Рішення

від 08.05.2015 по справі 921/394/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" травня 2015 р.Справа № 921/394/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс", вул. Громницького, 9/11, м. Тернопіль;

до відповідача: Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення в сумі 551 697 грн. 92 коп..

За участю представників сторін:

позивача: Запісоцький А. О. - директор;

відповідача: не з"явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс", вул. Громницького, 9/11, м. Тернопіль звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення в сумі 551 697 грн. 92 коп.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що на виконання умов договору поставки № 22-01/13 від 22 січня 2013 року позивачем здійснено передоплату в розмірі 60 % вартості товару, що становить 365 700 грн. 00 коп., однак відповідач не виконав умови договору поставки № 22-01/13 від 22 січня 2013 року, а саме не здійснив поставку товару (тракторів Бєларус-1221 в кількості 2 штуки по ціні 304 750 грн. за кожен) в обумовлений період. Відповідачем повернуто частину не використаних коштів 25 квітня 2013 року - 9 900 грн. та 26 квітня 2013 року - 9 900 грн., а тому залишок боргу авансового платежу становить 345 900 грн. 00 коп. За не виконання умов договору на суму авансового платежу нараховано пеню в сумі 25 880 грн. 60 коп., 3% річних в сумі 22 552 грн. 62 коп. та інфляційні нарахування в сумі 157 364 грн. 70 коп. які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 14 квітня 2015 року порушено провадження у справі та розгляд даної справи призначено на 28 квітня 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 08 травня 2015 року. Зобов"язано відповідача надати суду документально обґрунтований відзив на позов.

Представник позивача в судовому засіданні 08 травня 2015 року надав суду заяву в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог. Як вбачається із змісту даної заяви позивач просить суд стягнути із відповідача авансовий платіж в сумі 345 900 грн. 00 коп. та пеню в сумі 25 880 грн. 60 коп.. Просить суд позов задоволити із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи наведене, суд приймає дану заяву в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 371 780 грн. 60 коп., з яких: 345 900 грн. 00 коп. - сума авансового платежу та 25 880 грн. 60 коп. - пені.

Відповідач в судові засідання 28 квітня 2015 року та 08 травня 2015 року не з"явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином в порядку ст. 64, 87 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи). Письмового відзиву на позов, заперечень чи спростувань щодо заявлених позовних вимог суду не надав.

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 р.)

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 ГПК України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

22 січня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" /надалі Покупець/ та суб"єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 /надалі Продавець/ було укладено договір поставки № 22-01/13, відповідно до умов якого Продавець приймає на себе зобов"язання поставити Покупцю трактор Беларус 1 121 в кількості 2 шт., виробництва Мінського тракторного заводу. Ціна трактора Беларус - 121 становить 304 750 грн. 00 коп., з ПДВ, разом по договору 609 500 грн. 00 коп., з ПДВ (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору Покупець здійснює передоплату в розмірі 60 % вартості, а залишок в розмірі 40 % вартості Покупець сплачує в день отримання техніки.

Згідно п. 3.1. договору поставка товару здійснюється транспортом Продавця за його рахунок протягом 14 календарних днів з дня отримання передоплати. Пункт поставки ДП "Зернятко" адреса: с. Жовтневе Менського району Чернігівської області (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору за порушення терміну поставки продукції по цьому договору Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день, починаючи з другого календарного дня з дати завершення терміну поставки згідно пункту 3.2 чинного договору.

На виконання умов договору покупцем товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" перераховано кошти в сумі 365 700 грн. 00 коп. (передоплата в розмірі 60 % вартості) на банківський рахунок Покупця, що підтверджується банківською випискою ПАТ "Фідобанк" (копія банківської виписки знаходиться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві та вбачається із матеріалів справи, відповідачем відповідно до умов договору не здійснено поставку товару, а лише повернено частину авансового платежу 25 квітня 2013 року в сумі 9 900 грн. та 26 квітня 2013 року в сумі 9 900 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою Тернопільської філії ПАТ КБ "Приватбанк"(копія банківської виписки знаходиться в матеріалах справи).

З метою досудового врегулювання спору, 11 лютого 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс" на адресу суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 надіслано претензію з проханням оплатити протягом триденного строку авансовий платіж в сумі 345 900 грн. 00 коп., пеню в сумі 48 558 грн. 37 та 3 % річних в сумі 10 526 грн. 67 коп.. Однак, дана претензія відповідачем залишена без відповіді.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов договору поставки № 22-01/13 від 22 січня 2013 року та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав в повному обсязі, а тому, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача авансового платежу в сумі 345 900 грн. 00 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за порушення умов договору в сумі 25 880 грн. 60 коп.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.1 договору за порушення терміну поставки Продукції по цьому договору Продавець виплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день, починаючи з другого календарного дня з дати завершення терміну поставки згідно пункту 3.2 чинного договору.

Розглянувши поданий позивачем розрахунок, з огляду на наявність не виконання умов договору відповідачем, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 880 грн. 60 коп. - пені в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення авансового платежу за умовами договору, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 371 780 грн. 60 коп., з яких: 345 900 грн. 00 коп. - сума авансового платежу та 25 880 грн. 60 коп. - пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При поданні позовної заяви позивачем відповідно до квитанції № 11735988 від 10.04.2015 р. сплачено судовий збір в сумі 11 033 грн. 96 коп..

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги, що предметом спору із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог є стягнення в сумі 371 780 грн. 60 коп., отже судовий збір з даної позовної заяви становить 7 435 грн. 61 коп., а тому судовий збір в сумі 3 598 грн. 35 коп. підлягає поверненню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс", вул. Громницького, 9/11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36585470 - 345 900 грн. 00 коп. - суму авансового платежу, 25 880 грн. 60 коп. - пені та 7 435 грн. 61 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Авто-МАЗ Сервіс", вул. Громницького, 9/11, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 36585470 з Державного бюджету України зайво сплаченого квитанцією № 11735988 від 10.04.2015 р. судового збору в сумі 3 598 грн. 35 коп..

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 12 травня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук