Рішення

від 30.04.2015 по справі 921/312/15-г/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2015 р.Справа № 921/312/15-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ 21" (вул. Лєскова, 3-А, м. Київ11, Центральна Частина Києва, 01011)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, 46001)

про стягнення 87428,58 грн. боргу, 6611,04 грн. пені.

За участю представників сторін:

Позивача - не з'явився

Відповідача - Іващук В.М.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ 21" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" про стягнення 125 428,58 грн. боргу та 6109,23 грн. пені, нарахованих за договором про надання охоронних послуг.

Відповідач в усних та письмових поясненнях проти позову не заперечив, вказав на часткове погашення заборгованості, а також просив суд відстрочити виконання рішення на строк до 3 місяців.

В засіданні, призначеному вперше на 16 квітня 2015 року було оголошено перерву до 30 квітня 2015 року.

Уповноважений представник позивача 30 квітня 2015 року в судове засідання не з'явився, разом з тим, від нього на адресу суду надійшло письмове клопотання про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковим погашення боргу та просив стягнути з відповідача 87428,58 грн. боргу, 6611,04 грн. пені. За змістом клопотання, позивач проти відстрочки виконання рішення строком на 3 місяці не заперечив.

В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, у т.ч. дані ними у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:

10 квітня 2013 року між ТОВ "Оберіг-21" та ТОВ "Тернопільхлібпром" укладено договір №22 надання охоронних послуг, за змістом якого охорона (позивач) зобов'язувалась прийняти під охорону майно замовника, визначене в дислокації об'єктів згідно узгодженого плану-схеми розташування постів, а замовник (відповідач) брав на себе зобов'язання оплачувати надані послуги не пізніше 05 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з актами надання послуг №№241 від 31.10.14р., 265 від 30.11.14р., 274 від 31.12.14р., 7 від 31.01.15р., 24 від 08.02.15р., ТОВ "Оберіг-21" виконувало свої зобов'язання відповідно до умов договору.

Зауважень щодо відступів від положень угоди, інших недоліків від замовника послуг не надходило.

Однак, замовник за отримані послуги розрахувався лише частково, заборгувавши за період з жовтня 2014 року по 08 лютого 2015 року станом на час розгляду справи 87428,58 грн.

Не належне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про відновлення його порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, незапереченими відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Нормами ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 901 ЦК України, положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, стаття 903 ЦК України покладає на замовника обов'язок оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом з'ясовано, що в порушення умов договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, розрахунок по оплаті вартості отриманих послуг в строк визначений у договорі боржник провів лише частково, заборгувавши станом на час розгляду справи в суді 87428,58 грн.

Доказів на підтвердження іншого, у т.ч. проведення розрахунку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено. Виникнення боргу на вказану суму з 06 березня 2015 року відповідач визнає.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення заборгованості в сумі 87428,58 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані і незаперечені відповідачем.

У разі не виконання замовником обов'язку по оплаті отриманих послуг охорони у погодженому розмірі та строки, пунктом 4.4 договору сторони передбачили обов'язок ТОВ "Тернопільхлібпром" сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору, визначені договором терміни виникнення у відповідача зобов'язання по оплаті отриманих послуг та строки нарахування неустойки, вказані в розрахунку позивача суми зобов'язання та період нарахування з 06 березня по 20 квітня 2015 року, інші обставини справи, нарахований позивачем розмір пені в сумі 6611,04 грн. слід задовольнити.

При прийнятті рішення, пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду відстрочити або розстрочити його виконання.

Згідно з визначенням наведеним у п.п. 7.1.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

За змістом п.7.2 вказаної постанови, підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Подана заява та долучені документи, свідчать про існування об'єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення і є підставою для відтермінування його виконання.

Суд також приймає до уваги згоду стягувача на відстрочку виконання судового рішення, що вбачається із наданого суду клопотання від 21 квітня 2015 року.

За таких обставин, заяву ТОВ "Тернопільхлібпром" про відстрочку виконання рішення слід задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільхлібпром" (46001, вул. С. Будного, 3, м. Тернопіль, код 30836947)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОБЕРІГ 21" (01011, вул. Лєскова, 3-А, м. Київ, код 38490276 ) 87428,58 грн. боргу, 6611,04 грн. пені, 1827 грн. сплаченого судового збору.

2. Відстрочити виконання рішення до 30 липня 2015 року.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 15 травня 2015 року.

Суддя І.П. Шумський