Рішення

від 12.05.2015 по справі 904/2104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.15р. Справа № 904/2104/15

За позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градстрой-Одітел", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення завищеної вартості робіт в розмірі 3 947 грн. 34 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Чуприна Л.С., дов.№21/11-126 від 20.02.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (далі-Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градстрой-Одітел" (далі-Відповідач) про стягнення завищеної вартості робіт в розмірі 3 947 грн. 34 коп.

06.04.2015 року Позивач направив на адресу господарського суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру, за №20269337 станом на 17.03.2015 року, юридична адреса Відповідача: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 130, офіс 2 (а.с.110-112).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с.114), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

29.08.2013 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градстрой-Одітел" (далі-Виконавець) був укладений Договір підряду №ТГО-326/13 (далі-Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Виконавець переймає на себе зобов'язання по виконанню робіт: по "Реконструкції установки деаератора в котельній за адресою м. Одеса, вул. Клинова, 2", в обумовлений Договором строк, а Замовник зобов'язався приймати і оплачувати належним чином виконані роботи, в порядку та на умовах Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування робіт: (згідно ДБН 1.1-1-2000) - ремонтні і монтажні роботи.

Згідно з пунктом 3.1 Договору, його загальна ціна становить 210 341 грн. 48 коп., у тому числі ПДВ 20% - 35 056 грн. 91 коп.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом авансового платежу у розмірі 50% від суми Договору - 105 170 грн. 74 коп., на протязі 10 банківських днів з моменту підписання Договору; надалі Замовник оплачує роботи виконані Виконавцем протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, на підставі виставленого рахунку.

Пунктом 5.8.1 Договору встановлено, що здача-прийом виконаних робіт оформлюється Актом прийому-передачі виконаних робіт (форма №КБ2-В для будівельно-монтажних робіт та форма 2-П для проектних робіт) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ3).

Відповідно до ч.1 ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Частиною 3 ст. 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, юридичні особи самостійно вирішують, з ким і які договори укладати та вільно узгоджують їхні умови.

Таким чином, ціна робіт, послуг на виконання умов Договору від 29.08.2013 року визначена сторонами Договору спільно, шляхом досягнення обопільної згоди, що відповідає вимогам ст.ст.179, 180, 190 Господарського кодексу України та ст.ст.6, 627, 628 Цивільного кодексу України.

Протягом вересня-жовтня 2013 року Відповідач виконав роботи на загальну суму 210 028 грн. 76 коп. , прийняття яких було оформлено відповідними Актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2В від 30.09.2013 року та від 31.10.2013 року (а.с.54-59, 71-77), а саме:

у вересні 2013 року виконані роботи на суму 104 836 грн. 44 коп. (а.с. 54-59);

у жовтні 2013 року виконані роботи на суму 105 192 грн. 32. (а.с. 71-77).

Відповідно до вказаних вище Актів виконаних робіт, Підрядник здав, а Замовник прийняв виконані роботи без будь яких зауважень.

Крім того, по вказаним Актам виконаних робіт, Позивачем була здійснена відповідна оплата виконаних робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 94-96).

Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Таким чином сторони по договору виконали всі обов'язки, які були на них покладені на виконання вказаних вище умов Договору.

В період з 27.06.2014 року по 22.09.2014 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області була проведена ревізія господарської діяльності Позивача за період з 01.06.2012 року по 30.06.2014 року, результати якої були відображені у відповідному акті №06-11/170 від 29.09.2014 року (а.с. 11-17).

Так, в ході вказаної перевірки було виявлено, що в порушення пункту 1.4.2, 1.4.4, 1.4.7 ДБН Д.1..1-1-2000, підрядником у Актах приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2в по об'єкту: реконструкція деаераторної установки в котельній по вул. Клинова, 2 (договір від 29.08.2013 року №ТГО-326/13) Акти на суму 105 192,32 грн. та 104 836,44 грн. безпідставно враховано вартість роботи кранів козлових при роботі на монтажі технологічного обладнання, вантажопідйомністю 32т та кранів мостових електричних загального призначення на монтажі технологічного обладнання, вантажопідйомністю 32т, тоді як вказані будівельні механізми за умовами свого використання: великих габаритів, перебазування, монтажу та встановлення рельс для їх переміщення при роботі на вказаних об'єктах, застосовуватись у приміщеннях котелен фактично не можуть. Зазначене порушення призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 3 947 грн. 34 коп.

З метою усунення виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності порушень законодавства, Державною фінансовою інспекцією в Одеській області 17.11.2014 року вручено Позивачу відповідну вимогу №15-06-23-14/10098 від 10.11.2014 року (а.с. 20-25).

Відповідно до пункту 2 вимоги інспекцією було зобов'язано Позивача відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Відповідача на суму 3 947 грн. 34 коп. та стягнути з останнього вказану суму шляхом проведення претензійно-позовної роботи, щодо забезпечення в повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року за № 2939-XII, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Пунктом 1-3 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року за №550 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Пунктом 46 Порядку передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Акт контролюючого органу є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовою особою, зокрема, пред'явлення позову, однак не позбавляє її процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Сам лише Акт контролюючого органу не визначений законодавством як безумовний доказ в розумінні ч.2 ст.43 господарського процесуального кодексу України. Обставини, вказані в такому акті повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

28.11.2014 року Позивач на адресу Відповідача направив претензію №02/01-01-858 від 24.11.2014 року (а.с. 97-100), в якій запропонував останньому підписати Акт звірки та повернути суму в розмірі 3 947 грн. 34 коп.

Відповідач відповіді на претензію не надав, Акт звірки не підписав, суму в розмірі 3 947 грн. 34 коп. не повернув, внаслідок чого Позивач був вимушений звернутись до господарського суду з метою захисту своїх інтересів.

Станом на час розгляду справи судом доказів повернення Відповідачем Позивачу суми в розмірі 3 947 грн. 34 коп. сторонами суду не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 883 ЦК України передбачено, що Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем та Відповідачем не надано суду будь-яких доказів стосовно можливого застосування в роботі кранів козлових, саме при роботі на монтажі технологічного обладнання, вантажопідйомністю 32т та кранів мостових електричних загального призначення на монтажі технологічного обладнання, вантажопідйомністю 32т, що вказує про обґрунтованість позовних вимог Позивача.

Отже, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача суми завищення вартості робіт у розмірі 3 947 грн. 34 коп.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градстрой-Одітел" (50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, 130, офіс 2, ЄДРПОУ 34381727) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65029, м. Одеса, вул.Балківська, 1-Б, ЄДРПОУ 34674102) 3 947 грн. 34 коп. - суми завищення вартості робіт , 1 827 грн. 00 коп. - судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.05.15р.

Суддя О.І. Красота