користь держави, судовий збір в розмірі 300 (триста) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимус Груп» протягом 10 днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ: Л.В. Притуло