Рішення

від 13.05.2015 по справі 649/966/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №649/966/14-ц

Провадження №22-ц/791/1305/2015 Головуючий в І інстанції: Соловйов В.В.

Категорія:20 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року травня місяця 13 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А. Суддів:Радченка С.В. Колісниченка А.Г. При секретарі: За участю прокурора:Сікорі О.В. Декалюка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Великолепетиського міжрайонного прокурора Херсонської області в інтересах Великолепетиського відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що згідно договору купівлі-продажу від 03 жовтня 2014 року, ним було придбано у відповідача за 30 000,00 грн. комплекс нежитлових будівель банно-прального комбінату загальною площею 334,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки умови договору щодо сплати вартості та передачі нерухомого майна виконано, але відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, посилаючись на відсутність коштів, необхідних для сплати при посвідченні договору у нотаріуса, позивач, на підставі ст..220 ЦК України, просив суд: визнати дійсним укладений між ним та ТОВ «ЮГ» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 03 жовтня 2014 року, а саме комплексу нежитлових будівель банно-прального комбінату загальною площею 334,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за ним право власності на комплекс нежитлових будівель банно-прального комбінату загальною площею 334,9 кв.м., який складається з: літ. «А» - будівля бані; літ. «а» - відкрита тераса; літ. «а1» - відкрита тераса; літ. «Г» - будівля пральної; №1 - огорожа, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Великолепетиський міжрайонний прокурор Херсонської області, який діє в інтересах Великолепетиського відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції (далі - Прокурор), вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням судом норм матеріального права та з неправильним встановленням обставин справи, які мають істотне значення, просить рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях ОСОБА_6 та ТОВ «ЮГ», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просять скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ «ЮГ» договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нього за набувачем, суд першої інстанції виходив з того, що сторони правочину домовились щодо істотних його умов, виконали його, однак продавець ухиляється від нотаріального посвідчення угоди.

Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням по справі нового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

За правилами ч.2 ст.220 цього Кодексу у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2014 року сторони уклали договір купівлі-продажу у простій письмовій формі, за умовами якого ОСОБА_6 придбав у ТОВ «ЮГ» в особі директора Узбек К.В. за 30 000,00 грн. комплекс нежитлових будівель банно-прального комбінату загальною площею 334,9 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1. Майно, що продається, згідно технічного паспорту КП «Каховське БТІ» в цілому складається з: літ. «А» - будівля бані; літ. «а» - відкрита тераса; літ. «а1» - відкрита тераса; літ. «Г» - будівля пральної; №1 - огорожа (а.с.5-6, 10-18).

Цього ж дня ТОВ «ЮГ» в особі директора Узбек К.В. передало, а ОСОБА_6 прийняв зазначене нерухоме майно на виконання укладеного ними договору купівлі-продажу, що підтверджується актом приймання-передачі підписаним сторонами (а.с.7).

Згідно квитанції №17 від 20 жовтня 2014 року ОСОБА_6 сплатив за договором купівлі-продажу вартість нерухомого майна у розмірі 30 000,00 грн. (а.с.2). Також слід звернути увагу, що з позовом ОСОБА_6 звернувся до суду 22 жовтня 2014 року, тобто через два дні після виконання ним умов договору щодо сплати вартості нерухомого майна.

Згідно з ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Частиною 3 ст.640 ЦК України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Як роз'яснено у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 6 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому що вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи не має інших підстав нікчемності правочину.

Однак, задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, між ТОВ «ЮГ» та ОСОБА_6 від 03 жовтня 2014 року, укладений у простій письмовій формі, нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому законом порядку, а отже в силу положень ст.ст. 640, 657 ЦК України такий договір не може вважатися укладеним, у зв'язку з чим не може визнаватись дійсним у судовому порядку на підставі ч.2 ст.220 ЦК України.

За положеннями ст.220 ЦК України обов'язковою умовою для визнання судом дійсним договору є ухилення однієї із сторін від його нотаріального посвідчення.

Як на підставу для задоволення позовних вимог ОСОБА_6 посилається на вимоги ст.220 ЦК України та вказує на те, що він з відповідачем домовилися щодо всіх істотних умов купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель, позивач провів повний розрахунок, але не може нотаріально посвідчити договір, так як відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

Статтею 60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В супереч вимог ст.60 ЦПК України суду не надано належних та допустимих доказів, що відповідач ТОВ «ЮГ» ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу належного йому нерухомого майна.

Посилання відповідача на неможливість нотаріально посвідчити договір у зв'язку з тим, що ТОВ «ЮГ» не встигло у встановленому законом порядку зареєструвати право власності на спірне нерухоме майно і на теперішній час із правовстановлючих документів на це майно має лише нотаріально посвідчену копію договору купівлі-продажу від 30 червня 1994 року та копію акту приймання-передачі майна (а.с.19-22,23,24), що позбавляє його можливості правильно оформити договір купівлі-продажу з ОСОБА_6, не підтверджує факт, що ТОВ «ЮГ» ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу і сторони не позбавлені можливості звернутися до нотаріуса та посвідчити договір у встановленому законом порядку, навіть якщо нотаріусом буде відмовлено у його посвідченні.

Оскільки вимога про визнання права власності є похідною від набуття такого права на майно на підставі правочину, то не підлягає до задоволення і вимога ОСОБА_6 про визнання за ним права власності на комплекс нежитлових будівель банно-прального комбінату загальною площею 334,9 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1.

Крім того, згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи представник ТОВ «ЮГ» у своєму відзиві на позовну заяву позов визнав, не заперечував проти визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, що є предметом вказаного договору, що свідчить про відсутність спору про право та недоведеність ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, можливість якого не втрачена.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні даного спору є обґрунтованими, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи і суперечать нормам цивільного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому ухвалене судом рішення відповідно до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Великолепетиського міжрайонного прокурора Херсонської області в інтересах Великолепетиського відділення Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції задовольнити.

Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності відмовити за необгрунтованістю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді