Номер провадження: 22-ц/785/998/15
Головуючий у першій інстанції Лепеха В. А.
Доповідач Громік Р. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.05.2015 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.,
при секретарі - Добряк Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Савранської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3 на рішення Савранського районного суду Одеської області від 18 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Савранської районної державної адміністрації Одеської області, Неділківської сільської рада Савранського району Одеської області, треті особи: Відділ Держземагенства у Савранському районі Одеської області, Капустянська сільська рада Савранського району Одеської області, про визнання рішень та розпоряджень протиправними та про визнання державного акту на земельну ділянку недійсним,
встановила:
07 листопада 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Савранської РДА, Неділківської сільської ради, треті особи Відділ Держземагенства в Савранському районі, Капустянська сільська рада про визнання недійсними рішень та розпоряджень, та про визнання недійсним державного акту.
Під час розгляду справи позовні вимоги неодноразово позивачем уточнювалися.
В своїй уточненій позовній заяві від 16.10.2014р., обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що згідно рішення восьмої сесії 21 скликання Неділківської сільської ради за № 43 від 14.08.1992р. позивачу було виділено земельну ділянку в постійне користування площею 9,00 га ріллі та 5,00 га в приватну власність, із земель запасу Неділківської сільської ради для ведення селянського фермерського господарства "Чайка".
10.02.1993р. на підставі зазначеного рішення та технічного звіту по перенесенню в натурі земельних ділянок ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку у розмірі 5,00 га, про що в Книзі реєстрації державних актів зроблений запис за № 41, а також видано державний акт на постійне користування земельною ділянкою у розмірі 8,89 га, запис в Книзі реєстрації державних актів № 42.
Позивач зазначав, що він в кінці 2011р. - початку 2012 року дізнався, що на його земельні ділянки повторно видані державні акти на ОСОБА_3 З вказаним позовом ОСОБА_4 звернувся до суду 07.11.2013р., а тому вважає, що він не порушив строки позовної давності. На підтвердження чого зазначає, що в жовтні місяці він звернувся до Відділу Держземагенства в Савранському районі з вимогою розібратися з ситуацією, що виникла, на що отримав лист від 09.10.2013р. за № П-13/60, яким йому повідомлено, що дійсно в Книзі записів реєстрації державних актів зареєстровані його акти на право приватної власності на земельну ділянку у розмірі 5,00 га і постійне користування землею у розмірі 8,89 га.
Також позивач зазначає, що в травні 2014р. йому стало відомо, що рішенням Неділківської сільської ради від 31.08.1994 року "Про виконання рішення № 3 від 26.07.1994р. першої сесії 22 скликання сільської Ради народних депутатів" припинено право користування землею і припинена діяльність селянського фермерського господарства ОСОБА_4
Позивач вважає, що дане рішення є протиправним так як він постійно обробляв свої земельні ділянки, його ніхто не попереджав про можливе позбавлення права користування земельною ділянкою, він не отримував ніяких повідомлень з Неділківської сільської ради щодо цих питань.
Крім того, позивачу стало відомо, що розпорядженням Савранської РДА від 04.09.2009р. за № 383/А - 2009р. яким відповідачу ОСОБА_3 виділена земельна ділянка площею 6,77 га ріллі у довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років і 7,23 га ріллі в приватну власність для ведення фермерського господарства.
ОСОБА_4 вважав, що Савранська РДА прийняла протиправне розпорядження повторно виділивши земельні ділянки, які знаходились в його користуванні і власності. По конфігурації обидві земельні ділянки, що були виділенні відповідачі ОСОБА_8 (відповідач-1) співпадають з конфігурацією земельних ділянок позивача.
Відповідно до вище згадуваних розпоряджень Савранської РДА відповідачу-1 виданий державний акт на землю - кадастровий номер НОМЕР_1.
Згідно рішення Одеської обласної ради "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Савранського району" від 21.02.1997р. № 152-ХХІІ в Савранському районі утворена Капустянська сільська рада. Земельні ділянки позивача перейшли на територію Капустянської сільської ради, зважаючи на що ОСОБА_4 звернувся до Капустянської сільської ради з вимогою надання інформації чи перебувають на обліку його земельні ділянки площами 5,00га та 8,89га. У відповідь сільською радою надано довідку № 131 від 19.09.2013р. про те, що на території Капустянської сільської ради ФГ "Чайка" з земельною ділянкою розміром 13,89га не обліковується.
З урахуванням зазначеного ОСОБА_4 вважав, що його права, як власника земельних ділянок порушені, що змусило його звернутись до суду із позовом.
Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_9 підтримали заявлені вимоги в повному обсязі. На їх обґрунтування вказали, що при прийнятті рішень та розпоряджень, якими було відібрано земельні ділянки у ОСОБА_4 відповідачами було порушено норми цивільного та земельного законодавства. Крім того не дотримано процедури вилучення земельних ділянок які перебувають у користуванні та на праві приватної власності, чим порушено права позивача на вільне володіння, користування та розпорядження ними.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 та їх представник ОСОБА_10 заперечили проти задоволення позовних вимог з урахуванням того, що земельні ділянки їм були надані у відповідності до діючого законодавства. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог із застосуванням до них наслідків пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того ОСОБА_10 зазначила, що даний спірні правовідносини необхідно вирішувати в адміністративному судочинстві.
Представник відповідача Савранської РДА - Якімова А.Л., та представник відповідача Неділківської сільської ради - Кондратова Н.В., позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.
Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, відділу Держземагенства в Савранському районі та Капустянської сільської ради віднесли розгляд зазначеного питання на розсуд суду.
Рішенням суду позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Савранської районної державної адміністрації Одеської області, Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області, треті особи: Відділ Держземагенства у Савранському районі Одеської області, Капустянська сільська рада Савранського району Одеської області, про визнання рішень та розпоряджень протиправними, та про визнання державного акту на земельну ділянку недійсним задоволено частково.
Визнано недійсним пункт перший рішення виконавчого комітету Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області від 14.12.1994 року за № 16 "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв", а саме щодо "виділення фермеру ОСОБА_13 для розширення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 13,89 га, вилученої у фермера ОСОБА_4, в користування".
Визнано недійсним рішення другої сесії Неділківської сільської ради народних депутатів Савранського району Одеської області 22 скликання, від 24.02.1995 року за № 6 "Про затвердження раніше прийнятого рішення виконкому сільської ради № 16 від 14.12.1994 року "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв" в частині виділення фермеру ОСОБА_13 для розширення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 13,89 га, вилученої у фермера ОСОБА_4, в користування.
Визнано недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 25.12.2007 року № 559/А-07 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та земельної ділянки в оренду терміном на 15 років гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради".
Визнано недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 04.09.2009 року № 383/А-2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту)".
Визнано недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 28.10.2009 року № 442/А-2009 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.09.2009 року № 383/А-2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту)"".
Визнано недійсним державний акт на земельну ділянку площею 7,2301 га, серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 512430001000086, за кадастровим номером НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_3.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, Савранська районна державна адміністрація подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказане рішення та залишити позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду.
Також, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Савранського районного суду Одеської області від 18 листопада 2014 року, в якій просить скасувати це рішення, ухваливши нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_4
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.
Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 "Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року N 1559-VI "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності", про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК)."
Отже, загальним судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.
Рішенням № 43 від 14.08.1992р. восьмої сесії 21 скликання Неділківської сільської ради Савранського району позивачу виділено земельну ділянку загальною площею 14,00га, в тому числі в постійне користування 9,00га і 5,00 га (на рівні середньої) в особисту власність із земель запасу Неділківської сільської ради (а. с. 23).
На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 видано державні акти, а саме: Державний акт на право приватної власності на землю (а. с. 10), згідно якого йому передано у власність земельну ділянку площею 5,00 га та Державний акт на право постійного користування землею (а. с. 11), згідно якого ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку площею 8,89 га.
Вказані Державні акти є чинними ніким не скасовані.
Рішенням виконавчого комітету Неділківської сільської ради № 3 від 31.08.1994 року "Про виконання рішення № 3 від 26.07.1994р. першої сесії 22 скликання Неділківської сільської ради народних депутатів" - припинено право користування землею і припинено діяльність селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4, відкрито клопотання перед Савранським районним земельним відділом про припинення діяльності селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 (а. с. 102).
Рішенням виконавчого комітету Неділківської сільської ради № 16 від 14.12.1994р. "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв", відповідачу ОСОБА_5 виділено для розширення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 13,89 га, вилучену у фермера ОСОБА_4, в користування (а. с. 101).
З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно було встановлено той факт, що ОСОБА_5 передано у користування земельну ділянку, яка складається із земельної ділянки площею 8,89 га, що була надана ОСОБА_4 у постійне користування та земельної ділянки площею 5,00 га, що була передана позивачу у власність.
Таким чином суд дійшов до правильного висновку, що діями Неділківської сільської ради шляхом передачі у користування відповідачу-2 зазначених ділянок порушено право користування і право власності ОСОБА_4 на земельні ділянки зважаючи на наступне.
У відповідності до ст. 378 Цивільного кодексу України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
У відповідності до ст.41 Конституції України кожен має право, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
У відповідності до ст.1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 28 ЗК України (від 18.12.1990 р.) право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6 - 8 статті 27 цього Кодексу.
Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 ЗК України.
Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку.
Крім того, ст. 29 ЗК України (від 18.12.1990р.) встановлено, що у разі виявлення випадків використання землі не за цільовим призначенням, нераціонального використання або способами, що призводять до зниження родючості грунтів і забруднення, систематичного невнесення платежів за землю органи державного контролю за використанням і охороною земель або фінансові органи письмово попереджають власників землі і землекористувачів про необхідність усунення цих порушень у місячний строк.
Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, на винних накладається адміністративне стягнення у встановленому порядку і надається додатково місячний строк для усунення порушень. Якщо порушення і в цей строк не будуть усунуті, вказані органи передають відповідній місцевій Раді народних депутатів або власнику землі, який надав земельну ділянку в користування, акт і свій висновок про необхідність припинення права на земельну ділянку.
Місцеві Ради народних депутатів на підставі одержаних матеріалів через уповноважені ними органи звертаються з позовом до суду, арбітражного суду про припинення права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
При прийнятті рішення Неділківською сільською радою порушено порядок припинення користування земельною ділянкою.
Позивачеві, в порушення закону, не було вручено попереджень про необхідність усунення виявлених порушень, ОСОБА_4 не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства. Зазначене рішення приймалося без участі ОСОБА_4 в засіданні Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області та не була з'ясована його особиста думка з цього питання.
Зазначені порушення своєю природою призводять до визнання незаконним рішення виконавчого комітету Неділківської сільської ради № 16 від 14.12.1994р. "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв", яким ОСОБА_5 виділено для розширення фермерського господарства земельну ділянку загальною площею 13,89 га, вилучену у фермера ОСОБА_4, в користування, оскільки до складу даної земельної ділянки входить земельна ділянка, що є приватною власністю позивача.
Відповідачем-4 - Неділківською сільською радою в судовому засіданні не доведено законності винесення зазначеного рішення.
Згідно рішення Одеської обласної ради "Про зміни в адміністративно-територіальному устрої Савранського району" від 21.02.1997р. № 152-ХХІІ в Савранському районі утворена Капустянська сільська рада. Земельні ділянки, що були власності та користуванні позивача перейшли на територію Капустянської сільської ради (а. с. 21; 25-26).
Згідно пояснень відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, наданих у судовому засіданні, при здійсненні реорганізації Фермерського господарства "Альбатрос" керівником підприємства визнано ОСОБА_3
Розпорядженням Савранської РДА № 559/А-07 від 25.12.2007р. "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та земельної ділянки в оренду на 15 років гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради", відповідачу-1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 14,00 га ріллі, із них: 7,23 га ріллі в приватну власність на рівні середньої земельної частки (паю) по сільській раді та 6,77 га ріллі в оренду терміном 15 років для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення на території Капустянської сільської ради (за межами населеного пункту).
Розпорядженням Савранської РДА № 383/А-2009 від 04.09.2009р. (з послідуючими змінами відповідно до розпорядження Савранської РДА № 442/А-2009 від 28.10.2009р.) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу-1 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради, надано ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 7,23 га ріллі в приватну власність на рівні середньої земельної частки (паю) по сільській раді за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради Савранського району (за межами населеного пункту).
Надано земельну ділянку площею 5,97 га ріллі у довгострокове користування на умовах оренди строком на 15 років для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради (за межами населеного пункту) (а. с. 14-15; 191).
Відповідно до зазначених розпоряджень ОСОБА_3 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 виданий 11.04.2011р., який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512430001000086 (а. с. 145)
Відповідно до висновку ТОВ "Агентство оцінки нерухомості та бізнесу" № 356 від 19.12.2013р. та технічного звіту щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) - за координатами точок зовнішніх меж земельних ділянок відповідача-1встановлено відповідність їх із фактичним розташуванням земельних ділянок позивача. Так земельні ділянки площами 8,89 га та 5,00 га позивача - це ті ж самі земельні ділянки площами 5,9740 га та 7,2301 га відповідача-1 (а. с. 64; 72-80).
Згідно кадастрового плану земельних ділянок (а. с. 77) земельні ділянки ОСОБА_3, що передані йому у власність та довгострокове користування, 7,2301 га та 5,9740 га відповідно, накладаються на земельну ділянку ОСОБА_4 площею 5,00 га.
З наведеного дійсно вбачається, що при наданні дозволу на розробку проекту відведення та при затвердженні проекту відповідачем-3 Савранською РДА також порушено права власності позивача на земельну ділянку площею 5,00 га, яка є його приватною власністю. А тому розпорядження можуть бути визнанні судом протиправними та недійсними.
У висновках Верховного суду України за перше півріччя 2013р. за результатами розгляду справ про спори, що виникають із земельних правовідносин зазначено:
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності визначено ч. 1 ст. 116 ЗК України. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, передбачених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Видача державного акта на право власності на земельну ділянку без визначеної Законом (ч. 1 ст. 116 ЗК України) підстави є неправомірною, а державний акт, виданий з порушеннями вимог статей 116, 118 ЗК України, - недійсним
Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.
Вирішуючи питання щодо застосування наслідків спливу позовної давності, суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Щодо вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконним припинення права користування земельною ділянкою площею 8,89 га, суд правильно вважав за необхідне застосувати наслідки пропущення строку позовної давності з урахуванням наступних обставин.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Неділківської сільської ради № 3 від 31.08.1994 року "Про виконання рішення № 3 від 26.07.1994р. першої сесії 22 скликання Неділківської сільської ради народних депутатів" - припинено право користування землею і припинено діяльність селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 Дані міри були вжиті у зв'язку з фактичним припиненням використання земельної ділянки за цільовим призначенням позивачем, що призвело до порушення агротехнічних заходів (а. с. 104).
В судовому засіданні позивач пояснив, що дійсно він припинив користуватися зазначеною земельною ділянкою приблизно з 2000 року, знав, що на ній здійснює сільськогосподарську діяльність інша особа. Тому суд правильно вважав, що позивач мав можливість дізнатися про порушення його права користування земельною ділянкою, площею 8,89га. Окрім того, суд звернув увагу на вкрай тривалий термін з дня винесення оскаржуваного рішення та звернення до суду позивачем.
Що стосується порушення права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку розміром 5,00 га, то суд обґрунтовано зазначив наступне.
Відповідач ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку розміром 7,2301 га, яка фактично накладається на належну позивачу земельну ділянку розміром 5,00 га, та отримав державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку лише 11.04.2011р. (а. с.145). Тому позивачем не пропущено загальний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України.
Відповідно до вищевикладеного суд дійшов вірного висновку про:
- визнання недійсним пункту першого рішення виконавчого комітету Неділківської сільської ради Савранського району Одеської області від 14.12.1994 року за № 16 "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв";
- часткове визнання недійсним рішення другої сесії Неділківської сільської ради народних депутатів Савранського району Одеської області 22 скликання, від 24.02.1995 року за № 6 "Про затвердження раніше прийнятого рішення виконкому сільської ради № 16 від 14.12.1994 року "Про виділення земельних ділянок для фермерських господарств згідно поданих заяв";
- визнання недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 25.12.2007 року № 559/А-07 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та земельної ділянки в оренду терміном на 15 років гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради";
- визнання недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 04.09.2009 року № 383/А-2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту)".
- визнання недійсним розпорядження Савранської районної державної адміністрації Одеської області від 28.10.2009 року № 442/А-2009 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 04.09.2009 року № 383/А-2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянину ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства на території Капустянської сільської ради Савранського району Одеської області (за межами населеного пункту)"".
- визнання недійсним державний акт на земельну ділянку площею 7,2301 га, серії НОМЕР_2, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 512430001000086, за кадастровим номером НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_3.
- відмову в задоволенні інших вимог позивача.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, та дійшов до правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апелянти не довели обставини, на які посилалися як на підставу своїх апеляційних скарг, їх доводи колегією до уваги не приймаються по вищевикладеним мотивам.
Твердження апелянтів в апеляційних скаргах про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.
Наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.
Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляційні скарги Савранської районної державної адміністрації Одеської області та ОСОБА_3 відхилити, рішення Савранського районного суду Одеської області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді В.Ф.Парапан
В.О. Панасенков
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2015 |
Оприлюднено | 18.05.2015 |
Номер документу | 44148581 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Громік Р. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні