Постанова

від 13.05.2015 по справі 910/601/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2015 р. Справа№ 910/601/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

від позивача Вардугіна О.А., дов. від 06.01.2015,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай місто груп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015

(дата підписання - 23.02.2015)

у справі №910/601/15-г (суддя Паламар П.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія арт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай місто груп»

про стягнення 61278,78 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія арт» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай місто груп» (далі - відповідач) про стягнення 61278,78 грн (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог) задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 61278,78 грн боргу та 1827,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що момент оплати продукції настає не пізніше ніж через 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу відповідача кінцевому споживачу (п.3.3 договору поставки від 04.04.2014 №56). Оскільки позивачем не доведено факт здійснення реалізації продукції відповідачем, момент оплати поставки продукції не настав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 15.04.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 16.03.2015) позивачу - 20.03.2015. Копія ухвали від відповідача (м. Київ, вул.Кудрявська, 23/109) повернулась адресату «за закінченням терміну зберігання».

15.04.2015 позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 відкладено розгляд справи на 13.05.2015. Зобов'язано відповідача надати суду звіти про реалізацію отриманої від позивача продукції (листівок та сумок паперових) за договором поставки від 04.04.2014 №56 за період з 01.10.2014 по 15.01.2015.

Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Копія ухвали відповідачу направлена на адресу, вказану в апеляційній скарзі - м. Київ, вул.Кудрявська, 23/109, а також - вказану у договорі - 01001, м. Київ-1, а/с 439.

У судовому засіданні 13.05.2015 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2014 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №56 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю товар - друковану продукцію, аудіо- , відео- продукцію, інформаційні носії різних видів, у т.ч. диски, канцелярські і супутні товари, листівки вітальні, сумки паперові подарункові, а покупець зобов'язується приймати товар та оплатити його (п.п.1.1, 1.2 договору).

Право власності на товар переходить до покупця з дати передання товару та підписання сторонами товаросупровідних документів (п.1.5 договору).

Відповідно до п.3.1 договору постачальник зобов'язується поставляти товари за цінами, зазначеними у специфікації, затвердженій сторонами. Ціна поставленого товару міститься у товарних накладних, які надаються постачальником покупцеві для проведення оплати, та складені на підставі кількості поставленого товару, що зазначено у транспортній накладній. Ціна товару включає вартість упаковки та доставки.

Розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж товару через торгівельну мережу покупця кінцевому споживачу за умови своєчасного надання постачальником документів на товар, що постачається. Постачальник зобов'язаний щоквартально проводити звірку взаєморозрахунків з покупцем (п.п.3.3, 3.5 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 з правом пролонгації (п.п.9.1, 9.3 договору).

04.04.2014 сторони підписали додаток №1 до договору - специфікацію, де визначили асортимент, кількість та вартість товару, що буде поставлятись.

Договір та специфікацію підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками товариств.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 64278,78 грн, про що свідчить видаткова накладна від 08.04.2014 №РН-0000288.

Факт отримання товару за видатковою накладною підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача в графі "Отримав(ла)".

Згідно банківських виписок відповідач здійснив оплату товару в сумі 3000,00 грн (06.08.2014 - 1000,00 грн, 08.09.2014 - 2000,00 грн), отриманого за видатковою накладною від 08.04.2014, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 61278,78 грн.

15.10.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплатити борг в сумі 63278,78 грн. Претензія отримана відповідачем 30.10.2014, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №038836.

Відповідач відповіді на претензію та звіти про реалізацію продукції не надав, вимоги претензії не виконав, однак підписав акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого у відповідача станом на 31.10.2014 існує дебіторська заборгованість перед позивачем в сумі 61278,78 грн.

Будь-які звіти про продаж товару в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду відповідач інформацію про обсяг проданого товару суду не надав.

Однак, враховуючи п.1.5 договору, згідно якого відповідач є власником отриманого товару з дати підписання видаткової накладної, звертаючи увагу на часткове погашення заборгованості відповідачем перед позивачем, що додатково свідчить про визнання ТОВ «Читай місто груп» існування заборгованості в спірній сумі перед ТОВ «Студія арт», суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено факт існування заборгованості у відповідача перед позивачем та враховано відсутність належних доказів на його спростування. Крім того, вказана сума боргу відображена в акті звірки взаємних розрахунків, підписаного відповідачем.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 61278,78 грн боргу.

Щодо посилання відповідача на п.3.3 договору та твердження про ненастання моменту оплати за отриманий товар, то суд зазначає, що обов'язок надання звітів реалізації товару покладено на відповідача і за відсутності інформації про продаж, позивач може вимагати оплати поставленого товару у будь-який час, зокрема, в претензії позивач вимагав сплати боргу у семиденний термін з дня пред'явлення вимоги.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Читай місто груп» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 у справі №910/601/15-г - без змін.

2. Матеріали справи №910/601/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій