Постанова

від 08.05.2015 по справі 802/863/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 травня 2015 р. Справа № 802/863/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді:Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: приватного підприємства "Бонус"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до відповідача - приватного підприємства "Бонус" (далі - ПП "Бонус") про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на момент розгляду справи у відповідача існує податковий борг в сумі 100217,25 грн, а майно яке б стало джерелом його погашення у відповідача відсутнє, що згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є підставою для звернення до суду із позовом про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках ПП "Бонус" у банках.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх. №11241) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи за вх. № 10964 від 05.05.2015 року із посиланням на неможливість прибуття до суду у зв'язку із перебуванням за місцем реєстрації на території Донецької області.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідач не підтвердив наведені у клопотанні обставини доказами, які б свідчили про поважність причин неприбуття у судове засідання. Крім того, додаткові докази для розгляду справи по суті судом у відповідача не витребовувалися, участь обов'язковою не визнавалася, а повістка про розгляд справи була надіслана відповідачу в порядку передбаченому процесуальним Законом, що не позбавляло можливості подати заперечення на позов у встановлені строки.

Окрім вказаного, суд бере до уваги, що розгляд справи в минулому судовому засіданні (24.04.2015 року) відкладено саме у зв'язку із неявкою відповідача, яка також мала місце без поважних причин. Відтак, 08.05.2015 року відповідач повторно не забезпечив явку уповноваженого представника у судове засідання без поважних причин, що дає підстави продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження без участі представника ПП "Бонус".

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши інші докази, які є у справі, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Встановлено, що станом на дату звернення до суду за відповідачем згідно наявного у матеріалах справи розрахунку числиться податковий борг в сумі 100217,25 грн, з яких 3980,77 грн - з податку на прибуток приватних підприємств, 65799,15 грн - податок на додану вартість, 30434,33 грн - авансові внески з податку на прибуток.

Дана заборгованість виникла у результаті поданих підприємством податкових декларацій з ПДВ від 20.10.2014 року, від 16.07.2014 року, податкових декларацій з податку на прибуток від 03.03.2014 року, від 24.02.2015 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 13.01.2015 року (а.с.10-17).

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 6850-25 від 06.01.2015 року (а.с.28). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, довідками Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС у Вінницькій області № 1709 від 11.02.2015 року (а.с.21 зворотній бік), Державної інспекції сіськогосподарського господарства у Вінницькій області № 3057-23/10 від 04.02.2015 року (а.с. 20 зворотній бік), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №35035765 (а.с.26) підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ПП "Бонус" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 100217,25 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зазначених позивачем банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти приватного підприємства "Бонус" (вул. Максимовича, 4, оф. 105, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 25601344), що знаходяться на рахунках у банківських установах в межах суми податкового боргу 100217,25 грн (сто тисяч двісті сімнадцять гривень двадцять п'ять коп).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович