Рішення

від 27.04.2015 по справі 911/1140/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа № 911/1140/15

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/1140/15

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код: 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,

до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПАПІР", ідентифікаційний код: 32152800, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 2,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Яндульський Д.В., який діє на підставі довіреності від 17.09.2012 року № 3025-0;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПАПІР" (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.) та пені у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.) та пені у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2015 року порушено провадження у справі № 911/1140/15, розгляд якої призначено на 27.04.2015 року.

27.04.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Позивача надійшло клопотання від 27.04.2015 року б/н (вх. № 9725/15 від 27.04.2015 року) з доданими документами, у якому Позивач просить долучити до матеріалів справи № 911/1140/15, за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПАПІР», про стягнення заборгованості, виписки по рахунках та довідку про відсутність спору.

В судове засідання 27.04.2015 року з'явився представник Позивача, який вимоги ухвали суду від 23.03.2015 року виконав, надав пояснення по справі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 23.03.2015 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 27.04.2015 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що ухвала господарського суду Київської області від 23.03.2015 року про порушення провадження у справі № 911/1140/15 направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

25.11.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "УКРПАПІР" (клієнт) приєдналося до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі за текстом: Умови), тарифів банку, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua, шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банкінг, які разом складають Договір банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н (надалі за текстом: Договір).

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Договору Відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" поточний рахунок № 26001060298006, регламентовано порядок надання кредиту у вигляді кредитної відновлювальною лінії за послугою «Гарантований платіж», для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами. А також між клієнтом і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно п. 3.2.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Пунктом 3.1.1.73. Умов визначено, що банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і Банком (далі Послуга ). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів ( далі - «гарантований платіж» або «заявка» ), згідно якої клієнт- платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача , в сумі і в дату , зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника , так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї Послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами. Дата виконання гарантованого платежу може бути змінена відправником при отриманні згоди на її зміну від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт- банк "Приват24" ). Гарантований платіж може бути відкликаний (відмінений) платником виключно при отриманні згоди на її відгук (скасування) від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет- клієнт- банк "Приват24" ) .

Відповідно до п. 3.2.2.1. Умов, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надали - гарантованій платіж або заяка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована Позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказан в заявці. Після видачі кредиту, подані Позичальником Банку заявки можуть бути відкликані Позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Будь-які суперечки між платником (Позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (Позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (Позичальником) до Банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Згідно п. 3.2.2.2. Умов, термін повернення кредиту зазначений в заявці. Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України (далі-«ЦКУ») у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У разі не погашення Клієнтом заборгованості за цими Умовами у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є дата, зазначена в заявці. Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень)* від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014г. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014г. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатору іноземних валют понад 5 та більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, узгодили про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, зазначеної в цьому пункті. Інформацію про розмір узгодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, Банк розміщує для Клієнта одним з таких способів: в письмовій формі, через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, "Приват 24", sms-повідомлення на останні відомі Банку номери телефонів, наданих Банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Узгоджений Сторонами змінений розмір процентів за користування кредитом є чинним з моменту розміщення його способом, зазначеним в цьому пункті, якщо інша дата не визначена в інформації про зміну розміру процентів. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.2.9.1 Умов, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно п.п.3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6 .. 16, 2.3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2, 3.2.2.8.1 цього Договору Клієнт сплачує відсотки і винагороди в розмірі, вказаному в Заявці. У разі встановлення Банком у порядку, передбаченому п.3.2.2.7.12 цього Договору, зменшеною процентної ставки, умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Пунктом 3.2.2.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом , передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору , термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору , винагороди , передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору , Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у% річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права , передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі , зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.п. 3.2.2.10.4, 3.2.2.10.7 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Відповідно до п. 3.2.2.11.1 Умов, цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронного-цифрового підпису всіма його сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частиною 1 ст. 1054, ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 1066 визначено, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частинами 1, 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Згідно ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Судом встановлено, що Позивачем, відповідно до умов Договору, було встановлено кредитний ліміт Відповідачеві, на поточний рахунок, в зв'язку з волевиявленням Відповідача в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що підтверджується заявками на гарантований платіж (дорученнями на договірне списання) від 14.05.2014 року № 1839; від 25.11.2013 року № 1636; від 25.06.2014 року № 1877; від 25.06.2014 року № 1878; від 14.04.2014 року № 1817; від 14.05.2014 року № 1837 на загальну суму 68 108,65 грн.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором в частині надання Відповідачу кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в сумі 68 108,65 грн. виконав належним чином, що підтверджується банківськими виписками по рахунку № 20621053101650 за період з 25.11.2013 року по 02.03.2015 року та № 20627053120710 за період з 25.11.2013 року по 02.03.2015 року.

Позивач зазначає, що Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за Договором, не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, внаслідок чого за Відповідачем наявна заборгованість за послугою «Гарантований платіж» у сумі 48 255,02 грн., що складається із заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн., пені у сумі 4 872,62 грн.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що внаслідок того, що Відповідач у строки, встановлені Договором, не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, за Відповідачем утворилась заборгованість за послугою «Гарантований платіж» у сумі 32 735,61 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку № 20670053130092 за період з 25.11.2013 року по 14.04.2015 року.

Як встановлено судом, п. 3.2.2.2 Умов визначено, що у разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Судом встановлено, що станом на 27.01.2015 року за Відповідачем наявна заборгованість за Договором у вигляді процентів за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн.

З огляду на те, що Відповідачем належним чином не було виконано зобов'язання за Договором, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст. 222 Господарського кодексу України та ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, направлено претензію від 14.01.20135 року №31125KIO0S0KF, у якій Позивач просив негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами. Встановленими умовами Кредитного договору.

Факт надіслання Позивачем Відповідачу претензії від 14.01.20135 року №31125KIO0S0KF підтверджується списком згуртованих поштових відправлень № 1119 від 19.01.2015 року, фіскальним чеком № 5045 від 19.01.2015 року та описом вкладення до цінного листа від 19.01.2015 року, копії яких знаходиться в матеріалах справи.

Проте, як вказує Позивач, Відповідач на претензію від 14.01.20135 року №31125KIO0S0KF відповіді не надав, заборгованість за Договором не сплатив.

Детально дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати Відповідачем заборгованості за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн.

Також суд звертає увагу на те, що представник Відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень щодо наявності заборгованості чи інших письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.), в зв'язку з чим дані вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором, передбачену п. 3.2.2.10.4 Умов, за період з 26.06.2014 року по 27.01.2015 року у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.).

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд приходить до висновку, що дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом та Договором відповідальності.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, та п. 3.2.2.10.4 Умов, Позивачем Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.).

При дослідженні правильності та обґрунтованості визначення Позивачем суми пені, судом встановлено наступне.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Як встановлено судом, п. 3.2.2.10.7 Умов визначено, строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим Договором встановлюються Сторонами тривалістю 15 років.

Таким чином, сторонами у Договорі визначено інший, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за Договором.

Перевіркою правильності визначення Позивачем суми пені судом встановлено, що сума пені у розмірі 4 872,62 грн. визначена Позивачем обґрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.) та пені у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.) та пені у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.) є обґрунтованими та доведеними за допомогою належних і допустимих доказів, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем у справі в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Надані Позивачем докази не спростовані, та не заперечувались Відповідачем протягом розгляду справи.

Поряд з цим, Позивач просить суд стягнути з Відповідача судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.), відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПАПІР" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПАПІР", ідентифікаційний код: 32152800, місцезнаходження: 08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 2, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", ідентифікаційний код: 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, заборгованість за договором банківського обслуговування від 25.11.2013 року б/н у вигляді заборгованості за кредитом у сумі 32 735,61 грн. (тридцять дві тисячі сімсот тридцять п'ять гривень 61 коп.), заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 10 646,79 грн. (десять тисяч шістсот сорок шість гривень 79 коп.) та пені у сумі 4 872,62 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 62 коп.) та судовий збір у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

2. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Повний текст рішення складено та підписано 05 травня 2015 року