Рішення

від 12.05.2015 по справі 915/644/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 915/644/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Цуріці І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві справу

за позовом : Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" /54000, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, поштова адреса: 54055, м. Миколаїв. вул. Чигрина, 94/

до відповідача : Миколаївська міська молодіжна громадська організація "Миколаївський молодіжний центр" /54058, м. Миколаїв. вул. Лазурна, 2-Б, кв. 69/

про : стягнення 4767,25 грн., в т. ч. 4637,69 грн. боргу, 120,54 грн. пені, 9,02грн. 3% річних.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Степаненко О.О. дов. від 18.02.2015р.

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 44/2423 від 19.06.2009р. в сумі 4767,25 грн., з яких 4637,69 грн. боргу за активну електричну енергію, 120,54 грн. пеня, 9,02 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.04.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 12.05.2015 року.

В судовому засіданні 12.05.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між сторонами у справі було укладено договір № 44/2423 від 19.06.2009 року про постачання електричної енергії.

На підставі вищевказаного договору позивач за період лютий-березень 2015р. відпустив відповідачу активну електричну енергію на суму 6019,12 грн.

Відповідач оплату за використану активну електричну енергію здійснив частково, в сумі 1381,43 грн. Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію склала 4767,25 грн.

Позивачем також зазначено, що відповідно до п. 4.2.1 договору споживач несе відповідальність за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати та 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та умови договору позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 4767,25 грн., з яких 4637,69 грн. боргу за активну електричну енергію, 120,54 грн. пеня, 9,02 грн. 3% річних.

Представник відповідача у судовому засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

У відповідності зі ст.ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду від 17.04.2015р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на юридичну адресу відповідача (54058, м. Миколаїв. вул. Лазурна, 2-Б, кв. 69). Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір № 44/2423 від 19.06.2009 року про постачання електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

П. 6.1 ПКЕЕ передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Припис п. 6.11 ПКЕЕ передбачає, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п.п. 1 п. 8.1 та п.п.2 п.10.2 ПКЕЕ постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

У п. 2.1 договору сторони передбачили, що під час виконання цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Сторони передбачили ( п.п. 2.2.1, 2.2.2, п.2.3.3) у договорі, що позивач зобов'язаний виконувати умови цього договору, постачати відповідачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених цим договором, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та Додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п.1 додатку №4 до договору сторони домовились, що відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 14 числа і в цей день повідомляє про них постачальнику по встановленій додатком № 4 до договору формі.

Припис ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст . 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 525, 526, 629, Цивільного кодексу України встановлюють , що договір є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 5 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору, відпустив відповідачу активної електричної енергії за період лютий - березень 2015р. в кількості 3754кВт.г. на суму 6019,12 грн., що підтверджується наявними актами про використану електроенергію (а.с 26, 29, 34).

Відповідач оплату за використану активну електричну енергію здійснив частково, в сумі 1381,43 грн. Таким чином, станом на день подачі позову до суду заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію складає 4637,69 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційні то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 4.2.1 договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 10 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3 % річних та індекс інфляції.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 120,54 грн. пені за порушення термінів оплати вартості активної електроенергії, спожитої за період лютий- березень 2015 року.

Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені в межах піврічного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно та з урахуванням положень норм чинного законодавства. Розгорнутий розрахунок пені наявний в матеріалах справи. Отже, нарахування пені є обґрунтованим та підставним.

За невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, крім пені за розрахунком позивача боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 3% річних в розмірі - 9,02 грн.

Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Миколаївської міської молодіжної громадської організації "Миколаївський молодіжний центр" / 54058, м. Миколаїв. вул. Лазурна, 2-Б, кв. 69, ЄДРПОУ 34889772/ на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" / 54017, м.Миколаїв, вул.Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393/ 4637,69 грн. боргу за активну електричну енергію /на п/р із спеціальним режимом використання № 260303011353 в МОУ АТ «Ощадбанк», МФО 326461, код 24789699/, 120,54 грн. пеня, 9,02 грн. 3% річних, 1827,00 грн. судового збору /на п/р 26002392418001 в МФ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 326610, ЄДРПОУ 24789699/.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2015 р.