Рішення

від 12.05.2015 по справі 916/1026/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2015 р.Справа № 916/1026/15-г

За позовом Приватне підприємство "АГРОСОЮЗ-2000";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АГРОСТАР"

про стягнення 455395,6грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Представники:

Від позивача: Корміч С.В. - за дорученням

Від відповідача: Прутян О.В. - за дорученням;

Суть спору: Приватне підприємство "АГРОСОЮЗ-2000" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АГРОСТАР" основну заборгованість в сумі 413996 гривень, 41 399,60 гривень пені .

Ухвалою суду від 13 березня 2015 року порушено провадження у справі №916/1026/15-г та призначено до розгляду на 26 березня 2015 року.

У судовому засіданні від 26 березня 2015 року було розглянуто клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та у задоволенні відмовлено.

31.03.2015 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнає та зазначає, що на підприємстві склалося скрутне фінансове становище та немає можливості сплатити заборгованість.

За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю представників сторін, за наявними в ній матеріалами документів наданих сторонами. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України , оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представникам сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

1 листопада 2012 року між Приватним підприємством "АГРОСОЮЗ-2000" (надалі постачальник-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АГРОСТАР" (надалі - покупець-відповідач) був укладений договір поставки № 01115 (далі - Договір), згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти товар, а Покупець - приймати товар і оплачувати його вартість.

Відповідно до п.8.4 Договору він набуває чинності з дати його підписання до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч. 1 ст. 177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 413996 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами по взаєморозрахункам з контрагентами за період з 14 грудня 2012 року по 5 лютого 2013 року, згідно якої заборгованість за відповідачем обліковується станом на 24 березня 2015 року у розмірі 413996 гривень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим Приватне підприємство "АГРОСОЮЗ-2000" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АГРОСТАР" заборгованість у сумі 413996 гривень.

Суд доходить висновку про задоволення вимог щодо стягнення основної заборгованості в сумі 413996 гривень.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.6.3 договору за порушення строку оплати товару, передбачених п.4.1 договору покупець зобов'язаний сплатити поставнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої на період прострочення за кожний день прострочки, але не більше 10% від суми основного боргу.

Також п. 8.6 договору передбачено, що строк позовної давності щодо стягнення основного боргу та штрафних санкцій за згодою сторін складає 3 роки.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 41399,60 гривень за період з 30 січня 2013 року до 17 листопада 2014 року, яка складає 120862,89 гривень та не повинна перевищувати 10 % від загальної суми боргу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає вимогу позивача щодо заявленої до стягнення суми пені обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АГРОСТАР" (68120, Одеська область Татарбунарський район, сільрада Струмківська, комплекс будівель та споруд №1, код ЄДРПОУ 33387403) на користь Приватного підприємства "АГРОСОЮЗ-2000" (65104 м. Одеса вул. Ільфа і Петрова, б.18, поштова адреса: 65104 а/с 154, код ЄДРПОУ 30692730) заборгованість у сумі 413996 (чотириста тринадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень, 41 399 (сорок одна тисяча триста дев'яносто дев'ять) гривень пені, витрати по сплаті судового збору в сумі 9107 (дев'ять тисяч сто сім) гривень 91 копійка.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 14 травня 2015 р.

Суддя Г.І. Гуляк