Рішення

від 05.05.2015 по справі 910/7756/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2015Справа №910/7756/15-г

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Кременчукм'ясо»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон маркет»

про стягнення заборгованості в сумі 605 731,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Півень І.В. (довіреність б/н від 14.04.2015);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кременчукм'ясо» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон маркет» (надалі - відповідач), в якому просить суд стягнути з відповідача 4 561,79 грн. основної заборгованості, 563,37 грн. пені, 636,17 грн. інфляційних втрат, 53,59 грн. трьох процентів річних та судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату за отриманий ним товар, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2015 року. У зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи був відкладений на 05.05.2015 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21.05.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 557/13-Киев код 17953 (надалі - договір), відповідно до п.1.1. якого позивач продає, а відповідач купує ковбасні, м'ясні вироби, субпродукти й іншу продукцію, вироблену позивачем (надалі товар) у асортименті, в кількості, за цінами і на суму, що зазначаються у накладних (товарно-транспортних накладних), згідно протоколу вільно-відпускних цін і на умовах, викладених у договорі.

Відповідно до п.2.1. договору загальна сума договору складається з окремих сум здійснених поставок товару, що вказані в товарних (товарно-транспортних) накладних в період дії цього Договору.

Як вбачається з товарних накладних № 289784 від 07.10.2014 року на суму 1 029,30 грн., № 286213 від 03.10.2014 року на суму 2 130,12 грн., № 293841 від 10.10.2014 року на суму 1 402,37 грн., позивач передав відповідачу товар на загальну суму 4 561,79 грн.

Згідно до п. 5.1. договору оплата за товар проводиться згідно даних, зазначених у товарних (товарно-транспортних) накладних у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позивача, або шляхом внесення готівкою у касу позивача. Відповідно до п.5.2. вид платежу - безготівковий з відстрочкою платежу 14 календарних днів.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, доказів сплати за поставлений товар суду не надав.

Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Заборгованість відповідача за договором станом на день подання позовної заяви до суду складає 4 561,79 грн., докази на підтвердження її сплати відповідач суду не надав.

Таким чином відповідач є таким, що порушив грошове зобов'язання, оскільки не сплатив заборгованість в строк, визначений умовами договору.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 4 561,79 грн. основної заборгованості є законними та обґрунтованими.

Статтею 199 Господарського кодексу України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема стягнення неустойки. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України). При цьому незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом як граничний.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором між позивачем та відповідачем встановлена відповідальність сторін за порушення його умов, зокрема за прострочення оплати та порушення строків оплати товару відповідач повинен сплатити неустойку (пеню) та суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 563,37 грн. пені, 636,17 грн. інфляційних втрат та 53,59 грн. трьох процентів річних за несвоєчасну сплату за отриманий товар обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43).

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 561,79 грн. основної заборгованості, 563,37 грн. пені, 636,17 грн. інфляційних витрат та 53,59 грн. трьох процентів річних належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон Маркет» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8, код 38389836) на користь Публічного акціонерного товариства «Кременчукм'ясо» (39601, Полтавська область, м. Кременчук, пров. Героїв Бреста, буд. 48, код 30068026) заборгованість за поставлений товар в розмірі 4 561,79 грн. основної заборгованості, 563,37 грн. пені, 636,17 грн. інфляційних витрат, 53,59 грн . трьох процентів річних та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 08 .05.2015 року.

Суддя Я.А. Карабань