Рішення

від 16.04.2015 по справі 911/442/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2015 р. Справа № 911/442/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Групп", смт. Макарів

про стягнення 65719,37 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Групп" (надалі відповідач) про стягнення 65719,37 грн. з яких: 62241,04 грн. заборгованості за кредитом; 3252,15 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом; 226,18 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання відповідно до договору банківського обслуговування від 23.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.03.2015 р.

04.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду та документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 р. розгляд справи відкладено на 01.04.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.03.2015 р. не виконав хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином вищезазначеною ухвалою. Присутніми представником позивача подано клопотання у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача.

У судове засідання 16.04.2015 р. з'явився представник позивача. Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, суд

встановив:

Між ПбАТ КБ "Приватбанк" (банк, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Групп" (клієнт, відповідач у справі) було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання клієнтом заяви про відкриття поточного рахунку 23.06.2011 р. (далі - договір), якою він приєднався і зобов'язався дотримуватися умов, викладених в "Умовах та Правилах надання банківських послуг", Тарифах ПриватБанку (далі - умови та правила).

Відповідно до договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006060215437 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку - позивача і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Згідно п. 3.2.1.1.16. умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.1. та п. 3.2.1.1.3. умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8. умов здійснення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, здійснюється банком протягом одного року з моменту підписання згоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або в формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відтиску печатки" - далі "Угода"). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування встановив інший строк повернення кредиту. Відповідно до ст. 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший строк повернення кредиту. При цьому банк надсилає клієнту повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту.

Згідно п. 3.2.1.2.2.3. умов клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду неперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11. умов, відповідно до якого таким періодом є період часу, протягом якого неперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку та становить не більше 35 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1. умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну із дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1. умов).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.2.1.4.1.3. умов).

Згідно п. 3.2.1.4.1.2. умов у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. умов, клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту у відповідності з п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.4.9. умов, розрахунок за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи із 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в загальній сумі 124000,00 грн., що підтверджується оригіналами банківської довідки про розміри встановлених кредитних лімітів та виписки з особового рахунку відповідача № 26006060215437 за період з 23.06.2011 р. по 20.02.2015 р., що наявні у матеріалах справи.

У свою чергу, відповідач в порушення умов договору банківського обслуговування свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії банку належним чином не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 62241,04 грн. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 3252,15 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 23.09.2014 р. № 10624KIJRS07W, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором, зокрема, щодо повернення тіла кредиту, зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та пені. Факт надіслання зазначеної претензії на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 29.09.2014 р.

Проте, відповідач вимоги претензій та свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 62241,04 грн. та зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 3252,15 грн.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено той факт, що заборгованість відповідача перед ним по тілу кредиту складає суму в розмірі 62241,04 грн., відсотках за користування кредитом - 3252,15 грн., в той час, як відповідачем належних доказів, які б спростовували зазначену заборгованість чи доказів її погашення суду не надано, відповідно позов щодо стягнення вказаної заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім стягнення вказаної вище заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 226,18 грн. за несплату кредиту та відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2.., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 3.2.1.5.4. умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане клієнтом.

З вказаного договору вбачається, що сторонами продовжено, у порядку встановленому частиною шостою ст. 232 ГК України (у договірному порядку), строк протягом якого може нараховуватися пеня до трьох років.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Зробивши перерахунок пені по заборгованості за кредит та відсотки за користування кредитом, суд встановив, що відповідний розрахунок виконано позивачем вірно, а тому вимоги ПбАТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення з відповідача пені суд задовольняє повністю, а саме у розмірі 226,18 грн.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ей Групп" (08000, Київська обл., Макарівський р-н., смт. Макарів, вул. Леніна, буд. 5Б; код ЄДРПО України 34790393) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 59-Б; код ЄДРПО України 37341692) - 62241 (шістдесят дві тисячі двісті сорок одну) гривню 04 коп. заборгованості за кредитом, 3252 (три тисячі двісті п'ятдесят дві) гривні 15 коп. відсотків за користування кредитом, 226 (двісті двадцять шість) гривень 18 коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.04.2015 року.

Суддя А.В. Лопатін